Ухвала суду № 10650013, 03.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

03.08.10№ 05-5- 36 / 8727 Суддя , розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Метапромсервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Сайгак"

про визнання платіжних доручень недійсними, стягнення 17 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Відповідно до частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії. Надані ксерокопії документів належним чином не засвідчені.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затверджено Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис".

Судом встановлено, що надані ксерокопії документів належним чином не засвідчені, оскільки відмітки про засвідчення копій не містять дати засвідчення копії, а тому не можуть бути сприйняті судом в якості належних доказів в розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

Не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход Державного бюджету України в порядку та розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 25.03.2005р. внесено зміни до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. № 7-93 та визначено розмір ставки держмита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України у розмірі 1% ціни позову, але не менше шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а із позовних заяв немайнового характеру не менше п"яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, розмір державного мита за розгляд позовних заяв майнового характеру становить не менше 102,00 грн. та не більше 25 500,00 грн.

Розмір державного мита за розгляд позовних заяв немайнового характеру становить 85 грн. 00 коп.

Позивач у позовній заяві просить суд визнати недійсними платіжні доручення, а також стягнути з відповідача 17 000,00 грн. безпідставно набутих коштів. Отже, позивачем заявлено дві позовні вимоги - одна майнового та одна немайнового характеру.           

Позивачем до позовної заяви на підтвердження сплати державного мита за розгляд позову, додано квитанцію № 146 від 26.07.2010р. на суму 170,00 грн. За розгляд позовної вимоги немайнового характеру державне мито позивачем не сплачено.

Тобто державне мито сплачено в меншому розмірі, ніж встановлено законодавством України, а саме Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

Не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судом встановлено, що позивачем не надано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в установленому порядку, оскільки листом Управління Державного казначейства у Шевченківському районі міста Києва № 1021-4/л від 23.06.2010р. повідомлено реквізити рахунку Управління Державного казначейства у Шевченківському районі міста Києва, на який зараховується сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що справляється з позовних заяв у справах, які розглядаються Господарським судом міста Києва, а саме:

- МФО - 820019;

- одержувач - УДК у Шевченківському районі м. Києва;

- банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України в м. Києві;

- код ЗКПО - 24262621;

- рахунок № 31218264700001;

- код платежу за бюджетною класифікацією – 22050003;

- символ звітності - 095.

У рядку "призначення платежу" повинно бути зазначено назву платежу (за розгляд якої саме справи), код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Судом встановлено, що позивачем в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу додано квитанцію № 147 від 26.07.2010р., в якій невірно зазначено реквізити для зарахування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до державного бюджету України.

Керуючись п. п. 3, 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву без розгляду на дооформлення.

Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду м. Києва з позовом.

Суддя                                         Трофименко Т.Ю.