Ухвала суду № 106470568, 28.09.2022, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Справа №220/403/22

Провадження № 1-кп/220/104/22

У Х В А Л А

Іменем України

28 вересня 2022 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисникаадвоката ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

19.09.2022 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 надійшов до Великоновосілківського районного суду Донецької області.

Одночасно з обвинувальним актом до суду надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченої у вигляді тримання під вартою.

В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченій у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1), оскільки обвинувачена підтримує стосунки із представником збройних сил Російської Федерації - кадровим спіробітннком ГРУ ГІН РФ генерал-майору ОСОБА_6 , а також обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від дванадцяти до п`ятнадцяти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, є підстави вважати, що остання має можливість виїхати на тимчасово окуповану територію України, а також на територію Російської Федерації за допомогою представників збройних сил Російської Федерації. Крім того, вважає, що обвинувачена може вчинити нові кримінальні правопорушення, та/або продовжити свою злочинну діяльність (п.5), оскільки злочинна діяльність ОСОБА_4 була спрямована на вчинення злочину проти основ національної безпеки України - надання незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або в збройним формуванням держави - агресора допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, ОСОБА_4 маючи можливість вільно пересуватися територією України може продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Зазначив, що застосування до обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме: спробам переховуватися від органу досудового розслідування та від суду, вчиненню нових кримінальних правопорушень чи продовженню своєї злочинної діяльності. Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Тому просив застосувати до обвинувачено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на недоведеність прокурором зазначених ним у клопотанні ризиків.

Обвинувачена також заперечувала проти заявленого прокурором клопотання, посилаючись на те, що раніше відносно неї було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, умови якого вона не порушувала, і зараз не має наміру ухилятись від суду. Заявила клопотання про колегіальний розгляд справи.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_4 та обвинуваченої про колегіальний розгляд справи підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 2 ст.29 Конституції України, передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно з положенням ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Поряд з цим, відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Суд погоджується з існуванням ризиків передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, можливість обвинуваченої переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, на існування яких вказує сторона обвинувачення.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжкого злочину та карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п`ятнадцяти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, є підстави вважати, що остання має можливість виїхати на тимчасово окуповану територію України, а також на територію Російської Федерації за допомогою представників збройних сил Російської Федерації, або продовжити злочинну діяльність.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Зазначені обставини дають підстави вважати суду, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленому ризику під час розгляду даного клопотання, окрім як запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З урахуванням викладених ризиків, що існують, особи обвинуваченої, обставин вчинення і суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Крім того, застосовуючи до обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 176 КПК України передбачено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.22 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який було продовжено Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 р. №133/2022, від 18.04.2022 р. № 259/2022, від 17.05.2022 р. №341/2022, від 12.08.2022 р. 573/2022.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України. За таких обставин, застосування до обвинуваченої більш м`якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не передбачено чинним кримінальним процесуальним законодавством та не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме: спробам переховуватися від органу досудового розслідування та від суду, вчиненню нових кримінальних правопорушень чи продовженню своєї злочинної діяльності.

Враховуючи положення ст. 176 КПК України, запобіжний захід у вигляді застави до обвинуваченої не застосовується.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд роз`яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.

Обвинуваченій було роз`яснено таке право та вона заявила відповідне клопотання.

Керуючись вимогами ст.ст. 314-316 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 26.11.2022 року включно.

Задовольнити клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про розгляд справи у колегіальному складі.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченій, прокурору, захиснику та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвалу в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. У іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний тест ухвали складено 28.09.2022 року.

Суддя ОСОБА_1