Рішення № 106485106, 28.09.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2022 р. № 400/8986/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Дружківського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), вул. Олега Кошового, 27, м.Дружківка, Донецька область, 84200, треті особи:ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ,

про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувсся до суду з позовом до Дружківського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), (далі - відповідач), за участю третьої особи - ОСОБА_2 , з вимогами:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не скасування розшуку транспортного засобу марки «ТОYОТА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , зареєстрованого на ОСОБА_2 , при поверненні виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 10787266;

зобов`язати відповідача вчинити дії щодо зняття з розшуку транспортного засобу марки «ТОYОТА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , належного на праві власності ОСОБА_2 , який був оголошений у розшук на підставі листа ВДВС Дружківського МУЮ вих. №574/2-10;

стягнути з Дружківського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ - 34908999) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) судові витрати у розмірі 5908,00 грн.

Ухвалою від 21.10.2021р. суд відкрив провадження за цим позоовм за правилами загального позовного провадження з особливостями розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.

26.10.2021р. до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, за його відсутності.

В обгрунтування позову позивач вказав те, що дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать законодавству України чинному на момент виникнення передумов для спірних правовідносин. Позивач зазначив, що транспортний засіб набутий ОСОБА_2 під час шлюбу з позивачем спільними зусиллями, а сам позивач став поручителем у кредитному договорі щодо купівлі автомобілю. Борг за кредитним договором №175/3011-КР3010 від 01.10.2007р. анульований ПАТ "Укрсобанк" ще 18.05.2013р., що підтверджеється довідкою банку від 20.05.2013р. Обмеження, які накладені відпвовідачем на транспортний засіб ОСОБА_2 є протиправними діями збоку субєкта владних повноважень. Крім того, відповідно до інформації відповідача наданої на запит адвоката позивача, виконавче провадження № 10787266 з виконання виконавчого напису приватного нотаруса ОСОБА_3 № 5026 від 25.12.2008р. про стягнення з третьої особи боргу на користь АКБ "Укрсоцбанк" в сумі 232945,17грн. було відкрито 10.01.2009р., а постановою державного виконавця від 26.10.2010р. повернуто виконавчий документ стягувачу в звязку з відсутністю юоржника за місцем мешкання. Крім того, матеріали такого виконавчого провадження на даний час вже є знищеними за терміном їх зберігання. Таким чином, дії відповідача є протипранвими, а позов підлягає задоволенню.

Згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) виконавчі провадження, по яким позивач ОСОБА_1 є учасником виконавчого провадження, до відділу не надходили і на виконанні не перебували. З будь-якими заявами ОСОБА_1 до відділу не звертався. Таким чином, у позивача відсутні законні підстави для звернення з позовом до суду за оскарженням дій або бездіяльності державного виконавця. 26.04.2010 державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю боржника за місцем мешкання. Завершення виконавчого провадження за цією підставою не передбачає зняття обмежень з майна, належного боржниці на праві приватної власності. З урахуванням вищевикладеного, відповідачем ОСОБА_2 було роз`яснено, що для зняття автомобіля з розшуку необхідно надати до відділу довідку стягувана про сплату боргу (оригінал) з зазначенням дати погашення заборгованості сплатити виконавчий збір згідно ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» та витрати виконавчого провадження. ОСОБА_2 зазначені вимоги державного виконавця не виконала. Отже, позов безпідставним та не підлягає задоволенню.

Інших заяв чи клопотань по суті спору до суду не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив матеріали справи, с удом встанвоелно наступне.

25.02.2005р. ОСОБА_1 зареєстрував шлюб із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 25.02.200р. в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за№ 177.

В 2007 році позивачем та ОСОБА_2 було прийняте рішення в інтересах сім`ї придбати в кредит автомобіль, де остання виступить Позичальником, а позивач поручителем.

19.09.2007 ОСОБА_2 , з однієї сторони, та ТОВ «АВТОГАЛС», з другої сторони, уклали договір купівлі-продажу № 2944.

Відповідно до вищевказаного договору купівлі-продажу № 2944 від 19.09.2007 ТОВ «АВТОГАЛС» зобов`язалось передати у власність покупця ( ОСОБА_2 ) транспортний засіб Тоуоtа Саmгу 2007 SD СОМFRТ 2,4 М/Т (1D4), а покупець ( ОСОБА_2 ) зобов`язався прийняти останній та оплатити його за ціною, визначеною у договорі. Визначена можливість придбати такий автомобіль із залученням банківського кредиту (п. п. 1.1, 1.2 ст. 1 зазначеного договору).

26.09.2007 транспортний засіб марки «Тоуоtа» модель «Саmгу 2,4L», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 був зареєстрований за ОСОБА_2 та видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

Актом приймання-передачі автомобіля від 30.09.2007 по договору купівлі-продажу № 2944 від 19.09.2007 ТОВ «АВТОГАЛС» передав, а покупець ( ОСОБА_2 ) прийняла новий автомобіль марки «Тоуоtа» модель "Саmгу 2,4L", 2007 року випуску.

01.10.2007 ОСОБА_2 , з однієї сторони, та Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», з іншої сторони, уклали договір кредиту № 175/3011-КРЗО10 на купівлю автотранспортних засобів. Відповідно останнього, кредит надавався позичальнику (Позивачці) на наступні цілі: для оплати придбаного автомобіля марки «Тоуоtа» модель "Саmгу 2,4L", рік випуску 2007, колір сірий, згідно з договором купівлі- продажу № 2944 від 19.09.2007, укладеним з ТОВ «АВТОГАЛС» (п. 1.2 ст. 1 зазначеного договору). В якості забезпечення, сторони уклали договір застави транспортного засобу, визначеного п. 1.2 цього договору та в якості додаткового забезпечення договір поруки з Позивачем (п. 1.3 ст. 1 зазначеного договору).

Того ж дня між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 та позивачем був укладений трьохсторонній договір поруки № 3010-П, до якого 18.05.2009 була укладена додаткова угода №1.

28.04.2010 АКБ «Укрсоцбанк» змінив назву на ПАТ «УКРСОЦБАНК», що вбачається з інформації взятої на офіційному сайті Національного банку України.

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №38094911 вбачається, що 02.10.2012 Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» зареєструвало обтяження на вищевказаний транспортний засіб, підставою чого слугував Договір застави ЗТЗ-3010 від 01.10.2007. Реєстраційний номер обтяження - 13069523, контрольна сума 1ДА0А21017.

У травні 2013 позивач разом із ОСОБА_2 розрахувались по кредитним зобов`язанням у зв`язку із чим ОСОБА_2 від уповноважених осіб ПАТ «Укрсоцбанк» було надано відповідну довідку від 20.05.2013.

Зі змісту останньої вбачається, що ОСОБА_2 погасила усі зобов`язання перед ПАТ «Укрсоцбанк», претензій до неї немає, окрім того ПАТ «Укрсоцбанк» просить зняти заборону на відчуження вищевказаного транспортного засобу, що накладалась на підставі Договору застави ЗТЗ-3010 від 01.10.2007 (реєстровий номер 2002).

Також, аналогічний за своїм змістом лист від 20.05.2013 був виданий приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кайгородовою Л.А.

18.05.2013 ПАТ «Укрсоцбанк» здійснило анулювання заборгованості по нарахованим процентам за Договором кредиту № 175/3011-КР3010 від 01.10.2007.

Згідно з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №40694141 вбачається, що 20.05.2013 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вилучено запис 13069523 з контрольною сумою 1ДА0А21017. Підстава вилучення - Договір застави ЗТЗ-3010 від 01.10.2007.

Також, Згідно з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 40714092 вбачається, що 21.05.2013 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вилучено запис 8282575, контрольною сумою Е00Д59491Д. Підстава вилучення - Договір застави, 175/3011-КР3010 від 01.10.2007.

Після зазначених подій позивач та ОСОБА_2 вважали, що на належному третій особі транспортному засобі не може будь-яких обтяжень чи обмежень.

В позові позивач пояснив, що 15.01.2021 ОСОБА_2 під час перевірки у Єдиному .державному реєстрі Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів інформації, стосовно належного останній та позивачу вищевказаного транспортного засобу, вона дізналась, що на останньому наявні обтяження, про які їй нічого невідомо.

У зв`язку із зазначеним 15.01.2021 на адресу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Миколаївській області було подано адвокатський запит щодо отримання усіх без виключення відомостей щодо наявних на транспортному засобі марки «ТОYОТА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_5 , обтяжень.

20.01.2021 РСЦ ГСЦ МВС в Миколаївській області була надана відповідь на адвокатський запит від 15.01.2021, що - «згідно з наявними у розпорядженні РСЦ ГСЦ МВС автоматизованими обліками (базами даних), на вищевказаний ТЗ накладено обмеження (розшук та/або затримання) ВДВСДружківського МУЮ (лист вих. № 574/2-10).».

Враховуючи вищевикладене, 22.01.2021 на адресу Дружківського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (наразі правонаступником є Дружківський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків).

ОСОБА_2 звернулась до відповідача, як правонаступника ВДВС Дружківського МУЮ, із клопотанням про скасування заходів примусового виконання рішення та просила скасувати обмеження (розшук та/або затримання) накладене на транспортний засіб марки «ТОYОТА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_5 .

Проте, відповідачем було відмовлено у знятті обмежень з вищевказаного майна з підстав того, що:

1.на виконанні у Дружківському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області перебувало виконавче провадження № 10787266 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Кайгородової Л.А. № 5026 від 25.12.2008 про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь АКБ «Укрсоцбанк» у сумі 232 945,17 грн. Виконавче провадження було відкрито 10.01.2009. 26.04.2010 державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувану у зв`язку з відсутністю боржника за місцем мешкання. Завершення виконавчого провадження за цією підставою не передбачає зняття обмежень з майна, належного боржниці на праві приватної власності;

2.станом на 16.04.2021 вищезазначений виконавчий документ на виконання до відділу повторно не надходив;

3.виконавчі провадження за 2010 рік на поточний час знищенні;

4.для зняття автомобіля, належного ОСОБА_2 на праві приватної власності, з розшуку необхідно надати до відділу довідку стягувана про сплату боргу (оригінал) з зазначенням дати погашення заборгованості, сплатити виконавчий збір згідно ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» у сумі 23 294, 52 грн. та витрати виконавчого провадження у сумі 200 грн. (ст. 42 Закону).

Про наявність зазначеного обмеження на транспортному засобі та отримання відповідної відповіді на клопотання ОСОБА_2 Позивачу стало відомо 26.09.2021, під час розмови щодо можливої необхідності відчужити даний транспортний засіб, в ході якої остання розповіла про викладені вище обставини.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 ст.7 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:

-закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону;

-повернення виконавчого документа стягувану згідно із статтею 40 цього Закону;

-повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону.

Згідно п. 5 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження», - виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможзиво з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (за винятком виконавчих документів, зазначених у частині першій статті 42 цього Закону), а також виконавчих документів, за якими мають бути стягнені грошові кошти чи інше майно, та інших виконавчих документів, які можуть бути виконані без безпосередньої участі боржника.

Тобто, виконавчий документ стягувачеві був повернутий на підставі ч. 5 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження».

Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Відповідно до п. 4.10.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5 (далі - Інструкція № 74/5), в редакції чинній на момент прийняття державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувану, - «У разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 Закону (606-14), крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, згідно із статтею 40-1 Закону припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом».

Згідно із ч. 1 ст. 38 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувану згідно із статтею 40 цього Закону, повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40- 1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

На підставі вищевикладеного, не скасування інших здійснених державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, зокрема не зняття транспортного засобу з розшуку, у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачеві є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача зняти транспортний засіб з розшуку.

Як підтвердив відповідач у відзиві, усі матеріали виконавчого провадження № 10787266 знищені, а боргове зобов`язання перед стягувачем було виконано в повному обсязі та застава накладена на транспортний засіб була знята самою банківською установою. Жодних виконавчих проваджень щодо стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору та витрат виконавчого провадження немає.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Також, за ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Суд звертає увагу на те, що матеріалами справи підтверджується відсутність заборгованості ОСОБА_2 перед стягувачем, завершення виконавчого провадження у спірних правовідносинах Відповідачем, та, як наслідок, відсутність підстав для продовження здійснення заходів примусового виконання рішення, у вигляді розшуку транспортного засобу. Провадження з примусового стягнення заборгованості завершено та знищено, тому для суду є не зрозумілим те, для чого відповідачу необхідна така довідка, якщо матеріали виконавчого провадження знищені.

На думку суду, не скасування відповідачем заходів примусового виконання рішення у вигляді не зняття транспортного засобу боржника з розшуку у виконавчому провадженні за відсутності як самої заборгованості, так і виконавчого провадження, в межах якого відбувалось примусове стягнення, є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби. Порушене, внаслідок неправомірної поведінки суб`єкта владних повноважень право позивача, підлягає до судового захисту шляхом зобов`язання відповідача зняти транспортний засіб з розшуку.

До аналогічних висновків, проте щодо скасування заходу примусового виконання рішення у вигляді арешту у своїй постанові від 27.03.2020 року у справі №817/928/17 дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, враховуючи, що відповідачем знищено виконавче провадження, в рамках якого накладено розшук на майно належне позивачу та ОСОБА_2 , у зв`язку з його завершенням без застосування передбачених Законом наслідків завершення такого виконавчого провадження, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача вчинити дії щодо зняття з розшуку відповідного транспортного засобу.

Відповідно до ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог ст.139 КАС України.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00грн., суд зазначає таке.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У підтвердження факту надання позивачу адвокатом Позивайлом І.С. правничої допомоги ним до суду подано копії Договору від 26.09.2021р. про надання правничої (правової) допомоги, Додаткової угоди № 1 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 26.09.2021р., свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності від 24.05.2019р. серія МК № 001621, ордера на надання правничої (правової) допомоги від 26.09.2021р., Акт виконаних робіт № 1 від 28.09.2021 і квитанцію до прибуткового касового ордера № 1 від 28.09.2021р. на суму 5000,00грн.

Оцінивши вищезазначені документи, суд прийшов до висновку про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги позивачу адвокатом Позивайлом І.С.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Частиною першою статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Надаючи оцінку доказам щодо відшкодування судових витрат у цій справі та визначаючись щодо співмірності та обґрунтованості заявлених до відшкодування на користь позивача судових витрат, суд виходив з фактичного підтвердження позивачем розміру судових витрат, відповідно до наданих документів.

При визначенні суми відшкодування суд виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (пункт 268).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в цій справі є визначння протиправною бездіяльність відповідача щодо не скасування розшуку транспортного засобу марки «ТОYОТА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , зареєстрованого на ОСОБА_2 , при поверненні виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 10787266 та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо зняття з розшуку відповідного транспортного засобу.

Ця справа відповідно до пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України відноситься до справ незначної складності.

Разом із цим, розмір вартості правничої допомоги адвоката визначено у розмірі 5000,00 гривень, що є неспівмірним із заявленими позовними вимогами.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в сумі 3000,00грн. гривень 00 копійок.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Дружківського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (вул. Олега Кошового, 27, с.Дружківка, Донецька область, 84200, код ЄДРПОУ 34908999) задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Дружківського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо не скасування розшуку транспортного засобу марки «ТОYОТА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , зареєстрованого на ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ), при поверненні виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 10787266.

3. Зобов`язати Дружківський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (код ЄДРПОУ 34908999) вчинити дії щодо зняття з розшуку транспортного засобу марки «ТОYОТА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , належного на праві власності ОСОБА_2 , який був оголошений у розшук на підставі листа ВДВС Дружківського МУЮ вих. №574/2-10.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дружківського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (вул. Олега Кошового, 27, с.Дружківка, Донецька область, 84200, код ЄДРПОУ 34908999) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 908,00 грн., сплачений квитанцією від 01.10.20.21р.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дружківського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), (вул. Олега Кошового, 27, м.Дружківка, Донецька область, 84200, код ЄДРПОУ 34908999) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 3000,00грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов