Ухвала суду № 106478458, 28.09.2022, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/5302/22

н/п 1-кс/953/3519/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2022 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221130001990 від 24.09.2022за ч. 4 ст. 186 КК України, про арешт майна, -

встановив :

До Київського районного суду м. Харкова 26.09.2022 надійшло клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на майно, вилучене у ході огляду місця події від 23.09.2022 за адресою: м. Харків, вул. Старова, 93, а саме: мобільний телефон «Iphone XR», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , який належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . З метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, використання, передачі та відчуження, місцем зберігання визначити камеру схову речових доказів Харківського районного управління поліції №1 в м. Харкові.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що 23.09.2022 до ХРУП № 1 надійшло повідомлення про те, що близько о 22:13 за адресою: м. Харків, вул. 3 в`їзд Жилярдії, 6, невстановлена особа відкрито заволоділа майном належне гр. ОСОБА_4 , чим спричинила матеріальну шкоду.

В ході подальшого досудового розслідування, потерпілий ОСОБА_4 повідомив, про те, що 23.09.2022 близько о 21:30 раніше йому знайомий чоловік на ім`я ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , заволодів його мобільним телефоном ТМ «Iphone XR», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 .

23.09.2022 у ході огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Старова 93, ОСОБА_6 добровільно видав для огляду і вилучення працівникам поліції мобільний телефон ТМ «Iphone XR», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , який належать ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Даний телефон вилучено та поміщено до спеціального поліетиленового пакету № 7359310 з підписом учасників. Далі після огляду предметів та визнання речовим доказом мобільний телефон упаковано до спеціального полімерного пакету № WAR1034914.

Як пояснив ОСОБА_6 даний телефон йому передав ОСОБА_7 .

Враховуючи те, що вищевказаний мобільний телефон ТМ «Iphone XR», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , являється предметом вчинення даного злочину, оскільки являється об`єктом вищеописаних кримінально протиправних дій та за цією ознакою як «…предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом…» відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України являється речовим доказом по даному кримінальному провадженню, вищевказаний мобільний телефон визнаний речовим доказам по даному кримінальному провадженню відповідною постановою від 02.08.2022, а також у подальшому при проведенні досудового розслідування необхідний стороні обвинувачення для проведення ряду процесуальних та слідчих (розшукових) дій, та запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, використання, передачі та відчуження, тому на нього необхідно накласти арешт з метою його збереження відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Отже, є підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, а вказаний в клопотанні мобільний телефон має значення для досудового розслідування та є доказом у кримінальному провадженні. Зазначений у клопотанні предмет відповідає критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК України, як тимчасово вилучене майно, яке може бути речовими доказами.

Сторона обвинувачення зазначає, що з метою його збереження, виникла необхідність накладення арешту на вищевказаний у клопотанні телефон, який є предметом вчинення кримінального правопорушення, адже не застосування арешту на дане майно може привести до його знищення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити здійсненню досудового розслідування.

В судове засідання прокурор не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, в матеріалах справи міститься заява надійшла заява прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , в якій він просить проводити судове засідання по клопотанню про накладення арешту на майно без його участі. Клопотання підтримує та просить його задовольнити (а.с. 18).

В судове засідання власник майна ОСОБА_4 не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, в матеріалах справи міститься заява власника майна ОСОБА_4 , в якій він просить проводити судове засідання по клопотанню про накладення арешту на майно без його участі, проти задоволення клопотання не заперечує (а.с. 19).

Неприбуття в судове засідання власника майна, слідчого, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання. Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12021221130001990 від 24.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

23.09.2022 проведено огляд місця події за адресою: за адресою: м. Харків, вул. Старова 93, з 23.26 год. до 23.45 год., в ході якого, згідно протоколу огляду місця події від 23.09.2022, вилучено вказане в клопотанні майно (а.с. 8-10).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Більш того, в статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України,

Ухвалив:

Клопотання прокурорапро арештмайна задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення 23.09.2022 огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Старова 93, а саме: мобільний телефон «Iphone XR», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Визначити місцем зберігання арештованого майна - камеру схову речових доказів Харківського районного управління поліції №1 в м. Харкові.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1