Рішення № 106485094, 28.09.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2022 р. № 400/4672/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, пр. Соборний, 158-б, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69005, про:визнання протиправним та скасування рішення від 29.04.2021 № 143050002332; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач-1), з вимогами:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 29 квітня 2021 року за № 143050002332.

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дати подання заяви, а саме з 26 квітня 2021 року.

Ухвалою від 25.06.2021р. суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог ст.260 КАС України (без виклику сторін в судове засідання).

Ухвалою від 11.08.2022р. суд залучив до участі у справі № 400/4672/21 в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (далі відповідач-2) та надав відповідачу-2 строк для надання до суду відзиву на позов.

В обгрунтування позову ОСОБА_1 зазначив те, що він звернувшись до відповідача-1 з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», отримав відмову від відповідача-2 в призначенні такого виду пенсії, з якою не погодився, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом. Відповідач-2 відмовив позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах в зв`язку з недосягненням позивачем віку встанволеного п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне стархування", а саме 50 років.

Відповідач-1 Головне управління ПФУ в Миколаївській області, надав відзив на позов, в якому в задоволенні позову просив відмовити. У відзиві відповідач зазначив, що страховий стаж позивача обчислений за пеірод з вересня 1991 року - грудня 2020 року та становить 48 років 02 місяці 27 днів, в оому числі й періоди навчання. Страховий стаж зі шкідливими і важкими умовами праці, на пільгових умовах за Списком №1 складає 19 років 07 місяців 17 днів. На день звернення до відповідача з заявою про призначення пільгової пенсії позивачу виповнилось 45 років, що є недостатнім для призначення пенсії за списком №1.

Відповідач-2 надав 30.08.2022р. до суду відзив на позов, в якому вказав про те, що відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України, зареєстрованого в Мін`юсті 16.03.2021 за № 359/35961, з 01.04.2021 органами Пенсійного фонду застосовується принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення (перерахунки) пенсій. Нова технологія передбачає опрацювання заяв про призначення (перерахунки) пенсій бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер. Заяву позивача від 26.04.2021р., засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області. На підставі заяви ОСОБА_1 та наданих нею документів Головним управлінням Пенсійного фонду України у Запорізькій області винесено Рішення № 143050002332 від 29.04.2021 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з підстав відсутності необхідного віку. Одним із складових умов для виникнення у певної особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч.2 ст. 114 Закону № 1058-IV є: досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Страховий стаж особи, обчислений за період протягом вересня 1991 - грудня 2020 становить 48 років 02 місяці 27 днів. Необхідний страховий та пільговий стаж позивача на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 визначений пунктом 1 статі 114 Закону № 1058 та становить 28 років 6 місяців, в тому числі періоди навчання. Стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці на пільгових умовах за Списком № 1 складає 19 років 07 місяців 17 днів. Оскільки позивачка не досягла пенсійного віку передбаченого ст.114 Закону 1058 право на пенсію матиме з 13 квітня 2026 року.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 04.08.1994 року по день звернення до суду з позовом працює у Державному підприємстві «Національна атомна Енергогенеруюча компанія «Енергоатом», з 15 травня 2001 року переведена на роботи зі шкідливими умовами праці, а саме «лаборантом 3 розряду хіманалізу реакторного відділу спецводоочистки».

26.04.2021 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон України № 1788).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області від 29.04.2021 року за № 143050002332 позивачу відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 з посиланням на недосягнення позивачем віку встановленого абз.1 п.2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме 50 років, про що позивчау повідомлено листом від 20 травня 2021 року за № 1400-0304-8/33885.

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України № 1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» передбачено опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від місця подачі заяви та місця проживання пенсіонера.

У відповідності до 1 розділу Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (в редакції Постанови правління Пенсійного фонду України № 25-1 від 16.12.2020), (далі - Порядок 22-1) заява про перерахунок пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Відповідно до пункту 4.1. Порядку 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Територіальний орган фонду, який опрацьовував заяву про призначення пенсії відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Відповідно до п. 4.10 Порядку 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

За результатом розгляду заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення № 143050002332 щодо відмови ОСОБА_1 призначити пенсію за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах в зв`язку з недосягненням пенсійного віку.

Призначення та виплата пенсій в Україні здійснюється згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058), іншими законами і нормативно - правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до преамбули Закону № 1058 цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Статтею 5 Закону № 1058 визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим

Законом визначаються: - принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; - коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; - види пенсійних виплат; - умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; - пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; - мінімальний розмір пенсії за віком; -порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; - порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

Отже, одними із складових умов для виникнення у певної особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч.2 ст. 114 Закону № 1058-ІV є:

встановлення факту зайнятості певної особи на посаді повний робочий день;

виконання особою робіт, передбачених Списком № 1;

документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації робочого місця за умовами праці.

досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Рішенням Конституційного суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 у справі № 1-5/2018 (746/15) визнано такими, що не відповідають Конституції норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ.

Правовим підґрунтям, яке визначає принципи, засади, механізми призначення пенсії за віком на пільгових умовах , є саме Розділ XIVІ Закону № 1058.

До того ж, Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) було визнано неконституційною статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону Украни "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-УІІ. Тобто, конституційність положень Розділу ХІУ1 не була предметом даної конституційної справи, а тому законних підстав у посадових осіб пенсійного фонду не застосовувати положення зазначеного розділу - відсутні. З цього випливає, що посадовими особами Пенсійного фонду України було застосовано належний законодавчий акт та їх дії не суперечать нормам чинного законодавства, а отже відсутні підстави для скасування прийнятого рішення.

Питання призначення пенсій за віком на пільгових умовах на даний час врегульовано саме частиною 2 статті 114 Закону № 1058.

Судом встанволено, що страховий стаж позивача, обчислений за період протягом вересня 1991 - грудня 2020 становить 48 років 02 місяці 27 днів. Необхідний страховий та пільговий стаж ОСОБА_1 на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 визначений пунктом 1 статі 114 Закону № 1058 становить 28 років 6 місяців, в тому числі періоди навчання.

Стаж роботи позивача із шкідливими і важкими умовами праці на пільгових умовах за Списком № 1 складає 19 років 07 місяців 17 днів.

Оскільки, позивачка не досягла пенсійного віку передбаченого ст.114 Закону 1058 право на пенсію матиме з 13 квітня 2026 року.

Отже, з урахуванням зазначеного вище, суд приходить до висновку, що призначення пенсії позивачці можливе буде лише відповідно до Закону № 1058 та за умови досягнення нею віку 50 років. Відповідно, рішення про відмову в призначення пенсії позивачу було прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством України.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог ст.139 КАС України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) , Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-б, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69005, код ЄДРПОУ 20490012) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов