Ухвала суду № 106472177, 07.09.2022, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/685/22

Провадження №2-о/367/129/2022

УХВАЛА

Іменем України

07 вересня 2022 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Шаповала О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області про встановлення факту родинних відносин,

в с т а н о в и в :

Представник заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин. У своїй заяві просить встановити факт того, що ОСОБА_3 , котрий народився в 1903 року в Житомирській області, Ємільчинського району, в с. Кушин, та ОСОБА_3 1903 року народження, котрий народився в Житомирській області, Ємільчинського району, в с. Кушин, є однією і тою ж особою, та є рідним дідом громадянина - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Вказує, що 13 грудня 2016 року заявник ОСОБА_1 отримав посвідку на постійне проживання. В подальшому ОСОБА_1 було подано заяву до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про набуття громадянства України, та заявник почав оформлювати документи на отримання громадянства України за територіальним походженням. Однак, 22 січня 2022 року заявником - ОСОБА_1 було отримано відповідь ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області. У відповіді було зазначено, що надані матеріали містять розбіжності в написанні персональних даних його діда - у свідоцтві про народження - ОСОБА_3 , у витязі ДРАЦС- ОСОБА_3 (відсутнє по батькові), за наявності яких не можливо буде прийняти позитивне рішення. Відповідно до Витягу за № 00032814839 від 28 вересня 2021 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження зазначено прізвище ОСОБА_3 ( по батькові відсутнє) другі дані, а саме номер актового запису, рік народження, та відомості про батьків. Таким чином, у зв`язку з цим виникла необхідність встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_3 є однією і тією ж самою особою, та являється рідним дідом ОСОБА_1 Дана неповнота в написанні (по батькові) відомостей його рідного діда ОСОБА_3 в Витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження має суттєве юридичне значення, так як, унеможливлює отримання заявником - ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням.

Згідно з частиною першоюстатті 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Тлумачення частини першоїстатті 293 ЦПК Українисвідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначенняюридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішення спору про право.

Статтею 315 ЦПК Українивизначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження. Даний перелік не є вичерпним, і у судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення родинних відносин між фізичними особами.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судами також не встановлюється тотожність особи.

Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

Аналіз змісту заяви свідчить про те, що заявник просить встановити факт тотожності особи, а саме, що « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_3 » є однією і тією ж особою, що суперечить вимогамстатті 315 ЦПК України.

Подана заява про встановлення факту родинних відносин, а саме вимога заяви про встановлення тотожності особи не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні.

Наведене виключає можливість розгляду заяви про встановлення факту що ОСОБА_3 та ОСОБА_3 є однією і тією ж особою, в порядку цивільного судочинства, що є підставою для закриття провадження в справі на підставі пункту 1 частини першоїстатті 255 ЦПК України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 листопада 2019 року у справі № 592/7612/17 зробив висновок про те, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в сукупності з положеннями частини третьоїстатті 124 Конституції Українита в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в судах.

Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки зазначена вимога не підлягає судовому розгляду, тому суд не зазначає, до юрисдикції якого суду віднесено її вирішення.

Окрім того, у випадку заявника доцільно розглянути заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області про встановлення факту родинних відносин в частині вимоги про встановлення факту родинних відносин.

Керуючись ч. 1.ст.315, ст.ст.255, 258-260 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області про встановлення факту родинних відносин в частині розгляду вимоги про встановлення факту тотожності особи - закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.В. Кравчук