Ухвала суду № 106474960, 19.09.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12393/22

Провадження № 1-кс/752/4124/22

У Х В А Л А

Іменем України

19 вересня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця м. Дніпропетровськ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого охоронцем в ТОВ "Легал Форс" Рі Груп", раніше не судимого, запобіжного заходуу виглядітримання підвартою укримінальному провадженні№12022100010002216 від 17.09.2022року,за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч. 2 ст. 289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100010002216 від 17.09.2022р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, відносно ОСОБА_5 .

В обгрунтування клопотання слідчий посилається на те, що, ОСОБА_5 працює охоронником в ТОВ «ЛЕГАЛ ФОРС РІ ГРУП», яка згідно договору забезпечує охорону ДП «Національний центр Олександра Довженка».

У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці в ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом.

Так, 16.09.2022 ОСОБА_5 перебував на своєму робочому місці за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, де здійснював охорону об`єкту ДП «Національний центр Олександра Довженка».

У подальшому, перебуваючи за вказаною адресою, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 20 год. 45 хв.,

ОСОБА_5 звернув свою увагу на припаркований на території ДП «Національний центр Олександра Довженка» за адресою: м. Київ,

вул. Васильківська, 1, автомобіль марки «CHEVROLET», модель «NIVA», 2005 року народження, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 ,

р.н. НОМЕР_2 , вартість якого становить від ста до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та який належить ДП «Національний центр Олександра Довженка».

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 умисно, протиправно, шляхом вільного доступу, відчинив шафу в якій зберігались ключі від приміщень та автомобілів ДП «Національний центр Олександра Довженка», заволодів ключем та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від автомобіля марки «CHEVROLET», модель «NIVA», р.н. НОМЕР_2 .

У подальшому, за допомогою вказаного ключа, ОСОБА_5 проник до автомобіля марки «CHEVROLET», модель «NIVA», р.н. НОМЕР_2 , запустив двигун та розпочав рух. Після чого, приблизно о 20год.45хв. ОСОБА_5 ,керуючи вказанимавтомобілем,виїхав за межі ДП «Національний центр Олександра Довженка» до просп. Голосіївського у м. Києві.

Рухаючись вулицями міста Києва, ОСОБА_5 , під керуванням якого перебував автомобіль марки «CHEVROLET», модель «NIVA»,

р.н. НОМЕР_2 , не дотримався правил дорожнього руху, в результаті чого не впорався з керуванням та допустив зіткнення із автомобілем марки «Toyota», модель «Rav-4», р.н. НОМЕР_3 .

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди відносно ОСОБА_5 було складено матеріали з приводу вчинення ним адміністративних правопорушень, у тому числі, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Після чого ОСОБА_5 був затриманий працівниками Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, які прибули на місце події

17.09.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.

У клопотаннізазначається,що обґрунтованістьпідозри увчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йомукримінального правопорушення,передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, підтверджується сукупністю доказів, доданими до матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених пунками 1, 2,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Захисник заперечив проти задоволення клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив відмовити в його задоволенні, вказюучи про те, що клопотання не містить жодного обгрунтованого письмового доказу на підтверження існування бодай одного ризинку, визначеного КПК України, а також про те, що не доведено обгрунтованість підозри.

Підозрюваний підтримав думку свого захисника.

У судовому засіданні були допитанісвідки, а саме мати підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_8 , та дядько підозрюваного - ОСОБА_9 , які охарактеризували ОСОБА_5 позитивною, як добросовісну, відповідальну людину, вказали, що мають на нього вплив та проконтролюють виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Розглянувши клопотання, заслухавши учасників процесу, оцінивши всі обставини, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Так, Слідчим відділом Голосіївського управління поліції ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100010002216 від 17.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

З клопотання слідчого та доданих матеріалів встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 289 КК України.

17.09.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, підтверджується наявними у справі доказами в їх сукупності.

Відповідно до п. 175 рішення Європейського суд з прав людини від 21.04.2011року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» під терміном «обгрунтована підозра» необхідно розуміти, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

У рішенні №14310/88 від 23.10.1994 року по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обгрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Слідчий суддя дослідивши матеріали, долучені до клопотання, та на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, приходить до висновку про обгрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчиненні кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Розглянувши питання існуючих ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Ризик переховуватися від органу досудового розслідування та суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, полягає в тому, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років.

Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Іллійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Щодо ризикувпливати напотерпілого тасвідків уцьому кримінальномупровадженні,то ст.23КПК Українивстановлює принципбезпосередності дослідженняпоказань,за змістомякого суддосліджує доказибезпосередньо іпоказання учасниківкримінального провадженнясуд отримуєусно.Тобто доказовезначення укримінальному провадженніматимуть саметі показанняпотерпілого ісвідків,які будутьнадані останнімибезпосередньо підчас судовогорозгляду усудовому засіданні,а ненадані нимив ходідосудового розслідування.Вказане доводить,що зметою змінисвідками своїхпоказань накористь підозрюваногоабо відмовивід дачіпоказань останнійможе впливатина вказанихосіб унезаконний спосіб. Вказане доводить, що можливість впливу на свідків є досить ймовірною.

Так само слідчий суддя вважає, що ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, є доведеним стороною обвиувачення, при цьому враховуючи, мету, спосіб та обстановку вчинення даного злочину, особу підозрюваного.

Разом з тим, наведений прокурором ризик того, що підозрюваний може приховати або спотворити речові докази, які ще не виявлені органом досудового розслідування, є формальним, недоведеним.

Беручи до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, аналізуючи наведене в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищеназваним ризикам і тому слідчий суддя вважає за необхідне обрати стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.

Задовольняючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом враховуються вимоги ст. 183 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Розмір застави у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, на даному етапі лише такий вид запобіжного заходу зможе дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим та прокурором, з визначенням застави саме такого розміру, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, що виключає собою можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Така позиція слідчого судді відповідає вимогам КПК України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 177, 178, 182, 183, 194, 369-372, 532 КПК України,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання задовольнити.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний західу виглядітримання підвартою строком 60 днів у межах досудового розслідування, тобто до 15 листопада 2022 року до 23 год. 30 хв. включно.

3. Доручити Державній установі «Київський слідчий ізолятор» забезпечити надання ОСОБА_5 належної медичної допомоги.

4. Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 78 000 (сімдесят вісім тисяч) грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною особою або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду міста Києва за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ТУ ДСАУ в м. Києві

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

МФО 820172

Банк отримувача Державна казначейська служба України м. Києва

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

Призначення платежу застава за … (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені....(П.І.Б. особи, що вносить заставу).

5. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

6. На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

прибувати до слідчого та/або прокурора, суду, із встановленою періодичністю;

повідомляти слідчого та/або прокурора про зміну свого місця проживання;

не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого та/або прокурора;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 17 листопада 2022 року включно.

7. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій особі місця попереднього утримування.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця попереднього утримування негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти та повідомити письмово слідчого та/або прокурора, а також слідчого суддю.

8. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_10 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

9. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

10. Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

11. Повний текст ухвали слідчого судді буде складено та оголошено в приміщенні суду протягом 5 діб.

12. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1