Рішення № 10650696, 23.07.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2010 р. Справа № 1/94/10

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропривод»

/69008, м. Запоріжжя, вул. Тролейбусна, 34/

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Вадан Ярдс Океан»

/54050, м. Миколаїв, Заводська площа, 1/

про: стягнення 57 637,70 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

Представники:

Від позивачаШапран А.А., адвокат.

Від відповідачаПінчук Г.В., довіреність від 05.01.2010р.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 58 165, 70 грн. боргу, який складається з основного боргу в сумі 52800 грн., збитків від інфляції в сумі 1 584, 00 грн., неустойки в сумі 3 306, 50 грн., річні проценти в сумі 475, 20 грн. В судовому засіданні 20.07.2010 року позивачем зменшено суму збитків від інфляції до 1 056,00 грн. (а.с.57-58).

Відповідач позов визнає частково, вважає невірним розрахунок збитків від інфляції, заперечує проти відшкодування витрат на послуги адвоката, та просить надати розстрочку виконання рішення на 2 місяці (а.с.41-43).

Розглянувши надані сторонами докази, заслухавши доводи сторін в судовому засіданні - суд

в с т а н о в и в:

сторони уклали договір поставки № У4-1-401 від 08.12.2009р. (а.с.7-9), відповідно умов якого позивач зобов’язався поставити продукцію, а відповідач –прийняти продукції та оплатити її на умовах і в порядку, визначених пунктами 4, 5 договору.

У відповідності зі ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Позивач умови договору виконав, здійснив поставку обладнання на суму 52 800 грн., про що свідчать такі докази як видаткова накладна від 10.02.2010 року, акт приймання обладнання від 26.02.2010 року (а.с.13-14).

Відповідачем порушено як двосторонню угоду так і вказані вище нормативні акти: не виконано пункт 4.1. договору щодо передоплати 50% вартості продукції, не здійснено повний розрахунок після поставки продукції на протязі 5 календарних днів (а.с.12). Факт порушення умов договору та наявність боргу в сумі 52 800 грн. визнається відповідачем у повному обсязі (а.с.15). 20.07.2010 року відповідач в рахунок погашення боргу перерахував 10000 грн. платіжним дорученням № 2712. Отже, борг відповідача складає 42 800 грн. та підлягає стягненню. Провадження у справі щодо стягнення 10 000 грн. боргу підлягає припиненню згідно пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті193 Господарського кодексу України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 6.2. договору від08.12.2010 року сторони передбачили відповідальність за порушення строків оплати вартості отриманої продукції у вигляді пені в розмірі 0,5% за кожен день прострочки. Позивачем здійснено розрахунок стягуваної пені з врахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання». Сума пені складає 3 306, 50 грн. та не оспорюється відповідачем (а.с.16-17).

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Три проценти річних від простроченої суми зобов’язання складають 475, 20 грн. (а.с.20).

Сума, на яку борг збільшується в результаті інфляційних процесів визначена позивачем в розмірі 1 056 грн. (а.с.57-58).

Суд погоджується з доводами представника позивача стосовно того, що борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення підлягає збільшенню на 976, 80 грн., оскільки за грудень 2009 року індекс інфляції не підлягає застосуванню: заборгованість в сумі 26 400 грн. виникла після 19.12.2009 року, тобто з другої половини місяця. Отже розрахунок збитків від інфляції слід рахувати з наступного місяця, про що зазначено в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97 «Рекомендаціях відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ».

За таких обставин позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню частково в сумі 42 800 грн. основного боргу, 3 306, 50 грн. пені, 475, 20 грн. відсотків, 976, 80 грн. інфляції. В останній частині позову необхідно відмовити.

Суд не приймає доводи відповідача щодо відсутності підстав для стягнення витрат на оплату послуг адвоката. Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат відносяться витрати, пов’язані з оплатою послуг адвоката. Статус адвоката громадянина Шафран А.А. встановлений у судовому засіданні. Факт виконання ним послуг для позивача підтверджується договором від 17.05.2010 року (а.с.22-23), актом здачі-приймання робіт (а.с.60), факт оплати послуг в сумі 5 816, 57 грн. – квитанцією до прибуткового касового ордеру (а.с.24).

Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, то відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених вимог: з відповідача підлягає стягненню державне мито в сумі 575, 60 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233, 55 грн., послуги адвоката – 5 756, 08 грн.

Відповідач звернувся з клопотання про надання розстрочки виконання рішення господарського суду строком на два місяці. Приймаючі до уваги факт часткового погашення основного боргу під час судового розгляду та зважаючи на складну економічну та фінансову ситуацію відповідача (а.с.44-50), суд вважає за можливе відповідно до пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надати розстрочку виконання рішення господарського суду строком на два місяці рівними частками.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.1-1 ст.80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Вадан Ярдс Океан»/54050, м. Миколаїв, Заводська площа, 1, ідентифікаційний код 14307653/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропривод»/69008, м. Запоріжжя, вул. Тролейбусна, 34, ідентифікаційний код 24512839/ 42 800 грн. основного боргу, 3306, 50 грн. пені, 976, 80 грн. інфляційних збитків, 475, 20 грн. річних, 575,60 грн. державного мита, 233, 55 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 5 756, 08 грн., витрат на послуги адвоката.

Провадження у справі щодо стягнення 10000 грн. основного боргу припинити.

В останній частині позову відмовити.

Розстрочити виконання рішення суду на два місяці рівними частками:

до 25.08.2010р. –27061,87 грн.

до 25.09.2010р. –27061,87 грн.

Видати наказ.          

          Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя