Рішення № 10650432, 15.07.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.10 Справа № 6/81

За позовом

Акціонерного товариства “Український інноваційний банк” в особі Луганської філії, м. Луганськ до 1-го відповідача - Приватного підприємства “Луганський поліграфічний центр “Готика”, м. Луганськ до 2-го відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 12 810 грн. 09 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача після перерви не прибув;

від 1-го відповідача - Коробка С.М., паспорт серії НОМЕР_2 від 22.11.01;

від 2-го відповідача - Коробка С.М., паспорт серії НОМЕР_2 від 22.11.01;

В судовому засіданні 24.06.2010 було оголошено перерву до 12.07.2010, потім до 13.07.2010, а потім до 15.07.2010 відповідно до ст. 77 ГПК України.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачів 12 810 грн. 09 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), в тому числі: відсотки 197 грн. 30 коп., прострочені відсотки 2 181 грн. 49 коп., пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 9 315 грн. 62 коп., пеня за несвоєчасну сплату процентів в сумі 478 грн. 68 коп.

.

Представниками сторін було подано заяву про продовження стоку розгляду спору по справі на 4 дня, тобто до 16.04.2010, яка судом була задоволена в порядку ст. 69 ГПК України.

Відповідач надав до суду заперечення на позов, за якими позовні вимоги відхиляє, посилаючись зокрема на те, що позивачем розрахунок відсотків здійснений без урахування фактичної сплати заборгованості. Окрім цього, щодо відповідача відкрито виконавче провадження, за яким йде стягнення як в примусовому так і добровільному порядку сум заборгованості, стягнутої за рішенням суду від 10.11.08 в рамках справи № 7/177.

Позивач з доводами відповідача не погодився та надав відповідні пояснення з цього приводу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

. в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на наступне.

Між позивачем (Банк) та 1-відповідачем (Позичальник) у справі 05.12.07 укладено кредитну угоду про видачу кредиту № 2049 (далі Кредитна угода), відповідно до п. 3.1. якої Банк надає Позичальнику Кредит в розмірі 50000 грн. 00 коп. на термін з 05.12.07 по 04.12.08.

Кредит використовується Позичальником на поповнення оборотних коштів (п.3.2.1. Кредитної угоди).

Відповідно до п.3.5.1. Кредитної угоди, граничним терміном повернення Кредиту є 04.12.08. Погашення заборгованості по кредитній лінії проводиться згідно з графіком зниження ліміту:

з 1.02.2008 р. по 30.11.2008 р. 4550,00 грн. (щомісячно),

з 1.12.2008 р. по 04.12.2008 р. 4500,00 грн. повне погашення.

Згідно п.6.2. Кредитної угоди, якщо виникла і триває Подія Невиконання Зобовязань, сума Кредиту, нараховані проценти, а також інші суми, нараховані згідно з цією Угодою, підлягають достроковому поверненню (сплаті), про що Банк письмово повідомляє Позичальника. Позичальник повинен сплатити зазначену в повідомленні суму протягом 10 робочих днів з дати отримання повідомлення. У випадку порушення зазначеного строку сплати, Банк має право проводити будь-яку роботу щодо примусового стягнення боргу відповідно до чинного законодавства України, в т.ч. звернути стягнення на заставлене майно (предмет іпотеки). З дати повного виконання зобовязань Позичальника за Угодою щодо повернення Кредиту, сплати процентів та інших платежів, передбачених цією Угодою, дія Угоди припиняється.

Відповідно до п.7.3. Кредитної угоди, у разі порушення строків сплати процентів за Кредитом, Позичальник сплачує Банку пеню. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

У разі порушення граничного терміну повернення Кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню. Пеня нараховується на суму простроченої заборгованості за Кредитом із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості, починаючи з дати її виникнення до дати повернення Кредиту, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня (п.7.4. Кредитної угоди).

На підставі умов Кредитної угоди та відповідно до розпорядження від 05.12.07 (а.с.48) позивачем було перераховано 50000 грн. 00 коп. з позичкового рахунку відповідача на його поточний рахунок.

Між позивачем (Кредитор), 1-відповідачем (Позичальник) та 2-відповідачем (Поручитель) у справі 05.12.07 укладений договір поруки (далі Договір поруки), відповідно до п. 1.1. якого у відповідності до цього Договору Поручитель зобовязується відповідати в повному обсязі перед Кредитором за виконання зобовязань Позичальником за Кредитною угодою № 2049 від 05.12.07 (та можливих додаткових угод, які є її невідємною частиною).

Предметом Угоди є Кредит в розмірі 50000 грн. 00 коп. на термін з 05.12.07 по 04.12.08 включно із сплатою процентів у розмірі 20% річних та можливі штрафні санкції (п.1.2. Договору поруки).

Остаточний термін виконання зобовязання, забезпеченого цим Договором - 04.12.08 (п.1.3. Договору поруки).

Поручитель зобовязується сплатити, за вимогою Кредитора, платежі по кредиту, заборгованість по відсотках за користування кредитом, пеню та штраф, передбачені Кредитною угодою № 2049 від 05.12.07 та додатковими угодами до неї, а також відшкодувати збитки понесені Кредитором внаслідок невиконання Позичальником своїх зобовязань (п.3.1. Договору поруки).

Позичальник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники (п.3.2. Договору поруки).

У звязку з тим, що позичальник не виконав свої зобовязання за Кредитною угодою, позивач 11.08.08 направив 1-відповідачу та 2-відповідачу претензії відповідно № 34/8-289 від 07.08.08 та № 34/8-290 від 07.08.08 (а.с.33-36). Відповідачі вимогу позивача не виконали, у звязку з чим позивач звернувся до суду.

Оскільки відповідачами умови вказаних договорів виконані не були, позивач звернувся

до суду із позовом, за яким порушено справу № 7/178.

В той же час, рішенням господарського суду від 24.11.08 в рамках справи № 7/178

позов було задоволено та стягнуто на користь банку з відповідачів солідарно заборгованість за кредитом у сумі 41745 грн. 35 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 142 грн. 35 коп., пеню у сумі 3463 грн. 95 коп., державне мито у сумі 453 грн. 52 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 112 грн. 54 коп.,

На виконання вказаного рішення позивачу було видано наказ № 07.12.08 № 7/178.

Разом з цим, за доводами позивача, за відповідачем за період з 07.11.08 по 24.05.2010 виникла додаткова заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, а також пені за несвоєчасну сплату процентів та кредиту, у звязку з чим, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідачі з позовними вимогами не погодилися.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи представників сторін та надані позивачем докази суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до норм діючого законодавства, кредитний договір, є одним з видів позики і відповідно до ст. 1046 ЦК України а договором позики одна сторона (позикодавець) передає у

власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем, на виконання умов кредитної угоди та відповідно до розпорядження від 05.12.07 було перераховано 50000 грн. 00 коп. з позичкового рахунку 1-го відповідача на його поточний рахунок, які останнім своєчасно та в повному обсязі повернути не були, у звязку з чим з цього приводу було винесення рішення господарського суду в рамках розгляду справи № 7/178.

Відповідно до п.3.4.1. Кредитної угоди Позичальник сплачує Банку проценти в розмірі 20% річних. Вказані проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за Кредитом із розрахунку фактичної кількості днів Періоду нарахування процентів на основі фактичної календарної кількості днів в році і підлягають сплаті на Дату Платежів по процентах за Кредитом в гривнях на рахунок, вказаний в п.5.1.3. цієї Угоди.

Згідно преамбули Кредитної угоди "Дата Платежів по процентах за Кредитом" зокрема означає період з 25 числа по останній робочий день кожного місяця, за який нараховуються проценти.

У випадку утворення простроченої заборгованості по Кредиту і процентах, погашення боргу проводиться в наступному порядку: прострочені платежі по сплаті процентів за Кредитом, строкові платежі по процентах, прострочена заборгованість по Кредиту, строкова заборгованість по Кредиту, інші платежі згідно з цією Угодою, пеня, штрафи (п.3.5.4. Кредитної угоди).

Кожна із наступних подій повинна тлумачитись як Подія невиконання зобовязань, зокрема Позичальник не зміг виконати будь-яке із зобовязань по цій Угоді і така неспроможність тривала протягом 1 робочого дня після одержання повідомлення, надісланого Позичальникові Банком (п.6.1.1. Кредитної угоди).

В той же час, із матеріалів справи вбачається, що на виконання наказу суду № 7/178 було відкрито виконавче провадження щодо відповідача від 09.12.08 і з цього періоду стягнення простроченої суми з останнього, підтвердженої рішенням суду проводиться в примусовому порядку з урахуванням положень Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з цим, згідно наданих сторонами даних, в тому числі відомостей про оплату та актів звірення між сторонами, відповідач за вказаний період здійснив часткову сплату суми заборгованості за кредитним договором.

Окрім цього, державним виконавцем було накладено арешт на грошові кошти та майно боржника.

Разом з цим, суд неодноразово зобовязував позивача надати розрахунок відсотків, з урахуванням фактичних оплат відповідача згідно меморіальних ордерів від 16.11.09, 30.12.08, 23.09.09. Так, позивач необґрунтовано зараховував деякі суми на інші призначення ніж, ті що були вказані в платіжних дорученнях, а саме не на погашення заборгованості за кредитним договором (вказані суми погашалися в примусовому порядку вже після відкриття виконавчого провадження). Позивач в свою чергу відмовився надати суду уточнений розрахунок відсотків з урахування виявлених недоліків, у звязку з чим, суд здійснив перерахунок відсотків самостійно за наявними в матеріалах справи документами.

Позивачем згідно розрахунку (доданого до заяви про збільшення позовних вимог) було зазначено, що сума відсотків за період з 07.11.08 по 24.05.2010 складає 8 483 грн. 29 коп., і була сплачена у розмірі 5 467 грн. 48 коп., але розрахунок відсотків здійснений нерівно, так за вказаний період нараховані відсотки складають 7 475 грн. 86 коп., сплачені (за даними позивача) 5 467 грн. 48 коп., у звязку з чим різниця складає 2008 грн. 38 коп., у звязку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення відсотків слід задовольнити частково в сумі 2008 грн. 38 коп., в решті вимог слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача пені слід вказати наступне.

Так, в силу ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязальні правовідносини між кредитором та боржником.

В даному випадку, майно та грошові кошти відповідача є арештованими і погашення заборгованості за кредитом здійснюється в порядку виконавчого провадження, тобто в примусовому порядку.

Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень по суті спору.

Відповідно до норми ст.19 Основного Закону держави Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Позивачем розрахунок відсотків здійснений невірно, у звязку з чим нарахування пені також здійснено невірно.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В даному випадку суд вважає необґрунтованим нарахування пені у заявлених сумах, у звязку з чим у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Луганський поліграфічний центр "Готика", м. Луганськ, вул. Почтова, 1, код ЄДРПОУ 34202250 та Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 солідарно на користь:

- Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Луганської філії, м. Луганськ, вул. Жовтнева, 3, код ЄДРПОУ 24046722, заборгованість за процентами у сумі 2 008 грн. 38 коп., державне мито у сумі 20 грн. 08 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 37 грн. 00 коп., видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 19.07.2010.

Суддя Т.А. Василенко

Помічник судді Т.В.Цибулько