Рішення № 10650339, 27.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/21627.07.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-експериментальний завод «Залізничник»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Хамер-Центр»

Про стягнення 236443,32 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Міщенко П.В. –по дов. № 3 від 25.01.2010

Від відповідача не з‘явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-експериментальний завод «Залізничник»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хамер-Центр»236443,32 грн. основного боргу по орендній платі та комунальним послугам за період з січня по квітень 2010 року, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов’язань згідно договору № 6 оренди нерухомого майна від 01.06.2009.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав, не виконав вимоги суду викладені в ухвалі про порушення провадження у справі від 07.07.2010 та ухвалі від 15.07.2010.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Ухвали суду надсилались за адресами, які зазначені в позовній заяві : м. Київ, вул. Мартиросяна, 13, кв. 10, яка є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, за адресою м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 12, та за адресою об’єкта оренди: м. Київ, вул. Залізничне шосе, 4.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин справа, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 27.07.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.06.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дослідно-експериментальний завод «Залізничник»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хамер-Центр»(орендар) було укладено договір № 6 оренди нерухомого майна (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування нежитлове приміщення (далі - об‘єкт оренди), що є приватною власністю орендодавця на підставі Свідоцтва про власність реєстр. № 625 від 06.11.1998, виданого Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Залізничне шосе, 4, загальною площею 750 кв. м., для розташування станції технічного обслуговування та ремонту автомобілей, автомагазину та офісного приміщення.

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди за період з січня 2010 року по квітень 2010 року, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 236443,32 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов’язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 2.2. договору визначено, що орендодавець зобов‘язаний не пізніше двадцяти робочих днів з дати підписання цього договору передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об‘єкт оренди.

Як вбачається з акту приймання-передачі від 01.06.2009 орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлове приміщення загальною площею 750 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Залізничне шосе, 4,

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

З п. 10.1. договору вбачається, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.05.2010.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п. 3.1. за користування об’єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату в національній валюті України, розмір якої становить: 45 грн. 00 коп., крім того ПДВ 20 % - 9 грн. 00 коп., що загалом складає 54 грн. 00 коп. за один квадратний метр. Загальний місячний розмір орендної плати становить: 33750 грн. 00 коп., крім того ПДВ 20% - 6750 грн. 00 коп., що загалом складає 40500 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 3.2. оплата послуг по опаленню, водопостачанню, енергопостачанню, охоронної сигналізації та інші послуги не включаються до орендної плати та здійснюється орендарем окремо щомісячно згідно з рахунками, наданими орендодавцем.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем були виставлені наступні рахунки-фактури : № 3А-0000017 від 31.01.2010 про сплату орендної плати та комунальних послуг в загальному розмірі 64726,61 грн., № 3А-0000042 від 28.02.2010 про сплату орендної плати та комунальних послуг в загальному розмірі 65653,87 грн., № 3А-0000069 від 31.03.2010 про сплату орендної плати та комунальних послуг в загальному розмірі 58994,76 грн. та № 3А-0000072 від 30.04.2010 про сплату орендної плати та комунальних послуг в загальному розмірі 49043,32 грн., разом на суму 238418,56 грн.

Сторонами також підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) : № 3А-0000017 від 31.01.2010 на суму 64726,61 грн., № 3А-0000035 від 28.02.2010 на суму 65653,87 грн., № 3А-0000055 від 31.03.2010 на суму 58994,76 грн. та № 3А-0000056 від 30.04.2010 на суму 49043,32 грн., загалом на суму 238418,56 грн.

Відповідно до п. 3.3. договору орендар сплачує орендну плату та плату за користування додатковими послугами за попередній місяць оренди не пізніше 10 числа поточного місяця шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця.

Пунктом 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Всупереч вищеназваному договірному зобов’язанню відповідач не виконав своїх обов’язків щодо внесення плати за оренду нежитлового приміщення за комунальних послуг у період з січня 2010 року по квітень 2010 року, в результаті чого виникла заборгованість, яка неоспорена відповідачем, у розмірі 236443,32 грн. (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 236443,32 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-експериментальний завод «Залізничник»обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хамер-Центр»(03186, м. Київ, вул. Мартиросяна, 13, кв. 10, код ЄДРПОУ 31169394) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-експериментальний завод «Залізничник»(01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 4, код ЄДРПОУ 24919498) 236443 (двісті тридцять шість тисяч чотириста сорок три) грн. 32 коп. основного боргу, 2364 (дві тисячі триста шістдесят чотири) грн. 43 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяСівакова В.В. Рішення підписано 02.08.2010.