Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/196/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Л.М. Неверовської, секретаря судового засідання Л. Я. Андріїв, розглянувши заяву Державного реєстратора Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Ільчишина Олега Миколайовича від 11.08.2022 б/н (вх. № 10910/22 від 12.08.2022) про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом: Приватного підприємства "Скол"
до відповідачів:
1. Агропромислової фірми "Злак"
2. Товарної біржі "Київська агропромислова біржа"
3. Брокерської фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "Украпол"
4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мервін Трейд" (попередня назва Товариство з обмеженою відповідальністю "БТ-Експерт")
5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Галтекс плюс"
6. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛММ Сервіс"
7. Івано-Франківського міського відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного
Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
8. Державного реєстратора Черніївської сільської ради Барчука Володимира Васильовича
9. Державного реєстратора Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Ільчишина Олега Миколайовича
10. Івано-Франківської міської ради
11. Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товарної біржі "Київська агропромислова біржа" - Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області,
за участі представників:
від позивача: не з`явились;
від Агропромислової фірми "Злак": не з`явились;
від Товарної біржі "Київська агропромислова біржа": не з`явились;
від Брокерської фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "Украпол": не з`явились;
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мервін Трейд" (попередня назва Товариство з обмеженою відповідальністю "БТ-Експерт"): не з`явились;
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Галтекс плюс": не з`явились;
від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛММ Сервіс": не з`явились;
від Івано-Франківського міського відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного
Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України: не з`явились;
від Державного реєстратора Черніївської сільської ради Барчука Володимира Васильовича: не з`явились;
від відповідача Державного реєстратора Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Ільчишина Олега Миколайовича: Ільчишин Олег Миколайович; Грабовецький Олег Богданович;
від Івано-Франківської міської ради: не з`явились;
від Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру: не з`явились;
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товарної біржі "Київська агропромислова біржа" - Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області: не з`явились.
встановив: 10.08.2022 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову.
12.08.2022 на адресу суду від Державного реєстратора Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Ільчишина Олега Миколайовича надійшла заява від 11.08.2022 б/н (вх. № 10910/22) про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Приватного підприємства "Скол" грошових коштів в сумі 15000,00 грн витрат на правову допомогу адвоката.
Ухвалою суду від 22.08.2022 призначено заяву Державного реєстратора Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Ільчишина Олега Миколайовича від 11.08.2022 б/н (вх. № 10910/22 від 12.08.2022) про ухвалення додаткового рішення до розгляду в судовому засіданні.
05.09.2022 від Приватного підприємства "Скол" до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від 02.09.2022 (вх.№11631/22).
В судовому засіданні 05.09.2022, судом відкладено розгляд заяви Державного реєстратора Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Ільчишина Олега Миколайовича про ухвалення додаткового рішення до 14.09.2022.
В судовому засіданні 14.09.2022 представник заявника та заявник вимоги заяви підтримали, просять суд ухвалити додаткове рішення по справі про стягнення з Приватного підприємства "Скол" 15000 грн витрат на правову допомогу адвоката.
Представник Приватного підприємства "Скол" в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не направив.
Судом враховано, що за приписами ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши в судовому засіданні заяву Державного реєстратора Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Ільчишина Олега Миколайовича від 11.08.2022 б/н (вх. № 10910/22 від 12.08.2022) про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з відзиву на позов (вх.№10276/21 від 05.07.2021), відповідач Державний реєстратор Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Ільчишин Олег Миколайович зазначав про попередній розрахунок судових витрат.
Згідно матеріалів справи, захист інтересів відповідач Державного реєстратора Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Ільчишина Олега Миколайовича здійснював адвокат Грабовецький Олег Богданович (свідоцтво на право на зайняття адвокатською діяльністю №001051 від 01.04.2016).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано наступні докази:
- договір про надання правової допомоги від 03.06.2021;
- акт про приймання-передачі наданих послуг №1 від 20.07.2022;
- квитанцію до прибуткового касового ордера №1 від 20.07.2022.
При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено, що 03.06.2021 між адвокатом Грабовецьким Олегом Богдановичем та Ільчишиним Олегом Миколайовичем укладено договір про надання правової допомоги.
Згідно п. 1.1. договору, адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.
Відповідно до п. 3.1. договору, за правову допомогу, передбачену в п. п. 1.2. договору замовник сплачує адвокату винагороду по домовленості щомісячно протягом усього терміну дії договору.
Згідно п. 4.1. договору, розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків проводиться в готівковій або безготівковій формі.
Згідно п.п. 1, 2 акта про приймання-передачі наданих послуг №1 від 20.07.2022, підписаного сторонами, адвокат в період з 03.06.2021 року по 20.07.2022 року надав замовнику юридичні послуги відповідно до договору про надання юридичних послуг від 03.06.2021 року, а саме: консультації та роз`яснення з правових питань, ознайомлення з матеріалами справи, вивчення матеріалів справи, вивчення законодавства з даного питання, вивчення правових позицій Верховного суду в аналогічних справах та представництво інтересів в судових засіданнях по справі №909/196/21, підготовка та подання відзиву на позовну заяву, а замовник прийняв надані послуги. Вартість послуг за період, вказаний а п. 1 цього акту, становить 15000 грн.
Як вбачається з квитанції до прибуткового касового ордера №1 від 20.07.2022, ОСОБА_1 сплатив адвокату Грабовецькому Олегу Богдановичу 15000 грн, на підставі договору про надання правової допомоги.
Частина перша статті 123 ГПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).
Положеннями статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Тобто, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19.
Разом з тим, як відзначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.12.2020 по справі № 640/18402/19, гонорар адвоката може бути погодинний або фіксований. Останній є більш зручним не лише для клієнтів (дає можливість чітко розрахувати суму витрат на суд), але й для цілей відшкодування витрат на його оплату. Розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача. Тому в цьому випадку подавати опис робіт, виконаних адвокатом, не обов`язково.
Виходячи з наданих заявником доказів, суд дійшов висновку, що сторонами у договорі про надання правничої (правової) допомоги та акті про приймання-передачі наданих послуг №1 від 20.07.2022 встановлено розмір гонорару адвоката у фіксованому розмірі.
У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21); 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28-29); 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підставі поданих представником позивача доказів суд установив, що витрати на оплату послуг адвоката позивача є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатами робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Крім того, судом враховано реальність наданих адвокатом відповідачу послуги з надання правової допомоги, зокрема консультації та роз`яснення з правових питань, ознайомлення з матеріалами справи, подання відзиву на позов, представництво інтересів в численних судових засіданнях (03.06.2021, 09.06.2021, 06.07.2021, 30.08.2021, 28.09.2021, 13.10.2021, 04.01.2022, 22.06.2022).
Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 6 ст. 126 ГПК).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказаний правовий висновок викладено у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі N 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі N 910/906/18.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 169 ГПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду у питанні відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Принцип змагальності сторін має свої втілення, зокрема, у наведених положеннях частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення з підстав неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2022 у справі №922/2913/21.
При цьому, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).
Однак, позивачем до не подано до суду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно вимог ч. 8 ст. 129 ГПК розмір судових втрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76, 77 ГПК встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Матеріалами справи підтверджується фактичне надання адвокатом Грабовецьким Олегом Богдановичем відповідачу - Державному реєстратору Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Ільчишину Олегу Миколайовичу професійної правничої допомоги.
Згідно ст. 86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В силу ч. 4 ст. 236 ГПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Зважаючи на дотримання позивачем порядку та строку, передбаченого ч. 8 ст. 129 ГПК України, для подання доказів, що підтверджують надання правових послуг і розмір судових витрат; підтвердження розміру витрат на оплату правничої допомоги відповідними документами та на відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру цих витрат, враховуючи відмову в задоволенні позову, суд дійшов до висновку про задоволення заяви Державного реєстратора Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Ільчишина Олега Миколайовича про ухвалення додаткового рішення.
Згідно п.2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, витрати на професійну правничу допомогу слід покласти на позивача в розмірі 15000 грн.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 241, 244, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
заяву Державного реєстратора Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Ільчишина Олега Миколайовича від 11.08.2022 б/н (вх. № 10910/22 від 12.08.2022) про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Скол", вул. З.Красівського, 3, м. Івано-Франківськ, 76018, Івано-Франківська область (ідентифікаційний код 23796958) на користь Державного реєстратора Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Ільчишина Олега Миколайовича, вул. Просвіти, буд. 4, с. Угорники, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76492 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн витрат на професійну правову допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строк, визначений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення складено 28.09.2022
Суддя Л.М. Неверовська
Судове рішення № 106476361, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 14.09.2022. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 909/196/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: