Ухвала суду № 106485083, 27.09.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/10121/22

провадження № П/380/10196/22

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні клопотання

27 вересня 2022 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Чаплик І.Д., розглянув в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35 код ЄДРПОУ: 43143039), в якому просить:

визнати дії ГУ ДПС у Львівській області щодо складення до ОСОБА_1 вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21 січня 2022 року № Ф-4427-54У протиправними;

скасувати вимогу ГУ ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про сплату боргу (недоїмки) від 21 січня 2022 року № Ф-4427-54У.

Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що з 2000 року по сьогоднішній день позивач не здійснює підприємницької діяльності, з 05.09.2003 працює за трудовим договором у Вищому професійному училищі №35 міста Стрий, відповідно страхувальником позивача за цей період було Вище професійне училище №35 міста Стрий, яке сплачувало єдиний соціальний внесок із суми грошового забезпечення позивача у відповідних розмірах, що підтверджується відомостями з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також довідками форми ОК-5 та ОК-7. Таким чином, позивач вказує на те, що в розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) він є застрахованою особою і єдиний внесок за нього регулярно нараховувався та сплачувався роботодавцем в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті єдиного внеску позивачем як підприємцем, зокрема у періоди, коли позивач був найманим працівником.

Також за змістом позовної заяви позивач зазначає, що про вимогу він дізнався після отримання 20.04.2022 постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.04.2022 ВП №68783008, а тому просить поновити строк звернення до суду, мотивуючи також введенням воєнного стану та здійснення волонтерської діяльності, що перешкоджало можливості своєчасно подати позовну заяву.

Ухвалою суду від 01.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду й відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

14.09.2022 представник відповідача подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивуючи тим, що оскаржувану податкову вимогу від 21.01.2022 № Ф-4427-54У надіслано на податкову адресу позивача (81785, Львівська область, Жидачівський район, с.Мельнич) рекомендованим відправленням з повідомленням про вручення, яку відповідачем отримано особисто 21.02.2022 згідно відмітки на повідомленні про вручення. Оскільки позивач звернувся до суду тільки 21.07.2022, пропустивши строк звернення до суду, просить залишити позовну заяву без розгляду.

Розглянувши клопотання представника відповідача з питань строку звернення до суду, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності з 05.06.1997 (податкова адреса: 81785, Львівська область, Жидачівський район, с.Мельнич) та 30.11.2020 внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності позивача за власним рішенням.

21.01.2022 ГУ ДПС у Львівській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4427-54У, відповідно до якої ОСОБА_1 визначено заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 17312,02 грн.

Зазначену вимогу надіслано позивачу на адресу: 81785, Львівська область, Жидачівський район, с.Мельнич, рекомендованим листом з поштовим повідомленням про вручення, яку відповідачем отримано особисто 21.02.2022 згідно відмітки на повідомленні про вручення.

14.04.2022 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №68783008 з примусового виконання податкової вимоги Головного управління ДПС у Львівській області від 21.01.2022 №№Ф-4427-54У про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску у розмірі 17312,02 грн.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Вищенаведені правові положення свідчать, що законодавець допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду. При цьому приписи статті 123 КАС України передбачають право особи подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведенням поважних причин такого пропуску.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010 за № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VІ), як зазначено в його преамбулі, є нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з абзацами четвертим - шостим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац восьмий частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI).

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абзац дев`ятий частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI).

Заявляючи клопотання про залишення позову без розгляду, контролюючий орган керується правовою позицією Верховного Суду, відповідно до якої строк для звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) соціального внеску становить десять днів, який обчислюється або з дня отримання платником такої вимоги, або з моменту отримання платником ЄСВ рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду скарги на вимогу (адміністративне оскарження).

Однак, Верховний Суд у складі судової палати з розгляд справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 580/3469/19 відступив від висновків, викладених у постановах від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а, від 8 серпня 2019 року у справі № 480/106/19, від 19 березня 2020 року у справі №140/1757/19, від 28 травня 2020 року у справі № 200/11547/19-а, від 11 лютого 2021 року у справі №580/3380/19 та інших з аналогічною правовою позицією.

У постанові від 25 лютого 2021 року Верховний Суд сформулював правову позицію, що строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги. Судова палата дійшла висновку, що Закон № 2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для судового оскарження та/або послідовного застосування цього ж 10-денного строку двічі поспіль у разі незадоволення скарги, поданої в адміністративному порядку. Отже, платник єдиного внеску для захисту своїх законних прав, свобод і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС України, а не статтею 25 Закону № 2464-VI.

При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату недоїмки з ЄСВ, за умови попереднього використання позивачем процедури адміністративного оскарження такої вимоги, це не змінює підхід до нормативного розуміння застосування строку звернення до суду у справах цієї категорії.

Відтак, враховуючи, що зміна судової практики відбулася в бік розширювального тлумачення норм права, які регулюють питання тривалості строку звернення до суду з позовом у подібних правовідносинах, зазначена позиція підлягає врахуванню та застосуванню судом.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 18.11.2021 у справі №460/5355/20.

Крім цього, при наданні правової оцінки питанню дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом, слід встановити день, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Для визначення моменту, з якого розпочинається перебіг строку звернення до суду з вимогою про оскарження спірної у цій справі вимоги від 21.01.2022, слід виходити із нормативного регулювання порядку надіслання такої вимоги на адресу платника єдиного внеску.

У цій справі позивач доводить свою позицію про поважність причин пропуску ним строку звернення до суду тим, що він довідався про існування оскаржуваної податкової вимоги від 21.01.2022 лише після відкриття виконавчого провадження 20.04.2022.

Водночас, за позицією відповідача, податкова вимога направлялася на зареєстровану адресу позивача, тому вважається належним чином врученою.

Суд погоджується з такими доводами відповідача, оскільки відповідно до пункту 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Отже, початком відліку строку в даній справі є 22 лютого 2022 року.

Водночас, позовна заява підписана 21 липня 2022 року та надійшла до Львівського окружного адміністративного суду 26 липня 2022 року, що підтверджується відміткою вхідного штемпеля канцелярії суду, тобто в межах шестимісячного строку, який встановлений КАС України для подання таких позовів з огляду на проаналізовану вище судову практику.

Відповідно до частини дев`ятої статті 121 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

З огляду на наведені обставини, суд приходить до висновку, що у даному випадку позивачем дотримано строк звернення до суду з цим позовом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, а тому в задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 243, 248, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

в задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Чаплик І.Д.