Рішення № 10650864, 03.08.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.08.2010 Справа № 3/102-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Бєловій О. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Теплотехніка", м. Херсон

до Управління капітального будівництва Херсонської міської ради, м. Херсон

про стягнення 224318,08 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Довбенко О.В. - представник, довіреність від 14.04.2010р. (в судове засідання 03.08.2010р. не прибув) ;

від відповідача –Петренко Н. О. дов. № б/н б/д.

          Позивач 12.05.2010р. звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за неналежне виконання умов договору №13/15 СМПР від 24.08.2008р. у розмірі 224318,08 грн., з якої: грн. 193254,00 - сума основного боргу, 20313,33 грн. - пеня, 9082,94 грн. - інфляційні збитки, 1667,81 грн. - 3% річних. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

          Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору, положення ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 625 ЦК України.

          3 червня 2010 р. представник позивача, в порядку ст. 22 ГПК України подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача тільки суму основного боргу у розмірі 193254,00 грн., а від стягнення пені, інфляційних збитків та 3% річних відмовляється. Дану заяву суд розцінює, як відмову позивача від позову в частині стягнення пені, інфляційних збитків та 3% річних.

          Представник відповідача 06.07.2010р. подав відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу визнає у повному обсязі.

          В судовому засіданні 27.07.2010 р. оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення до 03.08.2010 р. до 10-00.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

                                                  в с т а н о в и в:

          Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини з підстав передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України.

          24 серпня 2008 року між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) укладено договір №13/15 СМПР (далі –Договір), відповідно до умов якого, відповідач зобов»язується провести комплекс будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт на об»єкті «Будівництво автономної котельні ЗОШ №32 по вул.. Перекопській, 165 в м.Херсоні на підставі нробочого проекту №103/07 та згідно з договірними цінами, що є Додатками до цього договору, а замовник –прийняти та оплатити виконані роботи.

          Відповідно до положень ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          За своєю правовою природою характер Договору №13/15 СМПР від 24.08.2008р. відповідає приписам ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, тобто є договором підряду.

          Відповідно до п. 2.3. договору, ціна та вартість робіт вказана в Додатках 1, 2 до Договору. Загальна сума складає 672536,00 грн.

          Через відсутність у замовника бюджетних призначень на виконання даного договору в повному обсязі, на 2008 рік передбачено обсяг фінансування 401480,00 грн.

          Відповідно до підпункту 2.8. Договору підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами акт прийняття виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-3), які складаються виконавцем і подаються для підписання Замовнику до 25 числа звітного місяця. Згідно з підпунктом 2.9. Договору замовник за участю виконавця чи самостійно перевіряє обґрунтованість поданих йому документів і зобов»язаний їх підписати та передати виконавцю впродовж 5 календарних днів, якщо платежі за виконані роботи є проміжними, і впродовж 10 днів, якщо платежі за виконані роботи є остаточними. Відповідно до п.п.2.10. Договору, проміжні та кінцеві розрахунки за виконані роботи здійснюються на умовах відстрочки платежу до 30 банківських днів.

          Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, про що свідчать акти здачі-приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (а.с.39-70). Як свідчать матеріали справи загальна вартість виконаних підрядних робіт становить 672531,60 грн.

          Судом встановлено, що акти прийняття виконаних підрядних робіт №1 від 18.12.2008 р., №8 від 18.12.2008 р. (типова форма №КБ-2а) та довідка про вартість виконаних підрядних робіт від 18.12.2008 р., від 18.12.2008 р (типова форма №КБ-3) підписані тільки виконавцем, оскільки замовник відповідно до листа за вих. №1-10-8 від 12.01.2010 р. (а.с.13) відмовився від їх підписання.

          Згідно з нормами ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

          Відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання виконав неналежним чином, за виконані роботи розрахувався не в повному обсязі. Відповідачем було сплачено лише частину боргу, а 193254,00 грн. залишилися відповідачем несплаченими.

          Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість.

          Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.                     За умовами ч.1 ст. 854 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, якщо роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

          Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов’язання та підстави його виникнення. Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

          Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до положень ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 193254,00 грн. відповідачем суду не надано.

          З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 193254,00 грн. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

          Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних збитків - представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог в якій відмовляється від позову в частині стягнення з відповідача пені, інфляційних збитків та 3% річних.

          Відповідно до положень ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

          Відповідно до положень п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

          Оскільки дана відмова позивача від позовних вимог в частині стягнення 20313,33 грн. пені, 9082,94 грн. інфляційних збитків та 1667,81 грн. 3% річних, не суперечить законодавству, не зачіпає інтересів інших осіб і не порушує охоронювані законом їх права, суд задовольняє заяву позивача і приймає його відмову від позову.

          З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення пені, інфляційних збитків та 3% річних, в порядку п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, підлягає припиненню.

          Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані і доведені у встановленому законом порядку належними доказами та задовольняються у повному обсязі.

          Згідно положень ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

          Стаття 129 Конституції України відносить також до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

          Відповідно до положень ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.

          Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

          Оскільки спір доведений до врегулювання у судовому порядку з вини відповідача, з останнього, у відповідності до ст.49 ГПК України, на користь позивача, пропорційно заявленим позовним вимогам, стягуються витрати по оплаті державного мита у розмірі 1932,54 грн. та 203,43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          На підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 837, 854 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 22, 44, 49, п.4 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

          1. Позов задовольнити повністю в сумі 193254,00 грн.

          2. Стягнути з Управління капітального будівництва Херсонської міської ради (73025, м. Херсон, вул. Суворова, 38, код ЄДРПОУ 05517216, р/р 35428007001527 ГДКУ м. Херсона, МФО 852010) на користь Закритого акціонерного товариства "Теплотехніка" (73000, м. Херсон, вул. Гагаріна, 8-а, код ЄДРПОУ 24107688, р/р 26006042198100 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005) суму основного боргу у розмірі 193254,00 грн.; 1932,54 грн. витрат по сплаті держмита та 203,43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Провадження у справі в частині стягнення 20313,33 грн. пені, 9082,94 грн. інфляційних збитків та 1667,81 грн. 3% річних припинити.

          4. Копію рішення надіслати сторонам по справі.

5. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська