Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 126/320/22
Провадження № 1-кп/147/47/22
У Х В А Л А
іменем України
28 вересня 2022 року смт Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
із секретарем ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисника: ОСОБА_8 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції з Державною установою «Вінницька установа виконання покарань №1» кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020000000423 від 08.09.2021, про обвинувачення:
ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.187 КК України,
ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,
в с т а н о в и в :
У провадженні Тростянецького районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 вересня 2022 року за №12021020000000423 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
26 вересня 2022 року прокурор ОСОБА_5 подав клопотання про продовження строків тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 на 60 днів. Клопотання мотивує тим, що термін утримання обвинуваченого під вартою спливає, у зв`язку з чим є необхідним та доцільним вирішити питання, щодо продовження строку його утримання під вартою, без зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, що обґрунтовується наступним. Так, обвинувачений вчинив злочини, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років позбавлення волі. Крім того, наслідком злочинних дій обвинуваченого настала шкода у особливо великих розмірах. Сторона обвинувачення вважає, що з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне ОСОБА_7 може переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілу, свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу. Всі з вище перерахованих ризиків та обставин, чітко відображені у відповідних матеріалах судової справи і продовжують мати своє місце на даний час.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 подане клопотання підтримав з підстав та доводів, що викладені в них та наполягав на його задоволенні.
Обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував проти заявленого прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 з урахуванням думки підзахисного, не заперечувала проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 .
Суд,заслухавши думку учасників процесу, дослідивши подане клопотання та матеріали справи дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 даної статті передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 закінчується 02 жовтня 2022 року.
За змістом ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст.194КПКУкраїни під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що обґрунтованість підозри щодо вчинення обвинуваченим інкримінованому йому кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра». При цьому, обґрунтованість пред`явленої підозри неодноразово перевірялася слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, та судом під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
За твердженням прокурора, на даний час не зменшилися та продовжують існувати ризики щодо переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілу і свідків у даному кримінальному провадженні та вчинення нових злочинів.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризик це подія, яка імовірно може настати за наявності певних підстав. Об`єктивність існування зазначених підстав щодо ризиків вбачається з вищенаведених відомостей.
Під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд повинен враховувати обставини, передбаченіст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого ця особа підозрюється, обвинувачується, та дані, які її характеризують і можуть свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Обвинувачений ОСОБА_7 відповідно до положеньст.12ККУкраїни обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна (ч.4 ст. 187 КК України).
Конституційний Суд України у Рішенні від 25.06.2019 по справі №7-р/2019 констатував, що обґрунтування необхідності тримання під вартою особи самою лише кваліфікацією злочину, не забезпечує і не може забезпечити балансу між метою застосування такого виняткового запобіжного заходу у кримінальному провадженні та конституційним правом особи на свободу та особисту недоторканність. При цьому обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, а також бути пропорційними та обґрунтованими.
За сукупності вказаних вище обставин, враховуючи, що судове провадження внаслідок об`єктивних обставин не може бути завершено до спливу строку запобіжного заходу обраного обвинуваченим, наявні ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку про доведення прокурором обставин, які свідчать про необхідність продовження саме раніше визначеного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 .
З урахуванням п.2 ч.4 ст.183 КПК України, суд не вбачає правових підстав для визначення розміру застави у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів тобто до 26 листопада 2022 року включно.
Копію ухвали направити на адресу Державної установи «Вінницька установа виконання покарань №1» для вручення обвинуваченому та виконання.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали суду виготовлено та проголошено 29 вересня 2022 року о 08 год. 30 хв.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
Судове рішення № 106496338, Тростянецький районний суд Вінницької області було прийнято 28.09.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 126/320/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: