Ухвала суду № 106495952, 29.09.2022, Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 711/2827/22

1-кп/706/129/22

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна

29 вересня 2022 року Христинівський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,захисниці ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівці Черкаської області клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та захисниці ОСОБА_4 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України

У ході підготовчого судового засідання обвинуваченим та захисницею до суду подане клопотання про скасування арешту майна.

У своєму клопотанні обвинувачений та захисниця просили скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11.05.2022 р. (справа №705/1705/22) на належний ОСОБА_5 згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 автомобіль ВАЗ -111840, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Клопотання обґрунтовано такими обставинами.

11.05.2022 р. слідчий суддя Уманського міськрайонного суду ОСОБА_6 за наслідками розгляду клопотання слідчого постановила ухвалу про накладення арешту на належний ОСОБА_5 згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , автомобіль ВАЗ - 111840, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Підставою для накладення арешту на належний ОСОБА_5 автомобіль слугувала необхідність проведення органом досудового розслідування слідчих дій, у тому числі низки експертиз.

28.06.2022 р. досудове розслідування у справі закінчене і прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При цьому, як випливає з ухвали слідчого судді від 11.05.2022 р., арешт на автомобіль ОСОБА_5 накладено у зв`язку з тим, що вказане майно відповідало критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, а тому з метою збереження підлягало арешту.

Зі змістуреєстру матеріалівдосудового розслідуванняпо кримінальномупровадженню,внесеному доЄРДР за№12022250320000495від 05.05.2022р.,випливає,що якречовий доказарештований автомобільоглянутий слідчим,експертним шляхомперевірений йоготехнічний стан. Такожналежний обвинуваченому автомобіль досліджений під час проведення транспортно - трасологічної експертизи та під час проведення двох автотехнічних експертиз.

Отже вилучений в межах кримінального провадження №12022250320000495 належний ОСОБА_5 автомобіль підданий ретельному дослідженню під час досудового розслідування, усі сліди і відомості, які зберігались на ньому, використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому в подальшому застосуванні арешту на автомобіль потреба відпала у зв`язку з проведенням усіх слідчих дій в рамках досудового розслідування.

Прийнятою 05.05.2022 р. постановою слідчого місцем зберігання арештованого автомобіля визначено територію ВПД №3 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, що розташовується по вул. Шевченка, 42 в м. Христинівці Черкаської області.

Однак, пунктом 20 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 р. Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження визначено, що зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліціїдля зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

Згідно зрозміщеними насайті Національноїполіції відомостямиу Черкаськійобласті спеціальниймайданчик (стоянка)для зберіганнятимчасово затриманихтранспортних засобіврозташовується повул.Л.Українки вм.Черкаси. Тобто власність ОСОБА_5 зберігається у непристосованому для цього місці тривалий час - понад чотири місяці.

Захисниця ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні клопотання підтримала, посилаючись на обставини, зазначені у ньому.

Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтримав позицію своєї захисниці.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що відповідно до ч.2 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано ухвалою суду під час судового провадження, якщо обвинувачений, захисник доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Вважає, що вказана обставина ними не доведена. У ході судового розгляду кримінального провадження може виникнути потреба у проведенні повторних експертиз з використанням вказаного транспортного засобу. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України питання про скасування арешту майна суд вирішує одночасно з ухваленням судового рішення.

Заслухавши думкуучасників кримінальногопровадження,дослідившиматеріали кримінального провадження,суд вважає,що у задоволенні клопотання про скасування арешту майна необхідно відмовити з таких підстав.

Частиною 1ст.174КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ухвали слідчого судді Уманського міськрайонного суду від 11.05.2022 р. був накладений арешт на належний ОСОБА_5 згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 автомобіль ВАЗ - 111840, реєстраційний номер НОМЕР_3 (у клопотанні зазначений реєстраційний номер НОМЕР_2 ).

05.05.2022 р. слідчим винесена постанова про визнання вказаного транспортного засобу речовим доказом у кримінальному провадженні.

У клопотанні зазначено, що в подальшому арешті транспортного засобу відпала потреба, оскільки автомобіль на досудовому слідстві підданий ретельному дослідженню, потреби у проведенні будь-яких слідчих дій з вказаним автомобілем немає.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення в тому числі збереження речових доказів.

Вказаний вище автомобіль визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.

А згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження; такі докази повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Суд також вважає, що в ході судового розгляду кримінального провадження може виникнути потреба в повторному дослідженні речового доказу, проведенні експертиз з використанням вказаного транспортного засобу. А тому підстав для твердження, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба, немає.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України питання про скасування арешту майна суд вирішує одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.

Щодо обставини зберігання транспортного засобу у непристосованому для цього місці, про що зазначено в клопотанні про скасування арешту майна, то крім того, що вказана обставина не підтверджена відповідними доказами, слід врахувати, що така обставина згідно з положеннями чинного законодавства не може бути підставою для скасування арешту майна.

Суд вважає, що у разі неналежного зберігання арештованого транспортного засобу слід ставити питання про прийняття його на зберігання до спеціального майданчика чи стоянки, які відповідають вимогам нормативних актів.

Зважаючи на вказані обставини, на даний час підстав для задоволення клопотання немає, на цьому етапі кримінального провадження потреби судового розгляду виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ч. 9 ст. 100, ч. ч. 1, 2 ст. 170, ч. ч. 1, 4 ст. 174 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та захисниці ОСОБА_4 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1