Вирок № 106490668, 27.09.2022, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/1625/21

1-кп/189/28/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2022 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області:

в складі головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з застосуванням звуко та відеозаписувальних технічних засобів фіксації в режимі відеоконференції в смт. Покровське кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041540000217 від 02.11.2021 року по обвинуваченню: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Писанці Покровського району Дніпропетровської області, українець, громадянин України, який має середню-спеціальну освіту, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , розлучений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, групи інвалідності не має, державних нагород не має, депутатом не являється, раніше судимий: 18.02.2021 року Покровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 297 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 07.04.2021 року Покровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 297, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 5 років, на підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитом строком на 3 роки; 17.05.2021 року Покровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 297 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки (вирок вступив в законну силу 17.06.2021 року), -

- який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим, останній раз -17.05.2021 року Покровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 297 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки (вирок вступив в законну силу 17.06.2021 року), на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і вчинив нове тяжке умисне кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

Так, 31.10.2021 року близько 11:30 год., мешканець с. Писанці Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області - ОСОБА_4 , маючи умисел на вчинення повторної наруги над могилою, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою помсти ОСОБА_5 , з яким у нього на протязі тривалого часу виникли та тривають особисті неприязні відносини, прибув на сільське кладовище, що розташовується на північній околиці с. Писанці Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області, де виявляючи неповагу щодо поховання померлих, умисно, підійшовши до могили, в якій поховано ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що являється двоюрідною сестрою ОСОБА_5 , посягаючи на моральні підвалини суспільства, правою ногою наніс 2 (два) прямих удари в стелу пам`ятнику з граніту сірого кольору, після чого остання впала на землю поряд з могилою і розбилася на частини, одну з яких ОСОБА_4 жбурнув у сусідню, вже пошкоджену ним раніше могилу, тим самим вчинив наругу і осквернив могилу, порушивши принципи моралі, завдавши моральної шкоди рідним померлої.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю та суду показав, що 31.10.2021 року близько 11.30 год., з метою помсти ОСОБА_5 , з яким у нього на протязі тривалого часу виникли та тривають неприязні відносини, він прийшов на сільське кладовище, що знаходиться в с. Писанці Покровського району Дніпропетровської області, підійшовши до могили, в якій поховано ОСОБА_6 , наніс удари ногою в стелу пам`ятнику, яка впала на землю і розбилася на частини.

Потерпілий ОСОБА_5 направив до суду заяву про розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 в його відсутності.

Визнаючи себе повністю винним та не оспорюючи фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_4 просив суд не досліджувати докази, зібрані по справі під час досудового розслідування справи і після роз`яснення положень ч.3 ст.349 КПК України у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Учасники судового провадження не заперечували проти задоволення клопотання обвинуваченого і суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає, що вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованому йому діяння доведено у повному обсязі, його дії вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 297 КК України: «Наруга над могилою, вчинена повторно».

По справі цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.

У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання як у межах, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, так і відповідно до положень Загальної частини КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, у відповідності до ст.ст. 66-67 КК України.

Згідно зі ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як засудженим так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд керується принципами індивідуалізації та справедливості покарання. Цілі покарання запобігання і попередження вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій (рішення ЄСПЛ «Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства».

Вимога додержуватисьсправедливості призастосуванні кримінальногопокарання закріпленав міжнароднихдокументах зправ людини,зокрема уст.10Загальної деклараціїправ людини1948року,ст.6Конвенції прозахист правта основоположнихсвобод 1950року.Зазначені міжнародніакти,згідно ст.9Конституції Україниє частиноюнаціонального законодавства,відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 рокупередбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7«Про практику призначення судами кримінального покарання»досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так,суд враховуєступінь тяжкостівчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення,яке відповіднодо ст.12КК України,відноситься дотяжкого злочину,дані проособу обвинуваченого,який своювину вінкримінованому кримінальному правопорушеннівизнав,на облікуу лікарянарколога тапсихіатра неперебуває,однак нідене працює,не займаєтьсясуспільно корисною працею,за місцеммешкання характеризуєтьсянегативно,на утриманнімалолітніх,неповнолітніх дітейне має,свою винуу вчиненомувизнав,але щироне розкаявся,раніше неодноразовосудимий,вчинив кримінальнеправопорушення протигромадського порядкута моральності.

Враховуючи всі зазначені обставини в їх сукупності, суд вважає, що покарання щодо обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно обрати в межах санкції ч. 3 ст. 297 КК України у виді позбавлення волі, так як виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції його від суспільства.

Загальні засади призначення покарання це основоположні вимоги про порядок і межі призначення покарання, якими зобов`язаний керуватися суд, призначаючи покарання у конкретному кримінальному провадженні.

Вказані засади викладені в частині першій статті 65 КК України, зі змісту якої вбачається, що суд при призначенні покарання зобов`язаний враховувати всі положення Загальної частини цього кодексу, які пов`язані з призначенням покарання.

Так, статтею 71 КК України встановлено порядок призначення покарання за сукупністю вироків. Зокрема, ч. 1 ст. 71 КК України передбачено, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. За пунктом 25 цієї постанови, за сукупністю вироків (ст.71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також, коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили та остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж відбута частина покарання за попереднім вироком.

Тому виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції інкримінованого йому кримінального правопорушення у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з застосуванням вимог ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Покровського районного суду Дніпропетровської області від 17.05.2021 року, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 4 (чотири) місяці, оскільки саме таке покарання буде відповідати загальним засадам призначення покарання, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, так як виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції його від суспільства.

На думку суду, призначене обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України та виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним та достатнім для його виправлення і запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень.

Витрати на залучення експерта по справі відсутні.

Речові докази по справі відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупності вироків, до призначеного судом покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Покровського районного суду Дніпропетровської області від 17.05.2021 року, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 4 (чотири) місяці.

Строк відбуттяпокарання ОСОБА_4 рахувати змоменту йогофактичного затримання за вироком Покровського районного суду Дніпропетровської області від 17.05.2021 року.

Витрати на залучення експерта по справі відсутні.

Речові докази по справі відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок Покровського районного суду Дніпропетровської області від 07.04.2021 року, за яким ОСОБА_4 засуджено за ч.3 ст.297 КК України до покарання у виді 4 (чотирьох) років обмеження волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання, призначеного за даним вироком, з покаранням, призначеним за вироком Покровського районного суду Дніпропетровської області від 18.02.2021 року, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п`яти) років обмеження волі із звільненням від призначеного покарання з випробуванням на підставі за ст.75 КК України строком на 3 (три) роки, виконувати самостійно.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Покровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, не може бути оскарженим в апеляційному порядку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1