Ухвала суду № 106485037, 27.09.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/7029/22

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду в частині

27 вересня 2022 року

11 год. 24 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Лубоцької Н. І., представника позивача Сьоми І. Б. представниці відповідача Герасимюк О. В. розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представниці відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Львівській області, у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 2497 від 25.06.2021 в частині, а саме: визнати протиправним та скасувати пункт 5 резолютивної частини наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 2497 від 25.06.2021 про застосування до майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - догану;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 2669 від 08.07.2021 в частині, а саме: визнати протиправним та скасувати пункт 1 резолютивної частини наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 2669 від 08.07.2021 про застосування до майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - попередження про неповну службову відповідність;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 3008 від 02.08.2021 в частині, а саме: визнати протиправним та скасувати пункт 2 резолютивної частини наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 3008 від 02.08.2021 про застосування до майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з посади;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 3174 від 13.08.2021 в частині, а саме: визнати протиправним та скасувати пункт 2 резолютивної частини наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 3174 від 13.08.2021 стосовно майора поліції ОСОБА_1 .

Ухвалою від 04.05.2022 позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018 м. Львів вул. Чоловського 2) заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наданням на доказів поважності причин пропуску строку.

Ухвалою від 25.05.2022 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.

На адресу суду від відповідача надійшло клопотання (вх. № 40568 від 13.06.2022) про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування такого вказав, що позивач звернувся до адміністративного суду із позовною заявою 28.04.2022. Разом з тим зазначив, що з наказом відповідача № 2497 від 25.06.2021 позивач ознайомлений 07.07.2021, із наказом № 2669 від 08.07.2021 02.08.2021, із наказом № 3008 від 02.08.2021 05.08.2021. Також повідомив, що із наказом № 3174 від 13.08.2021 позивача не ознайомлював, оскільки жодних заходів дисциплінарного впливу, дисциплінарних стягнень до позивача не застосовувалось, оскільки щодо ОСОБА_1 відповідно до наказу № 3008 від 02.08.2021 вже застосовано дисциплінарне стягнення звільнення з посади. Відтак вважає, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України.

Представник позивача у судовому засіданні 19.07.2022 подав заперечення на клопотання Головного управління Національної поліції у Львівській області. В обґрунтування своїх доводів покликався на положення ст. 55 Конституції України, статей 2, 5, 6 КАС України, рішення Конституційного Суду України від 13.12.20211 № 17-рп/2011 та приписи ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». З урахуванням висновків ЄСПЛ про те, що «застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати, як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства». Зазначив, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду

Ухвалою суду від 19.07.2022 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків позовної заяви у строк, що не перевищує п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018 м. Львів вул. Чоловського 2) заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наданням доказів поважності причин пропуску строку.

Від позивача на адресу суду надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду (вх. № 50510 від 01.08.2022) у якій просить визнати поважними причини пропуску строку на оскарження наказів Головного управління Національної поліції у Львівській області № 2497 від 25.06.2021, № 2669 від 08.07.2021, № 3008 від 02.08.2021, № 3174 від 13.082021 поважними та поновити строк на їх оскарження. В обґрунтування заяви зазначив, що з наказом відповідача № 2497 від 25.06.2021 позивач ознайомлений 07.07.2021, із наказом № 2669 від 08.07.2021 02.08.2021, із наказом № 3008 від 02.08.2021 05.08.2021. Повідомив, що із наказом № 3174 від 13.08.2021 позивач взагалі не ознайомлений. Також вказав, що копій оскаржуваних наказів відповідач позивачу не надав. Крім того, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, ОСОБА_1 зазначив те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі змінами, а тому постанови Кабінету Міністрів України № 382 від 20.05.2020 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» зі змінами. Надав копії підтверджуючих документів про те, що позивач у періоди з 13.07.2021 по 28.07.2021, з 02.08.2021 по 13.08.2021, з 08.09.2021 по 24.09.2021, з 17.10.2011 по 03.11.2021 та з 03.02.2022 по 17.02.2022 був тимчасово непрацездатним. Повідомив, що на весь період з 13.07.2021 по 11.04.2022 позивачу були протипоказані стреси та рекомендовано уникати психоемоційних навантажень. Також вказав, що в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який продовжує діяти до тепер.

При вирішенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд керується таким.

Згідно з пунктом 8 частини 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Наслідки пропущення строку звернення визначені у ст. 123 КАС України, зокрема, ч. 3 цієї статті передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).

Із аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

У такій категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Позовну заяву позивачем подано до суду лише 29.04.2022, тобто більше ніж через 8 місяців після звільнення позивача з посади.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач просить визнати протиправними та скасувати накази відповідача від 25.06.2021, від 08.07.2021, від 02.08.2021, від 13.08.2021. З наказом відповідача № 2497 від 25.06.2021 позивач ознайомлений 07.07.2021, із наказом № 2669 від 08.07.2021 02.08.2021, із наказом № 3008 від 02.08.2021 05.08.2021. Вказані обставини підтверджуються позивачем.

Вказане свідчить про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Порівняльний аналіз термінів дізнався та повинен дізнатися, що містяться в статті 122 КАС України (в редакції, станом на дату подання адміністративного позову), дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав.

З огляду на це, позивач повинен також ґрунтовно мотивувати, що він не міг дізнатися про порушення свого права, що також випливає із загального правила, встановленого частиною першою статті 77 КАС України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 березня 2019 року по справі № 826/123/17 (провадження № К/9901/52573/18) де Верховний Суд вказав, що "встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім того, колегія суддів вважає недоречними доводи позивача про те, що йому не було відомо про правові підстави оскаржуваних рішень, тому що порушення прав позивача, на які він вказує в позові, ним обґрунтовано саме наявністю оскаржуваних рішень. Саме рішення впливають на правовідносин, а не їх обґрунтування".

Отже позивач дізнався і не міг не дізнатися про порушення своїх, на думку позивача порушених, прав саме при ознайомленні з оскаржуваними наказами. У свою чергу, доводи позивача про те, що відповідач не надав позивачу копій оскаржуваних наказів не спростовують факту пропущення позивачем строку, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України. Суд зазначає, що ознайомившись із спірними наказами, позивач міг реалізувати право на отримання копій цих наказів шляхом особистого звернення до відповідача із вимогою надати копії цих наказів.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 24.02.2021 справа №800/30/17 (9901/328/18) провадження №11-401заі20 зазначила що законодавче обмеження строків звернення до суду насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Вжиття конструкції повинна була дізнатися слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом або заявою про перегляд судового рішення, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При цьому суд враховує доводи позивача про те, що він у періоди з 13.07.2021 по 28.07.2021, з 02.08.2021 по 13.08.2021, з 08.09.2021 по 24.09.2021, з 17.10.2011 по 03.11.2021 та з 03.02.2022 по 17.02.2022 був тимчасово непрацездатним через хворобу. Разом з тим, з 03.11.2021 по 03.02.2022 пройшло три місяці. Позивачем не надано суду доказів вчинення певних дій, які б свідчили про спроби оскаржити спірні накази.

З урахуванням наведеного позивач мав звернутися до суду згідно ч. 5 ст. 122 у місячний строк, проте позов поданий до суду лише 29.04.2022.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа Олександр Шевченко проти України, п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Такий висновок міститься у Постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2020 року у справі № 1.380.2019.000255 адміністративне провадження № К/9901/6387/20

На дотримання строків звернення до адміністративного суду як однієї з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин неодноразово наголошувалось Верховним Судом, зокрема і в ухвалі Верховного Суду від 31.08.2020 у справі № 9901/157/20.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Відтак суд критично оцінює доводи позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

На підставі вищевикладеного суд доходить висновку про неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, викладених у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. З матеріалів справи слідує, що позивач мав реальну можливість звернутися до суду із цим позовом у період між 03.11.2021 та 03.02.2022 (достатній період між періодами тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 ).

Відтак суд погоджується з доводами відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду із цим позовом в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказів Головного управління Національної поліції у Львівській області № 2497 від 25.06.2021 в частині визнання протиправним та скасування пункту 5 резолютивної частини наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 2497 від 25.06.2021 про застосування до майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення догани, № 2669 від 08.07.2021 в частині визнання протиправним та скасування пункту 1 резолютивної частини наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 2669 від 08.07.2021 про застосування до майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - попередження про неповну службову відповідність, № 3008 від 02.08.2021 в частині визнання протиправним та скасування пункту 2 резолютивної частини наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 3008 від 02.08.2021 про застосування до майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з посади.

При цьому суд враховує, що до позивача наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області № 3008 від 02.08.2021 застосовано дисциплінарне стягнення звільнення з посади. Водночас, позивач продовжив проходити службу в Головному управлінні Національної поліції у Львівській області зокрема на посаді оперуповноваженого СП ВКП ЛРУГ № 2 ГУ НП у Львівській області, що підтверджується листом відповідача від 18.02.2022 № Рп-34/04/13-2022 (а.с. 44). Крім того, у наданих позивачем довідках про тимчасову непрацездатність поліцейського також зазначено місце служби позивача ЛРУП ГУНП у Львівській області, ВП № 6 ЛРУП, Пустомитівське ВП ГУ НП у Львівській області, оперуповноважений СПВКП ЛРУП 2 ГУ НП у Львівській області (а.с. 48-52). Вказані обставини свідчать про те, що позивач виконував службові обов`язки відмінні від обов`язків, які визначені для посади заступника начальника відділу поліції № 6 начальника сектору кримінальної поліції Львівського РУП ГУ НП у Львівській області (посади, з якої позивача звільнено наказом від 02.08.2021 № 3008). Під час проходження вказаної служби, позивач не міг не дізнатися про порушення, на його думку, спірними наказами прав та інтересів.

Таким чином, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, вказаних у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду та про необхідність залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду в частині позовних вимог у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Суд зазначає, що з наказом № 3174 від 13.08.2021 відповідач позивача не ознайомлював, оскільки жодних заходів дисциплінарного впливу, дисциплінарних стягнень до нього не застосовувалось. Крім того, вказаний наказ прийнято після звільнення позивача із займаної посади, відтак на оскарження цього наказу не поширюється дія норми ч. 5 ст. 122 КАС України. Тому в цій частині клопотання про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.

Положеннями ч. 13 ст. 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (ч. 15 ст. 171 КАС України).

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Ураховуючи те, що позивачем не надано суду доказів поважності причин пропуску звернення до суду, суд дійшов висновку про те, що позивачем не виконано вимог ухвали суду від 19.07.2022 про залишення позовної заяви, відтак, позовну заяву слід залишити без розгляду в частині.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 171, 240, 243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву відповідача про залишення позову без розгляду задовольнити частково.

2. У задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовити.

3. Визнати неповажними причини пропуску строку ОСОБА_1 звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказів Головного управління Національної поліції у Львівській області № 2497 від 25.06.2021 в частині визнання протиправним та скасування пункту 5 резолютивної частини наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 2497 від 25.06.2021 про застосування до майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення догани, № 2669 від 08.07.2021 в частині визнання протиправним та скасування пункту 1 резолютивної частини наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 2669 від 08.07.2021 про застосування до майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - попередження про неповну службову відповідність, № 3008 від 02.08.2021 в частині визнання протиправним та скасування пункту 2 резолютивної частини наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 3008 від 02.08.2021 про застосування до майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з посади.

4. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказів Головного управління Національної поліції у Львівській області № 2497 від 25.06.2021 в частині визнання протиправним та скасування пункту 5 резолютивної частини наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 2497 від 25.06.2021 про застосування до майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення догани, № 2669 від 08.07.2021 в частині визнання протиправним та скасування пункту 1 резолютивної частини наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 2669 від 08.07.2021 про застосування до майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - попередження про неповну службову відповідність, № 3008 від 02.08.2021 в частині визнання протиправним та скасування пункту 2 резолютивної частини наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 3008 від 02.08.2021 про застосування до майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з посади залишити без розгляду.

5. У задоволенні інших вимог клопотання відповідача відмовити.

6. Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складення повного тексту ухвали до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Р.П. Качур