Ухвала суду № 106497452, 19.09.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2022 Справа №607/12499/22

Провадження 1кс/607/4042/2022

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна, адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 вересня 2021 року у справі № 607/15315/21 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021210000000223 від 25 серпня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області звернувся адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 із клопотанням, в якому просив: винести ухвалу якою скасувати арешт на майно ОСОБА_5 , а саме: ноутбук марки Lenovo G570 із зарядним пристроєм до нього; мобільний телефон iPhone X чорного кольору ІМЕІ: НОМЕР_1 ; планшет іРаd А1600 у чохлі коричневого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_2 ; банківську карту АТ КБ Приватбанку № НОМЕР_3 .

В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 вказав на те, що 01 вересня 2021 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області було розглянуте клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021210000000223 від 25 серпня 2021 року за ознаками кримінального правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189 КК України та винесено ухвалу про його задоволення. На день подачі клопотання про скасування арешту на майно підозру у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021210000000223 від 25 серпня 2021 року не оголошено нікому та, зі слів слідчого, всі процесуальні дій із арештованим майном проведені (проведені експертизи). За таких обставин, заявник, власник майна, на яке слідчим суддею накладено арешт, тобто ОСОБА_5 вважає, що у застосуванні арешту відпала потреба у зв`язку із проведенням всіх експертиз та відсутності обставин щодо пред`явлення підозри.

У судовому засіданні представник власника майна, адвокат ОСОБА_3 клопотання про скасування арешту підтримав та просив задоволити.

Прокурор Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання про скасування арешту із майна у зв`язку із відсутністю підстав для такого. 28 червня 2022 року слідчим четвертого управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_7 закрито кримінальне провадження № 12021210000000223 від 25 серпня 2021 року, а 05 вересня 2022 року вказану постанову скасовано прокурором. Після цього прокурором було надано процесуальні вказівки слідчому, однак експертиза не була призначена та не було отримано інформацію про рух коштів. 08 вересня 2022 року прокурором скеровано для виконання постанови про призначення комп`ютернотехнічних експертиз, а також надано експерту предмети, зокрема: ноутбук марки Lenovo G570 із зарядним пристроєм до нього; мобільний телефон iPhone X чорного кольору ІМЕІ: НОМЕР_1 ; планшет іРаd А1600 у чохлі коричневого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_2 .

Заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла до наступних висновків.

Арешт майна, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.

Так, вирішуючи питання про подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.

Статтею 1 додаткового (першого) протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична, або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, або загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За змістом ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, в умовах реалізації учасниками кримінального провадження конституційного принципу змагальності і свободи в наданні ними суду своїх доказів, слідчим суддею мають бути встановлені фактичні дані для висновку про відсутність у провадженні обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння особи майном та обумовлювали арешт її майна.

Як зазначалося вище, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 вересня 2021 року (справа № 607/15315/21, провадження №1кс/607/5093/2022) у кримінальному провадженні № 12021210000000223 від 25 серпня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, накладено арешт на вилучене 30 серпня 2021 року в ході проведення огляду місця події території кафебару «Автопорт» за адресою м. Тернопіль, вул. Будного, 40, майно, а саме: грошові кошти в загальній сумі 3000 доларів США у кількості тридцяти купюр номіналом 100 доларів США: LF86018310 G, PB 03292606 C, LF 47566374 H, MK 78293542 C, MF 7558749 C, MA 49429935 A, PE 38696760 C, PE 38696759 C, LJ 72322763 B, MB 24636709 B, LF 50017691 G, MF 18061457 G, LL 14835219 A, LF 73788426 A, PL 88534042 E, PL 94455773 D, KK 05899096 D, FB 93453437 A, KK 25142534 A, KE 78247080 A, LI 00627759 B, PB 40096048 F, PB 40096052 F, PB 40096051 F, PB 40096056 F, PF 07860417 C, PF 61175161 D, PF 61175160 D, LK 38421100 E, MF 60085869 F, які належать ОСОБА_8 ; ноутбук марки Lenovo G570 із зарядним пристроєм до нього; мобільний телефон iPhone X чорного кольору, планшет iPad А1600 у чохлі коричневого кольору; банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , які належать ОСОБА_5 ; марлевий тампон із змивами з лівої руки, марлевий тампон із змивами з правої руки ОСОБА_5 , контрольний взірець марлевого тампону, які були вилучені 30 серпня 2021 року в ході здійснення освідування особи ОСОБА_5 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.

Як вбачається із змісту вказаної ухвали арешт накладений з метою забезпечення збереження речових доказів.

Із наданих слідчому судді доказів слідує, що ноутбук марки Lenovo G570 із зарядним пристроєм до нього; мобільний телефон iPhone X чорного кольору ІМЕІ: НОМЕР_1 ; планшет іРаd А1600 у чохлі коричневого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_2 є предметами комп`ютернотехнічних експертиз.

Відомостей про те, що банківська карта АТ КБ Приватбанку № НОМЕР_3 є або буде предметом експертизи, а також про необхідність у її додатковому огляді слідчому судді не надано. Також, слідчий суддя вважає, що банківська картка є платіжним засобом матеріального характеру, яка сама по собі не містить відомостей, важливих для кримінального провадження. Тоді як банківський рахунок, на якому обліковуються кошти та який дає можливість здійснювати переказ коштів може бути предметом дослідження без наявності банківської картки.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В силу вимог ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути як найшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160166, 170174 КПК України.

З огляду на приписи п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне володіння належним йому майном, що буде суперечити загальним засадам права власності, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи, що на даний час із ноутбуком марки Lenovo G570 із зарядним пристроєм до нього; мобільним телефоном iPhone X чорного кольору ІМЕІ: НОМЕР_1 ; планшетом іРаd А1600 у чохлі коричневого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_2 проводяться експертизи, враховуючи думку представника заявника та прокурора, слідчий суддя не вважає за можливе скасувати арешт із вказаних речей.

Разом з тим щодо банківськоїкарти АТКБ Приватбанку№ НОМЕР_3 слідчий суддя дійшла висновку про досягнення мети застосованого арешту та про відсутність потреби в його подальшій дії.

Відтак, клопотання слід задовольнити частково, скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 вересня 2021 року у справі № 607/15315/21 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021210000000223 від 25 серпня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, на банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 3 ст. 169 КПК України слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 вересня 2021 року у справі № 607/15315/21 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021210000000223 від 25 серпня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 Кримінального кодексу України задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 вересня 2021 року у справі № 607/15315/21 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021210000000223 від 25 серпня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 Кримінального кодексу України, на банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_5 .

У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду

Тернопільської області ОСОБА_1