Ухвала суду № 106485072, 28.09.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/7470/22

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

28 вересня 2022 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Раєнко О.В., розглянувши в підготовчому засіданні питання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 380/7470/22 за позовом Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області до Західного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним і скасування висновку про результати моніторингу закупівлі,-

ВСТАНОВИВ:

Підберізцівська сільська рада Львівського району Львівської області звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом.

Ухвалою судді від 03.06.2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою судді від 29.07.2022 року постановлено про перехід з спрощеного провадження в загальне позовне провадження.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Судове засідання призначене на 07.09.2022 року відкладено на 28.09.2022 рік у зв`язку із неприбуттям сторін в судове засідання, про що представник позивача був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується витягом про доставку електронного листа від 29.07.2022 року.

В судове засідання призначене на 28.09.2022 року представник позивача повторно не з`явився, про що представник позивача був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується витягом про доставку електронного листа від 07.09.2022 року.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі Alimentaria Sanders S.A. v. Spain (Alimentaria Sanders S.A. проти Іспанії).

Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України. Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише в разі повторної неявки.

Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи в судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд відзначає, що в розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.

Суд встановив, що позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не з`явився до суду для розгляду справи у судові засідання, призначені на 07 вересня 2022 року та 28 вересня 2022 року.

Як уже було зазначено судом вище, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд не заперечує право позивача звернутися до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у разі наявності об`єктивних обставин, що перешкоджають його участь в судовому засіданні, спричинених такими обставинами. Водночас такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами, які виключали б у суду чи в іншої сторони, яка з`явилася у судове засідання обґрунтовані сумніви про зловживання стороною, яка клопоче про відкладення розгляду справи своїми процесуальними правами.

При цьому суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні заяви (клопотання) позивача про розгляд справи за його відсутності.

Натомість судом вжито усіх можливих заходів щодо забезпечення участі позивача у судових засіданнях, оскільки неодноразово відкладався розгляд справи.

Слід також звернути увагу на те, що загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина п`ята статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.

Указана правова позиція суду узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18.

Зважаючи на вищенаведене, беручи до уваги те, що позивач, який був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, повторно не з`явився у судове засідання, заяви (клопотання) про розгляд справи за його відсутності не подав, суд доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту четвертого частини першої статті 240 КАС України,

Разом з тим суд уважає за необхідне наголосити на такому.

Частиною п`ятою статті 205 КАС України передбачено, що суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

Законодавче формулювання частини п`ятої статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19, які суд враховує в силу імперативної норми частини 5 статті 242 КАС України.

В даному випадку, через відсутність належних та допустимих доказів щодо предмету спору, неявка позивача перешкоджає розгляду справи по суті.

Слід також роз`яснити позивачу, що відповідно до частини четвертої статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Сплачена позивачем сума судового збору відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 240, 255, 293, 295, підп. 15.5 п. 15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву по справі № 380/7470/22 за позовом Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області (81146, Львівська обл., с. Підберізці, вул. Т. Шевченка, 25) до Західного офісу Державної аудиторської служби України (79007, м. Львів, вул. Костюшка, 8) про визнання протиправним і скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвалу складено в повному обсязі 28.09.2022 року.

СуддяГавдик З.В.