Рішення № 106503515, 29.09.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.09.2022Справа № 910/6081/22За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВІП Авто Транс»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «ЛТЛ Сервіс Україна»

про стягнення 604 235,99 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП Авто Транс» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТЛ Сервіс Україна» про стягнення 604 235,99 грн.

Обгрунтовуючи позовні, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов Договору №ЛТЛ00822 про перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні та по території України від 11.11.2021 не виконав свого обов`язку щодо оплати наданих позивачем послуг з перевезення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 відкрито провадження у справі №910/6081/22, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.07.2022 була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначені в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 11.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала суду від 19.07.2022 отримана відповідачем 26.07.2022.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався та заперечення на позов не подав.

Разом з тим, 25.08.2022 від відповідача надійшла заява про мирову угоду, підписана з одного боку директором відповідача.

Суд не приймає вказану заяву в контексті правовідносин по укладенню мирової угоди, та затвердження її судом, з огляду на те, що така не відповідає вимогам, встановленим ГПК України, а саме відсутності підпису на такій заяві уповноваженого представника зі сторони позивача.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

11.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛТЛ Сервіс Україна» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІП Авто Транс» (виконавець) було укладено договір № ЛТЛ00822 про перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні та по території України.

Відповідно до п.1.1. Договору регулює відносини Сторін, що виникають в процесі на дання транспортно-експедиторських послуг, які полягають у плануванні, організації, здійс ненні перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів клієнтів Експедитора автомобільним транспортом по території України, та/або на території іноземних держав.

Сторони погодились належно виконувати свої зобов`язання за даним Договором, з від повідною якістю і у строки, визначені Договором та додатками до нього, керуючись принци пами справедливості, розумності, добросовісності, верховенства права (п.2.1 Договору).

Згідно п.2.5. Договору, на кожне перевезення оформлюється транспортне Замовлення (Заявка), що складається в письмовій формі, підписується уповноваженою особою Експе дитора і передається Перевізнику в тому числі за допомогою факсимільного зв`язку або по еле ктронній пошті. Замовлення (заявка) є невід`ємною частиною даного Договору. Замовлення (заявки) передані по факсу чи електронній пошті мають силу оригіналу, без обов`язкового пе редання їх оригіналів у майбутньому.

У випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні умов за даним Договором пріорите тними є умови (відомості), зазначені в Замовленні (Заявці), яке (яка) має містити відомості, що забезпечують належне виконання обов`язків Сторін (п. 2.6. Договору).

Після одержання Замовлення (заявки) Перевізник акцептує або відхиляє заявку в пись мовій формі протягом 2-х годин з моменту її одержання за допомогою факсимільного зв`язку або електронної пошти з відбитком печатки Перевізника, підпису уповноваженої особи і вка зівкою номера транспортного засобу та іншої необхідної інформації (п. 2.1. Договору).

Товарно-транспортна накладна, подорожний лист, міжнародна товарно-транспортного накладна (далі - CMR) встановленого зразка є основним документом відповідно до якого здій снюється перевезення та за яким відбувається здача-приймання вантажу. Підтвердженням фа кту надання послуг є оригінал товарно-транспортної накладної встановленого зразка (CMR) з відмітками відправника вантажу, перевізника, одержувача вантажу та митних органів (п. 2.8. Договору).

Відповідно до пункту 5.1. розмір плати за перевезення визначається за згодою сторін та вказується в транспортному Замовлені (Заявці) і може змінюватися за взаємною письмовою згодою сторін в залежності від зміни умов перевезення вантажу.

Розрахунки між Сторонами за даним Договором відбуваються в безготівковому порядку, шляхом оплати Експедитором, за рахунок коштів свого клієнта, однак не залежно від їх одержання, виставлених Перевізником рахунків протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання оригіналів наступних документів: рахунок за виконані послуги; оригінал CMR з підписом і печаткою вантажоодержувача та датою розвантаження (зазначенням браку/недо стачі якщо вони мали місце) та митних органів (при міжнародних перевезеннях); акт викона них робіт; податкова накладна (якщо перевізник ПДВ), пункт 5.2. Договору.

Матеріалами справи підтверджено, що після доставлення вантажу до місця призначення, відповідно до п. 5.2. Договору та п. 22 Замовленнями (заявки), Перевізником (позивачем) на адресу Замовника (відповідача) були направлені оригінали документів для проведення розрахунку за надані послуги з перевезення, а саме:

Акт № ОУ-0002372 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2021 на загальну суму з ПДВ у розмірі 116 462,78 грн. (CMR№ 1170220);

Акт № ОУ-0002364 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.12.2021 на загальну суму з ПДВ у розмірі 117 503,98 грн. (CMR № 1235574);

Акт № ОУ-0002387 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.12.2021 на загальну суму з ПДВ у розмірі 117 586,44 грн. (CMR№ 1190360);

Акт № ОУ-0002400 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.12.2021 на загальну суму з ПДВ у розмірі 124 394,64 грн. (CMR № 1235411);

Акт № ОУ-0002406 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 08.12.2021 на загальну суму з ПДВ у розмірі 128 288,15 грн. (CMR № 1235535).

Також, позивачем надані відповідні рахунки на оплату згідно вказаних актів.

Суд констатує, що вказані акти підписані в тому числі зі сторони відповідача уповноваженою особою (директор Мельник С.В.) без заперечень та будь яких зауважень щодо наданих позивачем послуг з перевезення.

Отже, послуги надані позивачем за договором № ЛТЛ00822 про перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні та по території України від 11.11.2021 є такими, що надані в повному обсязі та у відповідності до умов укладеного договору.

Загальна сума наданих позивачем послуг складає 604 235,99 грн.

Як стверджує позивач, а іншого матеріали справи не містять, відповідач не виконав свого зобов`язання в частині оплати наданих позивачем послуг по перевезенню вартістю 604 235,99 грн., при цьому строк оплати є таким, що настав.

Більше того, суд зауважує, що відсутність виконання грошового зобов`язання з оплати послуг перевезення з боку Відповідача, також підтверджується випискою з Банку по рахунку ТОВ «ВІП Авто Транс» НОМЕР_1 за період з 01.11.2021 по 04.07.2022, яка міститься в матеріалах справи.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду міста Києва.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір №ЛТЛ00822 про перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні та по території України від 11.11.2021 є договором перевезення.

Загальні положення про перевезення викладені в ст.908 ЦК України, відповідно до котрої перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Частиною першою статті 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату у строки, визначені в договорі.

Суду доведено, факт виконання позивачем своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Договору.

Станом на дату подання позову та прийняття рішення у справі відповідачем не сплачена заборгованість у розмірі 604 235,99 грн. Строк оплати є таким, що настав.

При цьому, суд акцентує увагу, що акти здачі приймання робіт підписані відповідачем без зауважень.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за договором у сумі 604 235,99 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, доказів оплати боргу відповідачем не надано, а матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов`язання за договором перевезення вантажів, підлягає задоволенню в повному обсязі в розмірі 604 235,99 грн.

Щодо пояснень відповідача, викладених у заяві про мирову угоду в частині настання форс мажорних обставин, (війни росії проти України) у зв`язку з чим останнім не виконано належним чином свої зобов`язання за договором по спірних господарських відносинах, та враховуючи настання таких обставин, він звільнений від відповідальності, суд відзначає таке.

Так, відповідно до п. 6.1 Договору №ЛТЛВ00822 перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні та по території України, передбачено звільнення сторін від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо воно стало наслідком обставин непереборної сили.

Разом з тим, суд зауважує, що предметом даного позову є стягнення боргу (основна сума боргу) за надані позивачем послуги за вказаним договором перевезення. Будь яких штрафних чи фінансових санкцій щодо відповідача позивачем у позові не заявлено. Отже, у даному конкретному випадку, не може застосовуватися даний пункт договору, з огляду на відсутність входження до предмету розгляду застосування відповідальності до відповідача.

Також, вказаним пунктом договору передбачено, що сторона повинна повідомити іншу сторону протягом 72 годин з моменту настання відповідних обставин про їх настання. Проте, доказів направлення відповідного повідомлення відповідачем на адресу позивача матеріали не містять та відповідачем не надано.

Більше того, строк оплати по спірній сумі заявленій у позові у відповідача перед позивачем настав більш як за два місяці до початку збройної агресії росії проти України.

За встановлених обставин, пояснення відповідача розглянуті судом та відхилені за їх необґрунтованістю та безпідставністю.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За встановлених обставин справи, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, шляхом стягнення з відповідача заборгованості за договором №ЛТЛ00822 про перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні та по території України від 11.11.2021 у сумі 604 235,99 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП Авто Транс» (14026, м. Чернігів, вул. Квітнева, 1 В, код ЄДРПОУ: 3755848) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТЛ Сервіс Україна» (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 11, код ЄДРПОУ: 40694399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП Авто Транс» (14026, м. Чернігів, вул. Квітнева, 1 В, код ЄДРПОУ: 3755848) 604 235 (шістсот чотири тисячі двісті тридцять п`ять) грн. 99 коп заборгованості 9 063 9девять тисяч шістдесят три) грн. 54 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Борисенко