Рішення № 106504118, 28.09.2022, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3440/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 року смт.Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Степанової Н.С.

розглянувши в порядку окремого провадження в приміщенні суду цивільну справу №509/3440/22 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована сторона Дальницька сільська рада Одеського району Одеської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем та факту належності правовстановлюючих документів,-

ВСТАНОВИВ:

26.08.2022 року заявник звернулася до суду з заявою, в якій просить ухвалити рішення, яким встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, а саме по день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також встановити факт що має юридичне значення, а саме те що правовстановлюючі документи на 37/300 частки житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме свідоцтво про право власності на нерухоме майно видане ВАТ «Дністровський» та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно дійсно належать ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої вимоги мотивує тим, що після смерті племінника ОСОБА_2 у нього відсутні спадкоємці 1 та 2 черги, а тому заявник має право має право на спадкування в порядку ст. 1263 ЦК України як рідний дядько спадкодавця. Так як заявник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та його бабуся ОСОБА_3 є співвласниками будинку АДРЕСА_1 , та проживали всі разом, а тому ОСОБА_1 вважав, що спадщину прийняв в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, бо постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, але звернувшись до приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області КурканН.Ф. для оформлення своїх спадкових прав, отримав лише лист роз`яснення, в якому зазначено що його заява щодо видачі свідоцтва про прало на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 надійшла після спливу 5-ти місячного строку встановленого ст. 1273 ЦК України, в зв`язку з чим в неї немає законних підстав заводити спадкову справу, крім того йому необхідно встановити факт проживання з племінником, адже останній був зареєстрований за іншою адресою.

Крім того, при вивченні документів було встановлено, що є відмінність у написанні прізвища померлого, а саме в свідоцтві про право власності на нерухоме майно та в витягу про реєстрацію права власності його прізвище записано як « ОСОБА_4 », що є невірним перекладом з російської мови на українську. А тому, встановлення юридичних фактів постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та факту належності правовстановлюючих документів необхідно заявнику для оформлення спадщини.

Ухвалою судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 30.08.2022 року провадження по справі відкрито та призначено справу до розгляду порядку окремого провадження, також витребувано від приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф. належним чином завірену копію спадкової справи заведеної після ОСОБА_2

07.09.2022 року за вх № 12247/22 на виконання ухвали суду приватним нотаріусом Куркан Н.Ф. надано відповідь згідно якої спадкова справа відносно майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 не заводилася.

Заявник в судове засідання не з`явився, при цьому ним до суду спрямовано заяву про розгляд справи без його участі, вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити.

Заінтересована особа Дальницька сільська рада Одеського району Одеської області явку свого представника в судовому засіданні не забезпечила, також 08.09.2022 року за вх №12418/22 до суду надійшла заява представника, відповідно до якої просили слухати справу у відсутність їх представника, з матеріалами справи ознайомлені, проти задоволення вимог заяви не заперечують.

За таких обставин, на підставі ст.223 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до ч.2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1 , який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Будинок в якому проживає та зареєстрований заявник належить йому на праві приватної спільної власності, та його частка становить 37/300.

Мати заявника, ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно також володіла 37/300 часткою житлового будинку на праві приватної спільної сумісної власності.

Мати заявника, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Крім того, 37/300 часткою житлового будинку на праві приватної спільної сумісної власності володів також племінник заявника ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки № 257 від 25.028.2022 року виданою Дальницькою сільською радою Одеського району Одеської області, гр.. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 був зареєстрований в АДРЕСА_2 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , але фактично проживав з бабусею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та дядьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

Заявник звернувся до приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф. для оформлення своїх спадкових прав, та у відповідь на звернення отримав лист роз`яснення № 264/01-16е, в якому зазначено що його заява щодо видачі свідоцтва про прало на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 надійшла після спливу 5-ти місячного строку встановленого ст. 1273 ЦК України, в зв`язку з чим в неї немає законних підстав заводити спадкову справу, крім того йому необхідно встановити факт проживання з племінником, адже останній був зареєстрований за іншою адресою. Також вказано про відмінність написання прізвища спадкодавця. А саме у правовстановлюючих документах зазначено « ОСОБА_4 », тоді коли в свідоцтві про смерть вказано « ОСОБА_5 ».

Так, як слідує з матеріалів справи, а саме копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 10.01.2007 року відділом реєстрації смерті Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, прізвище померлого значиться як « ОСОБА_5 ».

Також в матеріалах справи міститься копія свідоцтва про смерть гр.. ОСОБА_6 , який доводився батьком ОСОБА_2 , та з даних документів також слідує про написання вірного прізвища « ОСОБА_5 ».

Проте здійснюючи переклад з російською мови, адже в свідоцтві про народження вказано « ОСОБА_2 » невірно було зазначено прізвище в правовстановлюючих документах, а саме в свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 16.04.2003 року вказано ОСОБА_2 . Така ж сама розбіжність при написанні прізвища міститься і в Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, власника зазначено ОСОБА_4 , замість ОСОБА_5 .

А тому заявник просить встановити факт що має юридичне значення, а саме те що правовстановлюючі документи на 37/300 частки житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме свідоцтво про право власності на нерухоме майно видане ВАТ «Дністровський» та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно дійсно належать ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . з яким він проживав по день його смерті.

Факт належності правовостановлюючих документів має для заявника юридичне значення і впливатиме на можливість оформлення спадщини після смерті племінника, оскільки іншим чином встановити такий факт він можливості не має.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по-батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно з ч. 1ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р.) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Відповідно до ч.2ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 1 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, визначено що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Судом встановлено, що заявнику необхідно встановити факт постійного спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для оформлення права на спадщину, отже встановлення факту проживання заявника з його племінником ОСОБА_2 на момент його смерті породжує юридичні наслідки, оскільки з визначенням їх спільного проживання законодавство пов`язує прийняття спадщини, при цьому, спір про встановлення даного факту відсутній.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви, оскільки встановлення цього факту породжує для заявника юридичні наслідки, від яких залежать її майнові права на спадщину.

Крім того, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви, в частині встановлення факт належності правовстановлюючих документів гр. ОСОБА_2 , адже такий факт має для заявника юридичне значення і впливатиме на оформлення ним спадщини після смерті племінника, тому заява в цій частині також підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.12,81,264,265,315 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 ,заінтересована сторонаДальницька сільськарада Одеськогорайону Одеськоїобласті провстановлення фактупостійного проживанняіз спадкодавцемта фактуналежності правовстановлюючихдокументів- задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем, його племінником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на час відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановити факт, що Свідоцтво про право власності на нерухоме майно видане Відкритим акціонерним товариством 16.04.2003 року на 37/300 частки житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , видане на ім`я ОСОБА_2 , - належить ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити факт, що Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданий Овідіопольським районним бюро технічного інвентаризації від 19.05.2003 на 37/300 частки житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_2 , - належить ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Є. М. Панасенко