Вирок № 106509513, 29.09.2022, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/573/22 1-кп/729/80/22 р.

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

29.09.2022 Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бобровиця кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 12022270300000713 від 26.07.2022 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Балакири Городоцького району Хмельницької області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 202 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

В період часу з 07 год. 56 хв. 20.07.2022 по 18 год. 46 хв. 22.07.2022 ОСОБА_4 , перебуваючи в магазині «АТБ маркет», що належить ТОВ «АТБ-маркет», за адресою м. Бобровиця Чернігівська область вул. О. Бичка, 2, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, впевнившись, що його дії є непомітними для інших осіб, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, ховаючи в одязі, таємно викрав із полиці магазину спиртний напій текілу, торгової марки «Tiscaz», об`ємом 0,7 л, міцністю 35 %, вартістю 284,7 грн. за 1 пляшку в кількості 5 пляшок, що належали ТОВ «АТБ-маркет», загальною вартістю 1423,50 гривень, чим завдав збитків ТОВ «АТБ-маркет» на зазначену суму. Після цього, утримуючи при собі викрадене, ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину, отримавши реальну можливість розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 4 ст.185КК України і показав, що вчинив зазначений злочин за викладених в обвинувальному акті обставин. З кількістюта вартістю викраденого, як зазначено в обвинувальному акті, погоджується повністю.В скоєному щиро кається. На даний час все усвідомив та запевнив, що в подальшому не буде скоювати злочинів. Просив суворо не карати його, врахувавши вік і стан здоров`я, та призначити міру покарання, не пов`язану з позбавленням волі.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився. Від нього надійшла заява про розгляд кримінального провадження у його відсутність. Цивільний позов по справі не заявляв.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у інкримінованому йому органом досудового розслідування діянні, передбаченому ч. 4ст. 185 КК України, і у суду відсутні будь-які сумніви добровільності та істинності його позиції, з`ясувавши думку учасників судового провадження щодо обсягу та порядку дослідження доказів по справі та той факт, що ніхто з учасників провадження не оспорює фактичні обставини справи викладені в обвинувальному акті, відповідно до ч.3ст.349 КПК України, суд вважає за недоцільне проводити дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, а обмежитися лише допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу та стосуються процесуальних витрат і речових доказів.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч.4ст.185 КК України. Його дії органом досудового розслідування кваліфіковані вірно.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд, керуючись загальними засадамипризначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненного кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12КК України є тяжким злочином, його характер, обставини, що пом`якшують покарання і відсутність обтяжуючих покарання обставин, особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває,посередньо характеризується за місцем проживання, вину визнав та щиро розкаявся, його бажання та можливість стати на шлях виправлення. Крім цього, суд приймає до уваги ту обставину, що внаслідок винних дій ОСОБА_4 не настало тяжких наслідків.

За висновком органу з питань пробації виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення або обмеження його волі. Ризик небезпеки для суспільства оцінюється як низький, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно дост. 66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідност. 67 КК України, судом не встановлено.

Окрім того, суд, при призначенні ОСОБА_4 покарання керується принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує наслідки та обставини вчинення злочину, поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду, відсутність у відношенні ОСОБА_4 компрометуючих даних за місцем проживання та судимостей, наявність постійного місця проживання, також суд враховує те, що обвинувачений є пенсіонером та знаходиться на диспансерному огляді у хірурга.

Частиною 1 статті 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до частини 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що за наявності вищевказаних декількох обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , його бажання і прагнення стати на шлях виправлення, що на переконання суду у сукупності також пом`якшує покарання та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину передбаченого ч.4ст.185 КК України, за відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд вважає за можливе при призначенні покарання за скоєння вказаного злочину застосувати до ОСОБА_4 нормист.69 КК Українита призначити йому покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.4 ст.185 КК України, звільнивши його від відбування покарання призначеного вироком суду з випробуванням на підставіст. 75 КК України, з покладенням на останнього певних обов`язків передбаченихст. 76 КК України,якщо вінпротягом іспитовогостроку невчинить новогокримінального правопорушенняі будевиконувати покладеніна ньогообов`язки.Саме такепокарання надумку судубуде необхіднимі достатнімдля виправленняобвинуваченого тапопередження скоєнняним новихзлочинів.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільного позову по справі не заявлено.

Питання про процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи, вирішити відповідно до положень ст.124 КПК України. Долю речових доказів вирішити відповідно дост. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.370,373,374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4ст.185КК України та із застосуваннямст.69 КК Українипризначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю в 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Початок іспитового строку слід рахувати з моменту проголошення вироку.

Відповідно до ст.76КК України зобов`язати ОСОБА_4 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи в сумі 566 (п`ятдесят шістдесят шість) гривень 34 копійки.

Речові докази у справі: флеш накопичувач, що приєднаний до матеріалів кримінального провадження зберігати при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, потерпілій, прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1