Рішення № 10649797, 18.03.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2010 р. Справа № 5/177-20/34-15/44 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В. при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Івано-Франківського спеціального воєнізованого аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону, юридична адреса: вул. Гірничорятувальна, 1, м. Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77300, поштова адреса: вул. Пушкіна, 9а, м. Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77303,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Болехівський завод будівельних матеріалів", вул. С.Стрільців, 160, м. Болехів, Івано-Франківської області, 77202,

про стягнення коштів в сумі 4900 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача Підлетейчук Л.М. - провідний юрисконсульт, довіреність № 255 від 31.07.09 року,

від відповідача представники не з'явилися,

встановив:

                    Івано-Франківський спеціальний воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін звернувся в суд із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Болехівський завод будівельних матеріалів" про стягнення коштів в сумі 4900 грн.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з умовами укладеного між сторонами договору на постійне та обов"язкове обслуговування № 1 від 01.01.2009 року відповідач не оплатив в повному обсязі кошти за надані послуги.

                    Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 15.12.2009 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 12.01.2010 року.

                    Ухвалою суду від 12.01.2010 року відкладено розгляд справи на 02.02.2010 року.

                    Ухвалою суду від 02.02.2010 року відкладено розгляд справи на 11.02.2010 року.

                    Розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2010 року справу передано на розгляд судді Кобецькій С.М.

                    Ухвалою суду від 11.02.2010 року відкладено розгляд справи на 25.02.2010 року.

                    Ухвалою суду від 25.02.2010 року відкладено розгляд справи на 18.03.2010 року.

                    Розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області від 17.03.2010 року справу передано на розгляд судді Деделюку Б.В.

          В судовому засіданні 18.03.2010 року представником позивача подано клопотання, в порядку ст. 22 ГПК України, про зменшення позовних вимог, згідно якого просить стягнути з відповідача 3500 грн. заборгованості, за січень, квітень-липень 2009 року та відмовляється від стягнення коштів в сумі 1400 грн.

          З урахуванням наведеного, враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ст. 22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, суд задовольнив клопотання і розглядає справу відповідно до змінених позовних вимог.

          Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на постійне та обов"язкове обслуговування № 1 від 01.01.2009 року, в частині оплати за надані послуги, у зв"язку з чим просить стягнути з відповідача 3500 грн. заборгованості, за січень, квітень-липень 2009 року та покласти на останнього судові витрати.

                    Представник відповідача, в судове засідання 18.03.2010 року, нез"явився, вимоги суду вказані в ухвалі від 25.02.2010 року відповідач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву з нормативно-документальним обгрунтуванням суду не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалою суду.

                    Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року N 75 (v0075600-02 ) (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

                    Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

          Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

          Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього до суду не надходило.

          Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

          Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами

                    За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

                    Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.                     

                    01.01.2009 року між Івано-Франківським спеціальним воєнізованим аварійно-рятувальним (гірничорятувальним) загоном та товариством з обмеженою відповідальністю "Болехівський завод будівельних матеріалів" укладено договір на постійне та обов"язкове обслуговування № 1 (далі Договір), предметом якого є організація та здійснення аварійно-рятувального обслуговування, а також профілактичні роботи із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів.

                    Відповідно до п. 4.2 Договору плата за обслуговування проводиться шляхом перерахування коштів в розмірі 1/12 річної суми протягом 10 банківських днів з моменту підписання актів виконання умов Договору та надання рахунків.

                    В порушення договірних зобов"язань відповідач не в повному обсязі оплатив вартість наданих послуг, у зв"язку з чим утворилася заборгованість перед позивачем в сумі 3500 грн., за січень, квітень-липень 2009 року, що підтверджується рахунками, копії яких долучено до матеріалів справи.

                    На час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 3500 грн., що підтверджується матеріалами справи.

          Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

          У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

                    Порушенням зобов’язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Доказів сплати заборгованості в сумі 3500 грн., що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

                    За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по оплаті коштів згідно умов договору на постійне та обов"язкове обслуговування № 1 від 01.01.2009 року, за січень, квітень-липень 2009 року, в сумі 3500 грн., є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

          Розглянувши клопотання про відмову від позову в частині стягнення коштів в сумі 1400 грн., матеріали справи, суд вважає, що клопотання про відмову від позову, не суперечить чинному законодавству, за своїм змістом є таким, що не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб, а тому суд вбачає, що наявні всі підстави для його прийняття.

          Відповідно до ч. 4 ст. 78 ГПК України, одночасно із прийняттям відмови позивача від позову, господарський суд припиняє провадження у справі.

                    Позивачу роз"яснено наслідки відмови від позову - виключення можливості повторного звернення до суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав.

                    Згідно п. 4 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

          Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85, п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Болехівський завод будівельних матеріалів", вул. С.Стрільців, 160, м. Болехів, Івано-Франківської області, 77202, (ідентифікаційний код 05467145), на користь Івано-Франківського спеціального воєнізованого аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону, юридична адреса: вул. Гірничорятувальна, 1, м. Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77300, поштова адреса: вул. Пушкіна, 9а, м. Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77303, (ідентифікаційний код 33926446), 1400 грн. (тисячу чотириста грн.) заборгованості.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Болехівський завод будівельних матеріалів", вул. С.Стрільців, 160, м. Болехів, Івано-Франківської області, 77202, (ідентифікаційний код 05467145), на користь Івано-Франківського спеціального воєнізованого аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону, юридична адреса: вул. Гірничорятувальна, 1, м. Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77300, поштова адреса: вул. Пушкіна, 9а, м. Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77303, (ідентифікаційний код 33926446), 3500 грн. (три тисячі п"ятсот грн.) заборгованості згідно умов договору на постійне та обов"язкове обслуговування № 1 від 01.01.2009 року, за січень, квітень-липень 2009 року, 102 грн. (сто дві грн.) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя Деделюк Б. В.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 24.03.2010 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 24.03.10