Ухвала суду № 106485100, 28.09.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження в адміністративній справі

28 вересня 2022 р. № 400/5554/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., розглянувши в письмовому провадженні матеріали адміністративної справи

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, пр-т Повітрофлотський, 6, м.Київ 168, 03168, про:визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (далі - відповідач), в якому просив суд:

визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо встановлення невірного базового місяця (місяця підвищення грошових доходів) при нарахуванні і виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року;

зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця, місяця підвищення грошових доходів), з урахуванням проведених виплат.

Ухвалою від 19.07.2021р. суд призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог ст.260 КАС України (без виклику сторін в судове засідання).

Позовна заява обгрунтована тим, що відповідач, на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 року у справі № 400/3555/20 виплатив позивачу 27.05.2021 року суму індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, в підтвердження чого ОСОБА_1 надав до позову виписку з АТ КБ «ПриватБанк», але в меншому розмірі - в сумі 3373 грн. 27 коп. Позивач вважає, що вказана виплата проведена із неправильним нарахуванням сум індексації грошового забезпечення внаслідок невірного визначення базового місяця у зв`язку із зміною розмірів грошового забезпечення. Фінансовим управлінням ГШ ЗСУ здійснено нарахування та виплату індексації з урахуванням базового місяця - січень 2016 року. На думку позивача, відповідач при встановленні базового місяця - січень 2016 року керувався інформаційним, рекомендаційним листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 09.09.2020 року №248/6913, в якому на думку Департаменту фінансів базовим є січень 2016 року. також позивач вказав в позові про те, що станом на 04.07.2021 року Фінансове управління ГШ ЗСУ ненадало йому довідку про виплачене грошове забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року. ОСОБА_1 вважає, що базовим місяцем (місяцем підвищення грошових доходів) для нарахування йому індексації за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року повинен бути - січень 2008 року, тому що визначення місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яке відбулось у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007, місяці, у якому відбулося збільшення розміру посадового окладу штату. В такому порядку, нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу, яке відбулося у березні 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції від 24.02.2018, яка набрала чинності з 01.03.2018 року. Позивач вважає, що відповідач протиправно невиплатив йому в повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року внаслідок невірного встановлення мого базового місяця (місяця підвищення грошових доходів), втому звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач у відзиві зазначив, що на виконання рішення суду від 22.03.2021 року у справі № 400/3555/20 виплатив ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. в сумі 3373,27грн. своєчасно та в добровільному порядку, тому на даний час у відповідача відсутні жодні зобов`язання перед позивачем. В задоволенні позову відповідач просив відмовити повністю.

Розглядаючи матеріали адміністративної справи, суд виходить з такого.

Рішенням від 22.03.2021 року у справі № 400/3555/20 Миколаївський окружний адміністративний суд задовольнив частково позов ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України та: зобов`язав Фінансове управління Генерального штабу Збройних сил України (пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ 168, 03168, ЄДРПОУ 22990368) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язав Фінансове управління Генерального штабу Збройних сил України (пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ 168, 03168, ЄДРПОУ 22990368) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) довідку про виплачене грошове забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 року по 29.02.2018 року.

Зазначене рішення набрало законної сили 22.04.2021 року.

21.05.2021 року суд видав виконавчі листи у справі № 400/3555/20.

Матеріали позовної заяви по справі № 400/5554/21 свідчать, що позивач не згоден з діями відповідача, вчиненими на виконання рішення суду від 22.03.2021 року у справі № 400/3555/20.

Іншими словами, позивач, звертаючись із цим позовом, фактично просить суд зобов`язати відповідача виконати належним чином рішення суду від 22.03.2021 року у справі № 400/3555/20.

Згідно з частиною четвертою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість установлення судового контролю за виконанням судового рішення (стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України), визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною восьмою статті 382 Кодексу адміністративногго судочинства України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до належного виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших додаткових судових рішень.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 686/23317/13-а, від 06.02.2019 року у справі № 816/2016/17, постанові Верховного Суду від 22.08.2019 року у справі № 522/10140/17.

З аналізу предмету спору у цій справі суд дійшов висновку, що він фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме: рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 року у справі № 400/3555/20.

За вказаних обставин суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду. Проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими Кодекс адміністративного судочинства України пов`язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушені його права, свободи чи інтереси, то він може звернутися до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Тобто, якщо позивач вважає протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, вчинені на виконання вищевказаного рішення від 22.03.2021 року у справі № 400/3555/20, або порушення його прав, свобод чи інтересів, він може звернутись до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 22.08.2019 року у справі № 522/10140/17.

За приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, проаналізувавши предмет позову у справі № 400/5554/21, дійшов висновку, що він є аналогічним предмету позову, що вже розглядався судом в межах справи № 400/3555/20.

Отже, спір у справі є тотожним, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження в адміністративній справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

За таких обставин, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі № 400/5554/21.

Керуючись ст.ст. 19, 238, 242, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 400/5554/21 - закрити.

2. Ухвалу направити сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя І. А. Устинов