Ухвала суду № 106502154, 29.09.2022, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа №219/1283/22

Провадження №2/243/1421/2022

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29 вересня 2022 суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Старовецький В.І., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , - поважними; визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 додатковий шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом.

Так, зі змісту позовної заяви слідує: позивач згідно копії паспорту серії НОМЕР_1 від 25.04.2002 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; відповідно до копії довідки від 26.07.2021 року за № 3003-5000379451 ОСОБА_1 зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 ; відповідачем по справі позивачем зазначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул.. Генерала Батюка, 8; окрім того позивач зазначає, що звертався до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу з усним запитом про надання юридичної консультації щодо порядку прийняття спадщини, однак нотаріус повідомив, що у зв`язку з пропуском визначеним законом шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини, строк доведеться поновлювати заявнику тільки через суд.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1ст. 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Із урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Отже, при розгляді спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Позовна заява не може бути призначена до розгляду, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а саме позовна заява повинна містити у собі:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Ознайомившись з вказаним позовом вважаю, що наявні підстави для залишення його без руху, оскільки він не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, з наступних підстав.

Зокрема, п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, зі змісту позову ОСОБА_1 слідує, що після смерті дружини відкрилася спадщина на недоотриману пенсію, проте позивачем не зазначено в якому саме Пенсійному фонді на території Донецької області померла ОСОБА_3 , перебувала на обліку та отримувала пенсійне забезпечення.

ОСОБА_1 звертаючись до суду з вказаними вимогами зазначає відповідачем Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Діючим ЦПК України, а саме главою 2 розділом 3 визначена територіальна юрисдикція (підсудність) справ. Так, за загальним правилом позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (ч. 2 ст. 27 ЦПК України).

Крім того, слід зазначити, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, випливає зі змісту ст. 1220 ЦК України. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, передбачено ч. 1 ст. 1221 ЦК України, а частина 3 цієї статті зазначає, що в особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Так, відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» - якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Позивач в позові зазначає, що звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Первушиної Н.Ю., з метою оформлення спадщини після смерті своєї дружини, яка зареєстрована та померла у м. Хрустальний Луганської області, тобто на тимчасово окупованій території України.

Таким чином, позивач звертаючись до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області не виклав обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги в частині звернення саме до цього суду та не зазначив доказів на підтвердження. Вказуючи Головне управління пенсійного фонду України в Донецькій області, позивач не надає доказів стосовно того, що його померла дружина перебувала на обліку саме в пенсійному фонді, який перебуває на території Донецької області.

Відповідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 175, 185, 260 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без руху.

Копію ухвали направити позивачу для відома та надати йому строк для усунення недоліків терміном десять днів з дня вручення йому копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що згідно з ч. 3 ст. 185Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяСлов`янського міськрайонного суду В.І.Старовецький