Ухвала суду № 106493705, 22.06.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/40699/21

Провадження № 1-кп/761/2043/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021105100000647 від 17.02.2021, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Фастів Київської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.185 КК України,

за участю:

секретаря - ОСОБА_3,

прокурора - ОСОБА_4,

захисника - ОСОБА_5,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ :

Судом проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.185 КК України.

Ухвалою суду від 04 травня 2022 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02 липня 2022 року включно.

В судовому засіданні судом з урахуванням положень кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинувачених, у зв`язку із неможливістю закінчити розгляд кримінального провадження до спливу вказаного строку, поставлене питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою відповідно до ст.331 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні просив продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, обумовлюючи обставинами кримінального правопорушення, його ступенем тяжкості, наслідками його вчинення, даними, які характеризують обвинуваченого та ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду; можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, мотивуючи тим, що прокурором не доведено заявлені ризики. Просив врахувати, що обвинувачений раніше не судимий, частково визнає вину і просив обрати щодо останнього запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав захисника, та зазначав, що звертався до прокурора в порядку ст. 616 КПК України, однак відповіді не отримав.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст.ст. 183, 331 КПК України, приходить до наступного висновку.

При вирішенні клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_1 , судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, за один з яких, зокрема, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, і такі обставини судом оцінюються в контексті наявності ризику щодо повторного вчинення ним протиправних дій за умови перебування в межах менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Крім того, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 офіційно не працює, суспільно корисною працею не займається, а й отже не володіє стабільним джерелом прибутку, що у своїй сукупності вказує на існування реального ризику щодо можливості останнього, перебуваючи на волі, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, і згадані обставини свідчать про необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування менш суворого запобіжного заходу не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки.

Водночас, судом внаслідок ретельної перевірки доводів як сторони обвинувачення, так і сторони захисту прийнято рішення більш детально зупинитись на заявах обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, зокрема і з мотивів надання ОСОБА_1 можливості вступу до лав Збройних Сил України.

Суд роз`яснює учасникам провадження, що на день розгляду даного клопотання законодавцем враховано потенційну користь, яку можуть принести особи, які утримуються під вартою, Україні у наданні відсічі збройній агресії проти нашої держави, яку розв`язала Російська Федерація, та надано відповідну оцінку, яка виразилась у прийнятті Закону України №2125-ІХ «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або його зміни з інших підстав» від 15 березня 2022 року, яким КПК України доповнено статтею 616.

Відповідно до ч.1 ст. 616 КПК України у разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Тобто, скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може відбутись за наслідками розгляду судом відповідного клопотання прокурора, а не сторони захисту. В той же час сторона захисту має право звернутись до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Разом з цим, аналізуючи ст. 616 КПК можна дійти до висновку, що таке скасування можливе у разі, якщо прокурор дійде висновку про наявність обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені частиною першою статті 177 цього Кодексу, а також ризик ухилення особи, стосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

При цьому, прокурором до початку судового засідання та під час його проведення, відповідного клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період подано не було, натомість в судовому засіданні прокурор пояснив, що ризики передбачені ст. 177 КПК України щодо обвинуваченого ОСОБА_1 продовжують існувати, на підставі чого просив продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого.

Таким чином суд приходить до висновку, що ст. 616 КПК України наразі не може бути застосована до обвинуваченого як з формальних причин, так і з причин наявності щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ризиків передбачених ст. 177 КПК України, що відповідно до положень ст. 616 КПК України є імперативною умовою, яка в даному випадку унеможливлює скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Враховуючи наведе, суд приходить до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до 20 серпня 2022 року включно, підстав для застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 - суд не вбачає.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, суд вважає, що ОСОБА_1 слід визначити заставу у співстановленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_1 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

Враховуючи викладене, керуючись 177, 182, 183, 194, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 20 серпня 2022 року включно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 148 860 (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:

Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,

ЄДРПОУ: 26268059,

МФО: 820172,

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,

р/р: № UA128201720355259002001012089,

призначення платежу: застава за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2022 року по справі № 761/40699/21.

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати до суду на кожен виклик;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою суду обов`язків - 60 днів з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку із внесенням застави у розмірі, визначеному судом.

Контроль за виконанням ухвали в частині обрання запобіжного заходу - покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Копію ухвали направити для виконання до Державної Установи «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду обвинуваченим, його захисником, прокурором протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали оголосити 24 червня 2022 року об 11 год. 20 хв.

Суддя ОСОБА_2