Ухвала суду № 106493683, 28.09.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/13310/22

Провадження № 2/761/9233/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2022 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Романишеної І.П.,

за участі секретаря Войновського О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві заяву про відвід головуючого судді Романишеної І.П. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Національні інформаційні системи" про зобов`язання вчинити дії та стягнення збитків,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Шевченківського районного суду м.Києва Романишеної І.П. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Національні інформаційні системи" про зобов`язання вчинити дії та стягнення збитків.

Ухвалою від 26.09.2022 року підготовче провадження по справі закрито та справа призначена до розгляду по суті на 22.11.2022 року.

27.09.2022 року до суду через "Електронний суд" та на електронну адресу суду від позивача надійшли дві ідентичні за змістом заяви про відвід головуючого судді у справі №761/13310/22. На думку позивача існують об`єктивні сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді Романишеної І.П., оскільки порушені процесуальні строки розгляду справи, також позивач не погоджується з процесуальними рішеннями судді.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

У відповідності до ч.3 ст.40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Заяви позивача про відвід надійшли в канцелярію суду 27.09.2022 року, були передані судді 28.09.2022 року, після останнього судового засідання 26.09.2022 р. Наступне судове засідання по цивільній справі призначене 22.11.2022 р., тобто з дня подачі заяв про відвід до дня наступного судового засідання - більше 3 днів.

Згідно ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч.8 ст.40 ЦПК України розгляд заяв проводиться без повідомлення учасників справи.

Із врахуванням наведеного положення, судом вирішено розглянути заяви в судовому засіданні без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши ідентичні за змістом заяви про відвід головуючого судді по цивільній справі №761/13310/22, оглянувши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Підстави для відводу судді передбачені ст.36 ЦПК України.

Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Розглянувши заяви про відвід, суд вважає їх необґрунтованими через те, що зазначені позивачем обставини не є підставами для відводу судді, що передбачені ст.36 ЦПК України.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Отже, за умовами ч. 3, 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23 травня 2001 №6-рп\2001 судоустрій і судочинство визначаються виключно законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

В пункті 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 13.06.2007 р. «Про незалежність судової влади» зазначено, що частиною п`ятою статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

У висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Європейський суд з прав людини у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02, рішення від 9 листопада 2006 року, п. 49, 50, 52, 53 зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, … чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).

Ті ж самі висновки ЄСПЛ зазначив у рішенні у справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява № 4785/02, рішення від 10 грудня 2009 року.

З аналізу вищезазначеного у взаємозв`язку із наведеними підставами для відводу судді, обставин для задоволення заяв про відвід не вбачається, а тому, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість та необхідність вирішення іншим складом суду заяв про відвід судді Романишеної І.П. у справі №761/13310/22.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40, 353 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Визнати заяви позивача про відвід головуючого судді Романишеної І.П. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Національні інформаційні системи" про зобов`язання вчинити дії та стягнення збитків,- необґрунтованими.

Питання про відвід судді Шевченківського районного суду м.Києва Романишеної І.П. від розгляду цивільної справи №761/13310/22 за заявами позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Романишеної І.П. від 27.09.2022 року передати до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ суду для визначення іншого судді в порядку проведення автоматизованого розподілу вказаної заяви в системі документообігу суду.

У відповідності до вимог ст. 353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА