Ухвала суду № 10649859, 27.04.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка 16, м. Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

УХВАЛА

про припинення провадження у справі про банкрутство

27 квітня 2010 р. Справа № Б-25/7-10

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою УПФ України в Городенківському р-ні Івано-Франківської області

до колективного підприємства "Колективна аптека №107" (с. Тишківці, Городенківський район, Івано-Франківська область)

про банкрутство в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",

за участю представників сторін:

від ініціюючого кредитора: Перегінський Б.Б. - завідувач юридичного сектору

(довіреність №111/06 від 11.01.10);

від боржника: не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

УПФ України в Городенківському районі Івано-Франківської області звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з заявою про порушення справи про банкрутство колективного підприємства "Колективна аптека №107" відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство).

Заява мотивована тим, що безспірні вимоги ініціюючого кредитора до боржника становлять 15 311,07 грн. та складаються з недоїмки із сплати страхових внесків і штрафних санкцій, за повідомленням ДПІ в Городенківському районі Івано-Франківської області у 2009 році боржник звітів не подавав, а статус відомостей про юридичну особу - боржника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не підтверджено.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.10 порушено провадження у справі про банкрутство, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 22.03.10 та зобов’язано ініціюючого кредитора і боржника вчинити певні дії.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 22.03.10 та від 14.04.10 відкладено розгляд справи на 14.04.10 та на 27.04.10 відповідно, за клопотанням представника ініціюючого кредитора про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю надання витребуваних судом доказів, які мають істотне значення для розгляду справи, а також клопотанням про витребування від ДПІ в Городенківському р-ні Івано-Франківської області доказів здійснення вказаним органом перевірки боржника відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Представник ініціюючого кредитора в судовому засіданні вимоги поданої заяви підтримав.

Представники боржника в судове засідання на вимогу суду не з’явилися, боржник вимоги суду не виконав, відзив на позов та докази, які його підтверджують, суду не подав.

Заслухавши пояснення представника ініціюючого кредитора, дослідивши наявні матеріали справи та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає припиненню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, грошові вимоги УПФ України в Городенківському районі Івано-Франківської області до боржника у розмірі 15 311,07 грн. складаються з 13042,81 грн. недоїмки із сплати страхових внесків, 1 250,67 грн. штрафу та 1 017,59 грн. пені (а.с. №№65-66).

Вказані вимоги підтверджуються рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 27.05.05 у справі №П-16/84, постановою господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.06 у справі №ПА-1/106 та відповідними вимогами УПФ України в Городенківському районі Івано-Франківської області про сплату боргу (недоїмки зі сплати страхових внесків) та рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені (а.с. №№20, 23, 26, 29, 33, 37, 41, 45, 49, 53, 57).

Відповідними постановами ВДВС Городенківського районного управління юстиції вказані виконавчі документи повернені стягувачеві на підставі п. 2 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з невиявленням ліквідного майна боржника для погашення боргу (а.с. №№15, 19, 22, 25, 28, 32, 36, 40, 44, 48, 52).

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що в заяві про порушення справи про банкрутство боржника, ініціюючий кредитор, як на підставу порушення справи про банкрутство відсутнього боржника в порядку ст. 52 Закону про банкрутство посилається на те, що боржник не подає протягом року до органів державної податкової служби, згідно із законодавством, податкових декларацій.

Стаття 52 Закону про банкрутство передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника.

Згідно із ч. 1 вказаної статті незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Враховуючи встановлені ст. 52 Закону про банкрутство особливості банкрутства відсутнього боржника, в ході розгляду справи суд перевірив наявність ознак, що свідчать про відсутність боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження відсутності боржника ініціюючим кредитором до заяви про порушення справи про банкрутство додане повідомлення ДПІ у Городенківському районі Івано-Франківської області від 22.01.10 №669/6115-118, за підписом в.о. начальника вказаного органу, про те, що боржник у 2009 році звітів не подавав (а.с. №63).

Проте, згідно із п. 3 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до п. 1 ст. 11 зазначеного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

У силу ст. 111 вказаного Закону позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин, у тому числі, якщо платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом. Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Отже, факт ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, повинен бути встановлений за наслідками проведення перевірки органами державної податкової служби на підставі рішення керівника податкового органу, оформленого наказом.

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у своїй постанові від 01.12.09 у справі №12/35-Б-09.

На виконання вимог суду в порядку ст. 38 ГПК України (а.с. №98) ДПІ в Городенківському районі Івано-Франківській області повідомила суд (лист від 22.04.10 №413/6/10-019 (а.с. №100)) про те, що відповідною державною податковою інспекцією не проводилася перевірка боржника відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (позапланова виїзна перевірка у разі неподання платником податків в установлений строк податкової декларації або розрахунків, якщо їх подання передбачено законом).

Крім того, згідно із положеннями ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - Єдиний державний реєстр). У статті 18 цього ж Закону передбачено, що відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. При цьому, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не було внесено, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою.

У зв’язку з чим, при встановленні факту відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням як ініціюючий кредитор, так і суд мають керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїх постановах від 06.06.06 у справі № Б48/12-05, від 22.05.07 у справі № 21/19-06-518.

Водночас, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру (а.с. №64) станом на 15.01.10 боржник не є відсутнім за своїм місцезнаходженням, натомість статус відомостей про боржника не підтверджено.

Згідно із ч. 11 ст. 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” (у редакції Закону України від 17.11.09 N 1720-VI) юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Положеннями ч. 12 вказаної статті передбачено, що у разі ненадходження в установлений ч. 11 цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки. Також, у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

За вимогами ч. 14 зазначеної статті, у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей, а якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Отже, запис про непідтвердження відомостей про юридичну особу свідчить про одержання юридичною особою відповідного повідомлення державного реєстратора, однак неподання реєстраційної картки державному реєстратору протягом місяця з дати надходження їй цього повідомлення, та не свідчить про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Вищевказане в сукупності не дає підстави суду вважати про наявність факту відсутності боржника в розумінні ст. 52 Закону про банкрутство.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що боржником повідомлено ініціюючого кредитора (лист від 25.01.09 №1 (а.с. №93)) про неподанням ним розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з січня 2009 р. у зв'язку з припиненням діяльності.

Втім, здійснення боржником добровільної ліквідації (самоліквідації) відповідно до вимог цивільного та господарського законодавства може бути підставою для здійснення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 51 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником) та не може бути підставою для здійснення провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 52 цього Закону.

Відповідно до приписів ст. 5 Закону про банкрутство і ст. 41 ГПК України суд у справі про банкрутство застосовує норми ГПК України, які мають універсальний характер.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для здійснення провадження у справі про банкрутство за ст. 52 Закону про банкрутство та необхідність припинення провадження у справі на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1, 5, 6, 7, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 10 - 111 Закону України "Про державну податкову службу в Украхні", ст. ст. 17 - 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, ст. ст. 41, 33, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

припинити провадження у справі № Б-25/7-10 про банкрутство колективного підприємства "Колективна аптека №107" (с. Тишківці, Городенківський район, Івано-Франківська область; ідентифікаційний код 22199829).

Суддя Т.Е. Валєєва

Дану ухвалу направити:

- ініціюючому кредитору (вул. І.Богуна, 10, м. Городенка, Івано-Франківська область, 78100);

- боржнику (вул. Незалежності, 10, с. Тишківці, Городенківський район, Івано-Франківська область, 78124;

вул. Шевченка, 31, с. Тишківці, Городенківський район, Івано-Франківська область, 78124);

- Івано-Франківському обласному відділу з питань банкрутства (вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76000);

- державному реєстратору за місцезнаходженням боржника (вул. І.Богуна, 11, м. Городенка, Івано-Франківська область, 78100).

Виготовлено в АС "Діловодство суду

______