Рішення № 106481446, 28.09.2022, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/1972/21

Провадження № 2/576/6/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

28 вересня 2022 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Колодяжного А.О.,

з участю секретаря судового засідання Опанасенко Т.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідачів Чередниченка М.В., Тютюнник Т.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду в м. Глухівцивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Сумської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, -

встановив:

27.08.2021 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Сумської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду (т.1 а.с.1-9).

Позов мотивований тим, що протягом 2015-2019 років він незаконно перебував під слідством та судом. Внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, перебування під вартою, проведених обшуків, відсторонення від посади, тривалого розгляду кримінальної справи, він зазнав моральних страждань, було порушено звичайний уклад його життя та нормальні життєві зв`язки.

З урахуванням уточнень позовних вимог, позивач просив стягнути із Державного бюджету України 1853 020 грн. моральної шкоди (т.2 а.с.26-28).

30.08.2021 року, суд відкрив провадження у справі та з урахування обставин справи вирішив її розглянути у порядку загального позовного провадження (т.1 а.с.75).

23.09.2021 р. до суду надійшов відзив від Сумської обласної прокуратури, у якому відповідач не погоджується із заявленою сумою відшкодування та вважає, що розмір моральної шкоди повинен визначатись виходячи із одного мінімального розміру заробітної плати за кожен день перебування під слідством і судом (т.1 а.с.87-93).

23.09.2021 р. до суду надійшов відзив від Державної казначейської служби України, у якому відповідач не погоджується із заявленою сумою відшкодування та вважає її недоведеною (т.1 а.с.97-98).

11.11.2021 р. у підготовчому судовому засіданні суд задовольнив клопотання позивача про призначення судово психологічної експертизи та зупинив провадження у справі до отримання висновку експерта (т.1 а.с.136-138).

26.05.2022 р. суд відновив провадження у справі (т.1 а.с.229).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

З 11.02.2015 р. проводилось досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015200000000052 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, в якому 02.03.2015 р. ОСОБА_2 було затримано у порядку ст. 209 КПК України та 03.03.2015 р. повідомлено про підозру й у подальшому ухвалою суду від 05.03.2015 р. обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та відсторонено від займаної посади інспектора Державної екологічної інспекції в Сумській області (т.1 а.с.14-23, 89).

Вироком Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 30.12.2015 р. ОСОБА_2 виправдано у зв`язку із недоведеністю вини у вчиненні злочину (т.1 а.с.14-23).

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 20.04.2016 р. вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 30.12.2015 р. скасовано та призначено новий розгляд (т.1 а.с.24-27).

Ухвалою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 13.05.2016 р. обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 повернуто прокурору через невідповідність вимогам законодавства (т.1 а.с.28-29).

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 12.07.2016 р. ухвалу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 13.05.2016 р. скасовано та призначено новий розгляд (т.1 а.с.30-32).

Вироком Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 13.12.2017 р. ОСОБА_2 виправдано у зв`язку із недоведеністю в його діях складу злочину (т.1 а.с.33-48).

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 22.04.2019 р. вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 13.12.2017 р. залишено без змін (т.1 а.с.49-57).

Постановою Верховного Суду від 02.10.2019 р. вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 13.12.2017 р. та ухвалу Сумського апеляційного суду від 22.04.2019 р. залишено без змін (т.1 а.с.58-67).

Відповідно до висновку експертів від 12.05.2022 р. за результатами проведення судово-психологічної експертизи, у ОСОБА_2 наявні зміни в емоційному стані, які перешкоджають активному соціальному функціонуванні його як особистості і виникли внаслідок обставин незаконного затримання, незаконного позбавлення волі, безпідставного обвинувачення та тривалого перебування під слідством та судом. Ситуація незаконного затримання, незаконного позбавлення волі, безпідставного обвинувачення та тривалого перебування під слідством та судом для ОСОБА_2 спричинила йому психічні (моральні) страждання. Орієнтовний розмір моральної шкоди складає 285,08 мінімальних заробітних плат (т.1 а.с.204-228).

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені статтями 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Порядок відшкодування такої шкоди встановлюється законом (частина сьома статті 1176 ЦК України).

Таким спеціальним нормативно-правовим актом є Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі Закон).

Статтею 1 Закону передбачено, що відповідно до положень цього закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених Законом виникає, зокрема, у випадках постановлення виправдувального вироку суду (пункт 1 частини першої статті 2 цього Закону).

Статтею 4 Закону визначено, що відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Відшкодування моральноїшкоди провадитьсяу разі,коли незаконнідії органів,що здійснюютьоперативно-розшуковудіяльність,досудове розслідування,прокуратури ісуду завдалиморальної втратигромадянинові,призвели допорушення йогонормальних життєвихзв`язків,вимагають віднього додатковихзусиль дляорганізації свогожиття. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відповідно дочастини третьоїстатті 23ЦК Україниморальна шкодавідшкодовується грішми,іншим майномабо вінший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону України Закону України «Про порядоквідшкодування шкоди,завданої громадяниновінезаконними діямиорганів,що здійснюютьоперативно-розшуковудіяльність,органів досудовогорозслідування,прокуратури ісуду» відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць на момент перебування під слідством чи судом, при цьому суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Зазначена норма Закону не зобов`язує суд визначати розмір відшкодування моральної шкоди в межах мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом, а лише встановлює найнижчу межу розміру такого відшкодування. Тобто розмір відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом може бути визначений у сумі більшій, ніж один мінімальний розмір заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Визначення розміру моральної шкоди не в мінімальному розмірі є правом суду.

Розмір відшкодування слід розраховувати, виходячи з установленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом.

Така правова позиція, висловлена у постановах Верховного Суду України у справі № 759/7630/20 від 14.09.2022 р., у справі 161/8568/20 від 19.07.2022 р.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що ОСОБА_2 в період з 02.03.2015 р. по 22.04.2019 р., тобто більш ніж чотири роки, внаслідок незаконних рішень і дій органів досудового слідства та прокуратури незаконно перебував під слідством та судом. З них він з 02.03.2015 р. по 05.03.2015 р. був позбавлений свободи. За цей період правоохоронні органи отримали доступ до його телефонних контактів, його відсторонили від роботи, тощо.

Це безперечно завдало йому душевних страждань.

Відповідно до висновку експертів, ситуація, яка пов`язана із незаконними притягненням до кримінальної відповідальності, є психотравмуючою для позивача і йому цими діями спричинена значна моральна шкода, орієнтовний еквівалент грошової компенсації 285,08 мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Висновок судової експертизи містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки.

На його спростування відповідачі будь-яких доказів не надали, про призначення іншої експертизи не просили, клопотання про допит експертів не заявляли і взагалі не привели жодного аргументу, який би поставив під сумнів проведене експертами дослідження та розрахунки.

Отже, зважаючи на подані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди відповідає глибині фізичних та душевних страждань спричинених йому, засадам розумності і справедливості, в зв`язку із чим позов слід задовольнити.

Щодо судових витрат, то позивач документально підтвердив витрати на проведення експертизи, які відповідно до положень ст. 141 ЦПК України слід стягнути з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11-13, 263-265 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути із Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 1853 020 (один мільйон вісімсот п`ятдесят три тисячі двадцять) грн. 00 коп. моральної шкоди, 18877 (вісімнадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 10 коп. витрат за оплату експертизи.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.О. Колодяжний