Рішення № 106471118, 26.08.2022, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10317/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2022 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

Головуючої судді ? Бенца К.К.

при секретарі Майор Ю.В.

представника позивача Пацкан І.І.

відповідача- ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Мотивуючи свої позовнівимоги,позивачвказуєна те,що20.08.2014 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» тавідповідачем ОСОБА_1 булоукладено кредитний договір № б/н, згідно якогобанк надав ОСОБА_1 , аостанній отримав кредитувигляді встановленого кредитного ліміту 14000,00 грн. наплатіжну картку,зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами,зкінцевим терміномпогашення,що відповідаєстроку дії картки, зпогашеннямсуми кредиту та процентіву термінита розміри, передбачені встановленими умовами кредитного договору.

Відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду нате,щопідписананим заява разоміззапропонованими Умовами і правилами надання банківських послугтатарифами складаєміж ним та банком договір пронадання банківських послуг. Однак, взяті насебе зобов`язання щодо погашеннясуми отриманого кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, урозміріта строки визначені кредитним договором відповідачем не виконано.

ОСОБА_1 порушував терміни погашеннякредиту і відсотківза користування кредитом.Враховуючи, що відповідачне виконавналежним чином своїх зобов`язаньза кредитним договором,у зв`язкуз чиму нього виниклазаборгованість, яка станомна 27.08.2019року перед позивачемпо кредитному договору становить27155,96грн., зяких: 12186,73 грн. заборгованість за тілом кредита; 5345,67 грн. заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; 7104,23 грн. нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 750,00 грн. нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 1269,33 грн. штраф (процентна складова).

В ході розгляду справи, 28 квітня 2021р.та 24.05.2021 р. позивач, скориставшисьнаданими йомуправами передбаченими ст. 49 ЦПК України,подав досуду заявупро зменшення розміру позовних вимог,згідно якої просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ«ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н від 20.08.2014 року в розмірі 23622,24 грн., яка складається з:17495,64 заборгованість за тілом кредиту; 6126,60 заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК, а також понесені позивачем судові витрати.

26.08.2022 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду відмовлено у прийнятті до розгляду заяви представника АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про зменшення розміру позовних вимог.

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

08.07.2020року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду відкрито провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

01.12.2021 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду витребувано від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" докази.

26.08.2022 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду відмовлено у прийнятті до розгляду заяви представника АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про зменшення розміру позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення позову та проти заяви про зменшення позовних вимог. Вказала на те, що у позовній заяві не встановлена відсоткова ставка, а з доданого розрахунку заборгованості вбачається, що процентна ставка збільшувалась, також не зазначено відсоткової ставки в Анкеті-заяві. Зазначила те, що з доданої до позову копії Анкети-заяви, вбачається, що відсутній розмір кредитного ліміту в розмірі 14.000 грн., який було встановлено на картковий рахунок, що в доданій Анкеті-заяві не зазначено, яка саме картка видавалася і за яким кредитним договором, натомість в даній заяві зазначено лише анкетні дані ОСОБА_1 . В наступне судове засідання після оголошеної в судовому розгляді перерви не зявилась.

Заслухавши вступне слово представника позивача, відповідача, представника відповідача, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, з`ясувавши обставини, якимисторони обґрунтовуютьсвої вимоги,правовідносини сторін, що випливають з таких обставин, перевіривши їхдоводинаявнимив справі доказами, надавшиїм правову оцінку, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 13,81 ЦПКУкраїни суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідноч.ч.1-4ст.12ЦПКУкраїницивільне судочинство здійснюється назасадах змагальності сторін.Учасникисправимаютьрівніправащодоздійсненнявсіхпроцесуальних прав та обов`язків, передбаченихзаконом. Кожнасторонаповиннадовести обставини, які мають значення для справи інаякі вонапосилаєтьсяякнапідставу своїх вимогабо,крім випадків, встановленихцимКодексом. Кожнасторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних ізвчиненнямчиневчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що 20.08.2014 року міжАТКБ«ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н, шляхом приєднання в порядку ст.634ЦКУкраїни до умов, запропонованих банком в письмових Умовах та правилах надання банківських послуг, на підставі поданої відповідачем анкети-заяви, в якій міститься його підпис про ознайомлення з цими умовами надання банківських послуг, а також тарифами банку. Відповідно до укладеного з відповідачем договору банк надав ОСОБА_1 , а останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку,що стверджується анкета-заявою ОСОБА_1 , копія якої приєднана до матеріалів справи. (а.с.12)

Отже,вказаноюанкетою-заявоюдоводитьсяфактзверненнявідповідачадоБанкуза отриманням банківськихпослуг.

Згідно заяви відповідач ОСОБА_1 ознайомлений із умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами Приватбанку.

Як зазначає позивач, ОСОБА_1 порушував терміни погашення кредиту і сплати відсотків за користування кредитом. Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором, позивач вважає, що у нього виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 27155,96 грн., зяких:12186,73грн. заборгованість за тіломкредиту;5345,67 грн. заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; 7104,23 грн. нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 750,00 грн. нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 1269,33 грн. штраф (процентна складова).

Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі розмір і порядок нарахування заборгованості, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 20.08.2014 року, позивач послався на Витяг з Умов та Правил з якими ознайомлено відповідача та Тарифи банку.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першоюстатті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторонапідприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістомстатті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістомстатті 1056-1 ЦК Українирозмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зістаттею 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістомстатті 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другоюстатті 551 ЦК Українивизначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першоюстатті 1050 ЦК Україниякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У анкеті-заяві позичальника від 20.08.2014 року процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій анкеті-заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник) стягнути проценти, пеню та штрафи.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі її розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 20.08.2014 року, посилається на Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку, які викладені на банківському сайті: https:www.privatbank.ua як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та правил надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила споживчого кредитування. До такого висновку дійшов і Верховний Суд України у постанові від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першоїстатті 634 ЦК Україниза змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у періодз часу виникнення спірних правовідносин (20.08.2014 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (09.09.2019 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов та правил надання банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами та пені, штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком витяг з Умов та правил надання банківських послуг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

Згідно з частиною шостоюстатті 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадкув анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, однак щодо Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) та, оскільки такі не містять підпису позичальника, а також через те, що у заяві останнього домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає, викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Наявність в указаних справах неоднакових редакцій та положень Умов та правил банківських послуг не мають правового значення, оскільки в обох випадках вид банківського кредиту, з огляду на їхній характер, цільове спрямування та об`єкт кредитування є тотожнимспоживче кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору.

Тарифи банку на які посилається банк у позовній заяві, також не містять підпису позичальника.

Суд вважає, що витяг з Умов та правил надання банківських послуг, а також витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 20.08.2014 року шляхом підписання заяви-анкети, тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки ( пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань та строк позовної давності.

Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» пені та штрафів не можуть бути задоволені у зв`язку з їх безпідставністю через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті позивачу у анкеті-заяві від 20.08.2014 року, оскільки витяг з Умов та правил надання банківських послуг, який викладений на банківському сайті: https:www.privatbank.ua не може вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями625,1048 ЦК Українипозивач не пред`явив.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першоїстатті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першоїстатті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третійстатті 509 ЦК Українивказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особоюспоживачем банківських послуг (частина першастатті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів»(даліЗакон № 1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першоїстатті 1 Закону № 1023-XIIспоживачфізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертоїстатті 42 Конституції Україниучасть у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» дотрималося вимог, передбачених частиною другоюстатті 11 Закону № 1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Такимчином,зоглядунавідсутністьпідписупозичальника вУмовах та правилах надання банківськихпослуг,вПриватбанку відсутніпідставиуважати,що сторони обумовили у письмовому виглядіцінудоговору,якавстановлена уформісплати процентів за користування кредитнимикоштами.

Розмірпогодженихвідсотківзакористування кредитом та пені, штрафів невизначено іванкеті-заяві, підписанійвідповідачем.

Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.

Згідно вимог ч.4ст.263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначенівисновкимістятьсятакожвпостанові ВерховногоСуду від04вересня 2019року у справі№243/2224/17,провадження№61-31311св18тавпостановіВерховного Суду від 18вересня 2019 року усправі№302/575/17,провадження№61-10478св19.

Отже, суд приходить до переконання, що у задоволенні заявлених вимог в частині стягнення заборгованості з пені та штрафів необхідно відмовити з вищевикладених судом підстав.

Окрім того, суд констатує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 20.08.2014 року у вигляді Анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не повернуті, а також вимоги частини другоїстатті 530 ЦК Україниза змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь - який час, що свідчить про порушення його прав, а тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості тільки за тілом кредиту в розмірі 12186,73грн.

Відповіднодост.89ЦПКУкраїни,судоцінюєдоказиза своїмвнутрішнім переконанням,щоґрунтуєтьсянавсебічному,повному,об`єктивномутабезпосередньому дослідженні наявних усправідоказів.Жодендоказ немає длясуду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв`язок доказіввїхсукупності.

Що стосується клопотання позивача про долучення письмових доказів до матеріалів справи, яке надійшло до суду 14.12.2020 року, суд виходить з наступного.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч.4 ст. 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Оскільки позивач в порушення приписів ЦПК України не долучив докази до позовної заяви, та не повідомив суд письмово про наявність обєктивних причин з яких доказ не може бути поданий у встановлений законом строк, а подав їх до суду після спливу тривалого часу з моменту звернення до суду, а відтак докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, відповідно до приписів ч.8 ст. 83 ЦПК України.

Відповіднодоп.3ч.2ст.141ЦПКУкраїни,уразі часткового задоволення позову, судові витрати покладаютьсяна обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Яквбачаєтьсязматеріалівсправи,позивачАТКБ«ПРИВАТБАНК»сплатив судовий збір в розмірі1921,00грн.(заподанняпозовноїзаяви).

ПредметомпозовуАТКБ«ПРИВАТБАНК»єстягненнязвідповідачасумизаборгованості за кредитом, якаузагальномурозміріскладає27155,96 грн.

Разомзтим,суд дійшоввисновкупро обгрунтованістьстягненняз відповідача заборгованості за кредитомузагальномурозмірі12186,73грн.

Затакихобставин,зурахуванням принципупропорційності при розподілісудових витрат між сторонами, судвважає,що стягненнюзвідповідачана користь позивача підлягає сума урозмірі862,08 грн.(1921,00грн.*12186,73/27155,96 ).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із ОСОБА_1 підлягає стягненню сума кредитної заборгованості в розмірі 12186,73грн., а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 862,08 грн.,пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12,13,76-89,95,258,259,263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (місцереєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь АТКБ «ПРИВАТБАНК» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за тілом кредиту кредитного договору №б/н від 20.08.2014 року в розмірі 12186,73 (дванадцять тисяч сто вісімдесят шість)гривень (сімдесят три) копійки.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (місцереєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь АТКБ «ПРИВАТБАНК» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) сплаченого ними суму судового збору в розмірі 862,08 грн.

Рішенняможебутиоскарженеу апеляційномупорядку доЗакарпатського апеляційного суду протягом тридцятиднівз дняйогопроголошенняшляхом подання апеляційної скарги через Ужгородський міськрайоннийсуд.

Якщовсудовомузасіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішенняабо уразірозглядусправи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішеннясуду подається протягомтридцяти днів здня складення повногосудовогорішення (ч.1ст.354, ст.355ЦПКУкраїни).

Рішеннясудунабирає законноїсилипісля закінченнястрокудляподання апеляційної скарги всімаучасникамисправи,якщоапеляційнускаргу небулоподано.Уразіподання апеляційної скарги рішення, якщойогонескасовано,набираєзаконноїсилипісля повернення апеляційної скарги, відмови увідкриттічизакриття апеляційного провадженняабоприйняття постановисуду апеляційної інстанції за наслідкамиапеляційногорозгляду(ч.ч.1,2ст.273ЦПК України).

Учасниксправи,якому повнерішеннянебуловрученеуденьйогопроголошення або складення, маєправона поновлення пропущеного строкунаапеляційнеоскарження,якщо апеляційна скарга поданапротягом тридцятиднівздняврученняйомуповного рішення (п.1ч.2 ст.354 ЦПКУкраїни).

Строкнаапеляційнеоскарженняможебутитакожпоновленийвразіпропускуз інших поважних причин(ч.3ст.354ЦПКУкраїни).

Учасникисправи:

Позивач- Акціонерне товариство КБ «ПРИВАТБАНК» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570)

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (місцереєстрації: АДРЕСА_1 )

Дата складання повного тексту судового рішення - 06.09.2022 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца