Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №461/3798/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 вересня 2022 року м.Львів
Галицький районний суд міста Львова в складі:
головуючого судді - Радченка В.Є.
при секретарі Бобик Д.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 44448833, адреса: м.Львів, пл.Ринок,буд.1) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- постанову серії РАП №680621201 вiд 14 липня 2022 року до повідомлення серії ЛВ №00078202 від 04 липня 2022 року спеціаліста 1 категорії - інспектора з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки департаменту міської мобiльностi та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Рихтар Володимира Михайловича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП тa накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн. - скасувати.
- на підставі п.3 ч.3 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
- стягнути з Департаменту міської мобiльності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 кошти, які сплачені при зверненнi до суду з цим позовом.
- стягнути з Департаменту міської мобiльностi та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 кошти на надання правничої допомоги.
В обґрунтування позову покликається на те, що 04 липня 2022 року позивач на своєму автомобілі «Mercedes Benz ML 270» р.н. НОМЕР_2 , виявив повідомлення про притягнення його до адміністративної відповідальності до постанови серії ЛВ №00078202 від 04 липня 2022 року. 19 липня 2022 року у відповідь на запит, адвокат позивача отримав лист №3701-вих-48121 від 15 липня 2022 року, який містить роз`яснення чинного законодавства і до якого додано постанову винесену спеціалістом 1 категорії з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Рихтар Володимиром Петровичем серії РАП №680621201 від 14 липня 2022 року до повідомлення серії ЛВ №00078202 від 04.07.2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення. При цьому виносячи вищевказану постанову інспектор встановив лише те, що 04 липня 2022 року о 11 год. 22 хв. водієм транспортного засобу «Mercedes Benz ML 270» р.н. НОМЕР_2 здійснено стоянку за адресою: м.Львів, вул. Каліча Гора,9а. Позивач зазначає, що в оскаржу вальній постанові не має жодних відомостей, які б вказували на те, що його автомобіль стояв з порушенням будь яких вимог Правил дорожнього руху. У постанові не зазначено на якій відстані від протилежного краю тротуару стояв належний йому автомобіль, а також взагалі чи проводилося вимірювання такої відстані. Також і того, якими доказами підтверджується вчинення адміністративного правопорушення. Просить позов задоволити.
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 27.07.2022 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.
24.08.2022 року на адресу суду в.о. директора департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Пецій Д. надіслано відзив на позовну заяву, в якій просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач в судове засідання не з`явився. Належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи шляхом направлення повідомлення на електронну адресу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 09.08.2022 року.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення повідомлення на офіційну електронну адресу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 09.08.2022 року. Про причини неявки суд не повідомив. Суд постановив проводити розгляд справи у відсутності відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
З матеріалів справи вбачається, що постановою спеціаліста 1 категорії інспектора з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Рихтар Володимира Михайловича серії РАП №680621201 від 14 липня 2022 року накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.
Відповідно до якої, позивач 04 липня 2022 року 11 год. 22 хв. здійснив стоянку транспортного засобу «Mercedes -Benz ML 270 CDI» р.н. НОМЕР_2 за адресою: м.Львів, вул. Каліча Гора, 9А, чим порушив вимоги підпункту в) пункту 15.10 розділу 15 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306 Стоянка на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м., чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 122 КУпАП.
Згідно з ч.1 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Тобто наявність події адміністративного правопорушення є обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналіз положень вказаних статей КУпАП, дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статям 283 і 284 КУпАП.
У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У постанові в справі про адміністративне правопорушення серії РАП №680621201 від 04.07.2022 р. не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Надані до відзиву фотокопії автомобіля «Mercedes Benz ML 270» р.н. НОМЕР_2 не може вважатись належним доказом, виходячи з нступного.
Пунктом 4 Загальної частини Правил паркування транспортних засобів встановлено, що місце для паркування - місце стоянки одного транспортного засобу на майданчику для паркування, позначене дорожньою розміткою відповідно до Правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 11.13 Правил дорожнього руху забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовується для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під`їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил.
Згідно з 15.1 ПДР зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
Підпунктом «б» пункту 15.10 ПДР передбачено, що стоянка забороняється на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками).
Згідно з п. 15.6 ПДР України, стоянка всіх транспортних засобів у місцях, позначених дорожніми знаками 5.42.1, 5.43 встановленими з табличкою 7.6.1 дозволяється на проїзній частині вздовж тротуару, а встановленими з однією з табличок 7.6.2, 7.6.3, 7.6.4, 7.6.5 - легкових автомобілів і мотоциклів тільки, як показано на табличці.
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України №3353-ХІІ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону. Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху: створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам: виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю, щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з пп. «в» пункту 15.10 ПДР встановлено, що стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху залишається щонайменше 2 м.
Таким чином, здійснюючи стоянку транспортного засобу на тротуарі із забезпеченням проходу для пішоходів не менше 2 метрів, водій підпадає під виключення з заборони, а відтак не порушує правил зупинки та стоянки, визначені в ПДР.
З фотознімків наданих у відзиві відповідачем вбачається, що транспортний засіб «Mercedes Benz ML 270» р.н. НОМЕР_2 був запаркований на тротуарі таким чином, що підпадає під виключення з заборони пп. «в» пункту 15.10 ПДР, оскільки пішоходам забезпечено для проходу ширину тротуару, тобто водієм не порушено правил зупинки та стоянки, визначених в ПДР. Також з таких фотознімків вбачається, що здійснено замір відстані автомобіля від протилежного краю тротуара до автомобіля. При цьому з показань вимірювальної стрічки не видно, яка саме відстань автомобіля від протилежного краю тротуара. Тобто суду не доведено, що позивачем порушено пп. «в» пункту 15.10 ПДР.
Між тим, відповідач в судове засідання не з`явився та не довів правомірність винесеної ним постанови відносно позивача за ч.3 ст. 122 КУпАП та наявність події адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що відсутні належні докази щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч.3 ст.122 КУпАП, суд вважає, що вина позивача не доведена, отже постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 необхідно скасувати.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Тому, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, законність дії щодо складання адміністративної постанови, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а справа - закриттю.
Згідно з вимогами ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради судовий збір у розмірі 496,20 гривні.
Згідно ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 134 КАС України("Витрати на професійну правничу допомогу") витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка викладена в постанові у справі № 826/2689/15 (провадження № К/9901/7612/19)від 09 квітня 2019 року, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витратна правничу допомогу.
Судом встановлено, що 20.07.2022 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Валько та партнери» було укладено угоду про надання правової допомоги, за яким адвокат зобов`язаний надати правову допомогу по захисту прав та інтересів ОСОБА_1 в суді першої інстанції та апеляційної інстанції в межах чинного законодавства. Також умовами даної угоди передбачено те, що за послуги надані адвокатом, ОСОБА_1 сплачує гонорар в розмірі 1200 грн. за одну годину роботи адвоката та ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити сплати гонорар протягом шести місяців після ухвалення судом першої інстанції рішення по суті.
На виконання умов даної угоди 21.07.2022 року адвокатом Лавринів М.Я. видано ордер на надання правової допомоги ОСОБА_1 в Галицькому районні суді м.Львова, серії №1151782
У відповідності до акту про надання правової допомоги від 22.07.2022 року ОСОБА_1 , адвокатом надано правничу допомогу щодо захисту його інтересів у справі що стосується оскарження постанови про пригнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а саме: вивчинення документів ОСОБА_1 та складення позовної заяви про оскарження постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Загальний обсяг правничої допомоги становить 2 години, що у грошовому еквіваленті дорівнює 2400 грн.
Факт надання позивачу послуг професійної правничої допомоги стверджується вищевказаним актом від 22.07.2022 року.
У позовній заяві позивач зазначає, що у зв`язку з подачею позовної заяви, очікує понести судові витрати на правову допомогу у розмірі 4000 грн.
При цьому ОСОБА_1 документально підтвердженні судові витрати на правову допомогу лише на суму 2400 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення даної вимоги, а саме вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 2400 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 72-78, 242, 243, 244, 246, 286 КАС України, суд,-
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 44448833, адреса: м.Львів, пл.Ринок,буд.1) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Постанову серії РАП №680621201 від 14.07.2022 року спеціаліста 1 категорії інспектора з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Рихтар Володимира Петровича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн. - скасувати.
На підставі п.3 ч.3 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (адреса: м.Львів, вул.Зелена,9) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесений судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Стягнути з бюджетних асигнувань Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (адреса: м.Львів, вул.Зелена,9) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) кошти на надання правової допомоги у розмірі 2400 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.Є.Радченко
Судове рішення № 106505520, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 19.09.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 461/3798/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: