Рішення № 106475309, 19.09.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 754/16077/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Соколов О.М.,

при секретарі судових засідань - Матвійчуку В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року адвокат Смиковський Дмитро Петрович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у кв. АДРЕСА_1 з 14 лютого 2012 року і до часу відкриття спадщини. Свої вимоги заявник мотивує тим, що в 2010 році заявником та його дружиною було придбано квартиру АДРЕСА_1 , право власності на вказану квартиру було оформлено на ім`я дружини заявника ОСОБА_2 . Дружина заявника зареєструвала своє місце проживання за адресою придбаної квартири, а заявник залишився зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його дружина - ОСОБА_2 . Після смерті дружини заявника - ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 . У першу чергу на прийняття спадщини являється заявник - ОСОБА_1 та їх спільні з померлою діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які відмовилися від прийняття спадщини. Від моменту придбання квартири і аж до самої смерті заявник вказує, що проживав разом із своєю дружиною у вказаній квартирі, проживає там і на дату подання заяви, сплачує комунальні послуги. Але, з огляду на ту обставину, що заявник має поважний вік, потребує постійного медичного обслуговування в лікарняному закладі за місцем реєстрації не зареєстрував своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України встановити факт його постійного проживання на час відкриття спадщини зі спадкодавцем - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 22.10.2021 року цивільну справу №754/16077/21-ц за заявою ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 10.01.2022 року заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, залишено без руху.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 21.02.2022 року у справі відкрито провадження.

Заявник та представник заявника в судове засідання не з`явилися, проте представник заявника подав до суду заява про розгляд справи у відсутність представника заявника, в якій заяву підтримав.

Заінтересована особа Київська міська рада, в судового засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Факти, що мають юридичне значення - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду у порядку окремого провадження, зокрема, за умови, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав фізичних та юридичних осіб.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Судом встановлено, що 07 лютого 1970 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане Шевченківським відділом ЗАГС міста Києва, актовий запис № 78.

За час перебування у шлюбі в сім`ї народились дочки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 померла, про що зроблено відповідний актовий запис № 13197 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане Київським міським відділом реєстрації смерті центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 11 серпня 2020 року).

Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві 01.10.2002 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 30.09.2021 року ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира, за адресою: АДРЕСА_3 (свідоцтво про право власності № НОМЕР_4 від 11 січня 2011 року).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відмовилися від прийняття спадщини, що підтверджується копіями заяв про відмову від прийняття спадщини від 04 жовтня 2021 року.

Згідно ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Як визначено у ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п.п. 3.21, 3.22 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

У абз. 2 п. 2, п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 судам роз`яснено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Згідно п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 вищевказаного Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

У заяві ОСОБА_1 просить суд встановити факт, який породжує юридичні наслідки, постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що необхідно йому для оформлення спадщини. При цьому чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення такого факту, а також його встановлення не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Суд, вивчивши заяву ОСОБА_1 , матеріали справи, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Обставин, які б спростовували факт постійного проживання заявника зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 258, 259, 263-265, 293-294, 315, 319, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 у кв. АДРЕСА_1 .

Заявник - ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , РНКОПП НОМЕР_5 .

Заінтересована особа - Київська міська рада: 01044, м.Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва (а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду), а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Суддя О.М.Соколов