Ухвала суду № 106496336, 28.09.2022, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 135/169/22

Провадження № 1-кп/147/45/22

У Х В А Л А

іменем України

28 вересня 2022 року смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

із секретарем ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференцзв`язку з ДУ «Вінницька установа виконання покарань №1» обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020240000051 від 29.11.2021, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Тростянецького районного суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020240000051 від 29.11.2021, про обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.190, ч. 3 ст. 190 КК України.

28 вересня 2022 року в cудовому засіданні прокурором ОСОБА_3 подано клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 . В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 190 КК України, а сааме: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою группою осіб та заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчинене за попередньою змовою группою осіб у великих розмірах. Ухвалами Ладижинського міського суду Вінниуьої області та Тростянецького районного суду Вінницької області, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 продовжувався. Відповідно до вимог п.4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування та судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, п.3, п.4, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обгрунтування продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від суду; запобігання спробам незаконно впливати на потерпілих, свідків; перешкоджання кримінальному провадженню шляхом неявок до суду; вчинити інше кримінальне правопорушення. Наявність зазначених ризиків обгрунтовується наступними обставинами: ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч.3 ст. 190 КК України. Санкція ч. 3 ст. 190 КК України передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, востаннє засуджений: 16.09.2021 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст.309 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. 02.09.2021 відносно ОСОБА_4 , до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області, направлено обвинувальний акт за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, який наразі перебуває на розгляді. Незважаючи на ці обставини ОСОБА_4 . На шлях виправлення не став та вчинив нові злочини. ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, неодружений, є уродженцем м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків. З огляду на страх перед невідворотно суворим покаранням за вчинені злочини, обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню неявками до слідчого, прокурора та суду; перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілих, свідків і змусити їх змінити показання. У зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше вчиняв кримінальні правопорушення, тому є підстави вважати, що перебуваючи на волі він може продовжувати вчиняти правопорушення. Застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обмежить вільне пересування ОСОБА_4 , що матиме привентивне значення для заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), а також запобігатиме вчиненню нового кримінального правопорушення, впливу на свідків, знищенню або спотворенню речових доказів та документів та переховуванню від суду. З огляду на зазначені обставини запобігти вказаним ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, неможливо.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання з підстав та доводів наведених у ньому та наполягав на задоволенні клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував щодо поданого прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти поданого прокурором клопотання, зазначила, що на сьогодні не підтверджено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, клопотання викладене формально, немає доцільності продовження тримання під вартою та просила зменшити розмір застави до 100000 грн., яку зможе внести її підзахисний.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши доводи клопотання та матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 02 жовтня 2022 року.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотання суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого такого заходу. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

За змістом ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 даної статті передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст.194КПКУкраїни під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні кримінальнихправопорушень ОСОБА_4 було встановлено судом під час обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час застосування даного запобіжного заходу та неодноразового його продовження, а саме залишаються актуальними ризики переховування обвинуваченого від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, незаконного впливу на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Так, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні ряду корисливих злочинів, за один з яких передбачено покарання до 8 років позбавлення волі, не працевлаштований, не одружений, дітей не має, зареєстрований та проживає за різними місцями, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків та вказує на можливість переховування від суду у разі не продовження йому запобіжного заходу, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженні.

Також, в ході судового розгляду безпосередньо судом не допитано свідків та потерпілих, що надає можливість обвинуваченому, у разі не продовження йому запобіжного заходу, незаконно впливати на них з метою зміни наданих показів та уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, обвинувачений неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, що свідчить про його схильність до вчинення даного виду кримінальних правопорушень та його не бажання ставати на шлях виправлення, що вказує на можливість вчинення ним нових кримінальних правопорушень, у разі не продовження йому дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Таким чином, існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України та є достатні підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Враховуючи наведене, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому необхідним є продовження строку дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою щодо обвинуваченого, оскільки ризики які слугували підставою для обрання такого виду запобіжного заходу свою актуальність не втратили.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначеним ухвалою слідчогосудді розміром застави, яка, на думку суду, достатньою мірою може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірною для нього, є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі обвинуваченого та тяжкості пред`явленого йому обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження, виключає можливість перешкоджання інтересам правосуддя і ухиленню від суду.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено та стороною захисту не надано.

Щодо зменшення розміру застави суд зазначає наступне.

При вирішенні питання про зменшення розміру застави суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, який вказав, що принцип верховенства права є однією з основ демократичного суспільства, притаманною всім статтям Конвенції (справа «Ісмаїлов проти Росії», п. 31).

Невід`ємним елементом зазначеного принципу, який також є однією із загальних засад кримінального провадження, є пропорційність. Зокрема, це підтверджується абз. 3 підпунктом 2.2 п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі №3-рп/2012 від 25 січня 2012 року.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що така пропорційність обов`язково має застосовуватися судом при вирішенні питання щодо суми застави, яку у разі наявності відповідних підстав у порядку ч. 8 ст. 182 КПК України слід звернути в дохід держави.

У своєму рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що в цілях статті 14 Конвенції різниця у поводженні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розсудливого виправдання, не переслідує законної мети і якщо запропоновані засоби не є пропорційними до переслідуваної мети (справа «Карлгайнц Шмідт проти Німеччини», п. 24).

Тому суд вважає, що у разі виникнення підстав для застосування судом ч. 8 ст. 182 КПК України має бути дотриманий принцип пропорційності, який є невід`ємною складовою верховенства права.

Враховуючи викладене, суд звертає увагу на те, що запобіжний захід у вигляді застави до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовувався з метою запобігання чотирьом ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України, в той же час наразі ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 перешкоджатиме кримінальному провадженню не припинили існувати та не зменшились.

Враховуючи наведене, на думку суду, у зв`язку з існуванням на даний час ризиків, передбачених п.1, п.3, п.4, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, застосування повної суми застави, визначеною ухвалою слідчого судді від 08.12.2021, буде пропорційним, а отже справедливим у розумінні ст. 1 Першого Протоколу та пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи наявність ризиків та обставин, які зумовлюють існування цих ризиків, на думку суду, розмір застави визначену ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 08.12.2021 варто залишити без змін у раніше визначеному розмірі. Вказане, на думку суду, відповідатиме критеріям справедливості та співмірності (пропорційності), забезпечить справедливий баланс інтересів особи та суспільства, а тому не суперечитиме ст. 1 Першого Протоколу та п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В той же час обставини, які зазначені захисником, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні клопотання прокурора та відповідно для застосування менш суворого запобіжного заходу чи зменшення розміру застави, оскільки такі не виключають наявність обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків.

Суд враховує ту обставину, що законодавцем визначено, що за умови внесення застави в певному розмірі вона (застава) за своєю ефективністю забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, є еквівалентною такому винятковому запобіжного заходу як тримання під вартою, а тому враховуючи, що захисником в судовому засіданні, не обгрунтовано підстав для зменшення визначеного ухвалою слідчого судді розміру застави до мінімального, на думку суду клопотання захисника про зменшення розміру застави задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 331, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 26 листопада 2022 року включно.

Заставу, визначену ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 08.12.2021, залишити без змін у раніше визначеному розмірі.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152; банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача (IBAN) UA688201720355219002000000401, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого відповідно до ч.5 ст.194 КПК України наступні обов`язки: прибувати на виклики суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає без дозволу прокурора чи суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Ухвалу направити на адресу Державної установи «Вінницька установа виконання покарань №1», яка знаходиться за адресою: вул. Брацлавська, 2, м.Вінниця,21100,для виконаннята врученняобвинуваченому.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали суду виготовлено та проголошено о 10 год. 15 хв. 29 вересня 2022 року.

Суддя ОСОБА_1