Постанова № 106465975, 27.09.2022, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3208/22

Провадження № 3/346/2149/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2022 року м. Коломия

Івано-Франківської області

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Коваленка Дениса Сергійовича, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Красногвардійським РВ у м.Дніпропетровську ГУ ДМС України у Дніпропетровській області 11 грудня 2015 року),

в с т а н о в и в :

До Коломийського міськрайонногосуду Івано-Франківськоїобласті15 серпня 2022 року надійшов протокол серії ВАБ №418525 від 09 серпня 2022 року про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - КУпАП), з матеріалами.

Позиції учасників справи.

Аргументи держави Україна, в особі поліцейської, яка склала протокол, полягали у тому, що ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки останній 20 липня 2022 року о 20 годині, у м.Коломия, по вулиці Полія, штовхнув іншу дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого останній впав та вдарився. А за це передбачена адміністративна відповідальність, частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Аргументи ОСОБА_1 свою вину не визнала. Вказала у своїх поясненнях, що вона дізналась про подію від жінки, яка привела її сина з прогулянки тримаючи його за вухо, але її сина у дворі, неодноразово, били інші діти, а дорослі кричали на нього гадості за те, що він розмовляє російською мовою.

У судове засідання ОСОБА_4 не з`явилась, але отримала повістку про день, час і місце судового розгляду її справи, оскільки суд надіслав її у вигляді смс-повідомлення на повідомлений нею мобільний телефон, і вона отримала повістку (а.с.13,14). Тож суд розглянув справу без її безпосередньої участі.

Оцінка і висновки суду.

21 липня 2022 року, громадянка ОСОБА_5 звернулась до поліції із заявою з проханням провести перевірку за фактом неналежного догляду за дитиною ОСОБА_6 , її батьками (а.с.3), а 08 серпня 2022 року надала пояснення про те, що 20 липня 2022 року у дворі, біля будинку, сусідський хлопчик, на ім`я: ОСОБА_6 , штовхнув її сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від чого той впав (а.с.8).

09 серпня 2022 року, ОСОБА_1 надала свої пояснення, за якими: вона дізналась про подію від жінки, яка привела її сина з прогулянки тримаючи його за вухо, але її сина у дворі, неодноразово, били інші діти, а дорослі кричали на нього гадості за те, що він розмовляє російською мовою (а.с.4). А її син ОСОБА_6 , у її присутності пояснив, що 20 липня він грався у дворі з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Коли ОСОБА_11 тримав ОСОБА_10 , він штовхнув його і той впав (а.с.6).

На підставі чого, 09 серпня 2022 року поліцейська склала протокол серії ВАБ №418525 від 09 серпня 2022 року про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.1).

А суд, на підставі цих обставин, оцінюючи те, чи було вчинено ОСОБА_1 означене адміністративне правопорушення, застосовуючи наступні норми матеріального права, дійшов до таких висновків:

Положення пункту 22 частини 1 статті 92 Конституції України гарантують, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них.

При цьому суд враховує, що законодавство України про адміністративні правопорушення складається з Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - КУпАП) та інших законів України (стаття 2 КУпАП).

Так, положеннями частини 1 статті 184 КУпАП передбачено, що ухилення батьків або осіб, що їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей є адміністративним правопорушенням.

Наведені положення кореспондуються із положеннями частини 1 і 2 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402-IІІ за якими, батьки абоособи,які їхзамінюють,зобов`язані виховуватидитину,піклуватися проїї здоров`я,фізичний,духовний іморальний розвиток,навчання,створювати належніумови длярозвитку їїприродних здібностей,поважати гідністьдитини,готувати їїдо самостійногожиття тапраці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Аналогічними, є і положення статті 150 Сімейного кодексу України.

Отже, саме таким є коло, передбачених законодавством України обов`язків батьків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини.

Як вже було встановлено судом, і що підтверджується наданими суду доказами, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_1 , 20 липня 2022 року о 20 годині, у м.Коломия, по вулиці Полія, штовхнув ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого останній впав та вдарився.

Суд прекрасно розуміє те, що хлопчики у такому віці можуть часто штовхатись один з одним ненавмисно, іноді граючись, але іноді і випробовуючи свої власні фізичні сили аби отримати бажане. Проте обов`язок батьків, як раз і полягає у тому, щоби виховати дитину у дусі поваги до прав інших дітей та людей, у тому числі й до права кожної, навіть маленької людини, на особисту недоторканість. Чого, вочевидь, ОСОБА_1 зроблено не було.

Суд такожбере доуваги причини,через якімогла відбутисьподія заучастю їїсина,зокрема через те, як вона сама вказує, що її сина у дворі, неодноразово, били інші діти. Але знову ж таки, обов`язок батьків по вихованню дитини включає в себе і обов`язок підготовки дитини до свідомого життя у суспільстві, а це означає, що ОСОБА_4 повинна була одразу, як тільки їй стало відомо про побиття її сина іншими дітьми, з дотриманням чинного законодавства України вжити заходів для припинення правопорушення щодо її сина, притягнення винних у цьому осіб до відповідальності та обов`язково пояснити сину, як йому треба діяти у випадку, якщо хтось намагається вдарити чи побити його, при цьому вказавши, що порушення права людини на особисту недоторканість, не з метою самозахисту, є неприпустимим, і проконтролювати на вулиці його подальшу поведінку.

Разом з цим, суд поділяє обурення ОСОБА_12 у тій частині, що якась жінка привела її сина до неї, тримаючи його за вухо, це неприпустимі дії, з боку дорослої і законослухняної людини, у демократичному суспільстві, в якому панує верховенство права. Те саме стосується і можливих криків дорослих людей на її сина з приводу того, що він розмовляє російською мовою. Проте предметом розгляду суду є саме діяння ОСОБА_12 , а не діяння невідомої суду жінки та інших людей, дії яких можуть бути оцінені судом за наявності передбачених законом підстав, в тому числі й з ініціативи ОСОБА_12 .

Тож зважаючи на викладене, суд погоджується із тим, що ОСОБА_1 ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання сина, ОСОБА_6 , і як наслідок вважає, що вона дійсно вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП, і саме вона винна у його вчиненні, за що підлягає адміністративній відповідальності.

Обставин, які б виключали адміністративну відповідальність, а також обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено. А тому, вона підлягає адміністративній відповідальності, на загальних підставах.

В силу положень статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України; при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

За своїм характером, вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, з огляду на його об`єкт, є серйозним, і потребує окремої уваги, оскільки стосується порушення права дитини на належне батьківське піклування, але воно не є особливо тяжким.

Суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 має у суспільстві погане соціальне обличчя, що вона вчиняла у минулому протиправну поведінку. Суд має докази її віку, статі, місця проживання, а відомості про її притягнення до адміністративної відповідальності за таке ж або подібне правопорушення відсутні, що суд і враховує.

Адміністративне стягнення, передбачене санкцією частини 1 статті 184 КУпАП являє собою попередження або штраф від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на підставі пункту 5 підрозділу 1 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України складає від 17 до 51 гривні.

Відповідно до положень частини 1 статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності, метою застосування якої є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, врахувавши встановлені і вказані вище судом обставини для вирішення питання про накладення стягнення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, суд вважає, що письмове попередження ОСОБА_1 про неприпустимість вчинення у майбутньому подібного діяння, буде достатньою мірою відповідальності за вчинене нею адміністративне правопорушення.

Суд сподівається на те, що ОСОБА_1 може запобігти вчиненню подібного чи однорідного правопорушення у майбутньому, а тому підстав для застосування більш суворого покарання, поки що немає.

Разом з цим, відповідно до положень статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

А згідно з частиною 5 статті 4 Закону України „Про судовий збір, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на підставі частини 1 цієї ж статі та положень статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік є 496 гривень 20 копійок.

Тому, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави Україна судовий збір у розмірі 496 гривень 20 копійок.

Отже, керуючись статтями 1,2,7,8,9,10,17-24,26,27,33-38,40-1,184,221,245-253,254-255,268,271,276,279,280,283-285,287,294,298-300,304,305,306 КУпАП, суд,

в и р і ш и в:

Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ;місце проживання: АДРЕСА_1 ;зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_2 ;паспорт серії НОМЕР_1 ,виданий КрасногвардійськимРВ ум.ДніпропетровськуГУ ДМСУкраїни уДніпропетровській області11грудня 2015року)винуватою у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Попередити ОСОБА_1 про неприпустимість вчинення у майбутньому подібного діяння.

Стягнути з ОСОБА_1 ,судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок, на користь Держави Україна (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанову може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 10 (десяти) днів, з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання апеляційної скарги у вказаний строк, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення.

Копію постанови направити ОСОБА_1 та до Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області.

Судовий збір має бути сплачений ОСОБА_1 на наступний робочий день, після набрання цією постановою законної сили.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання нею законної сили, з урахуванням строків для сплати ОСОБА_1 судового збору.

Для недопущення звернення цієї постанови до примусового виконання, ОСОБА_1 слід надати до апарату Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області документи, що підтвердять сплату ним судового збору у розмірі, за реквізитами та у строки, що передбачені цією постановою.

Суддя Д.С.Коваленко