Ухвала суду № 106463249, 21.09.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10814/22

провадження № 1-кс/753/1782/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12022100020003039 від 19.09.2022 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з процесуальним керівником звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12022100020003039 від 19.09.2022 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100020003039 від 19.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України. Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 19.09.2022 приблизно о 14 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні гіпермаркету «Епіцентр», розташованого за адресою: м. Київ, пр-т Григоренка 40, умисно з корисливих спонукань, вирішив таємно викрасти чуже майно (крадіжка), для чого об`єктом кримінального правопорушення обрав майно, яке належить ГОВ «Епіцентр К» ідентифікаційний код 32490244. Реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), ОСОБА_7 , перебуваючи в гіпермаркеті «Епіцентр» по проспекту Григоренка 40, в м. Києві, переконавшись та вважаючи, що за його злочинними діями ніхто з обслуговуючого персоналу та відвідувачів магазину не спостерігає, шляхом вільного доступу взяв у відділі інструментів « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в кількості 4 наборів на загальну суму 1323 грн 33 коп. (без ПДВ), після чого, з метою подальшого таємного викрадення, сховав даний товар до кишень. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , утримуючи при собі вказаний товар, пройшов повз касову зону не розрахувавшись за вказаний товар та направився до виходу з приміщення гіпермаркету «Епіцентр», тим самим виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був викритий та зупинений працівниками охорони вказаного магазину поблизу виходу, разом з наявним при ньому товаром, який він намагався таємно викрасти. Своїми умисними, злочинними діями, ОСОБА_5 , міг завдати матеріального збитку ТОВ «Епіцентр К» ідентифікаційний код 32490244 на загальну суму 1323 гривні 33 копійки. Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) в умовах воєнного стану, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Клопотання обґрунтоване посиланням на існування ризиків: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду так, як підозрюваний усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого та суду; - вчиняти нові злочини, оскільки підозрюваний наданий час офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходів; - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які володіють необхідною інформацією, яка має значення для кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності або полегшення свого становища.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав пославшись на викладені у ньому обставини та просив обрати підозрюваній запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували просили суд застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.

Дослідивши матеріали, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у розгляді клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого, погоджене прокурором, підлягає задоволенню, з наступних підстав.

19.09.2022 ОСОБА_5 о 14 год 06 хв. (фактичний час затримання) затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

20.09.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

Як вбачається із ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

У той же час, згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обставинами, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) в умовах воєнного стану, усупереч підтверджуються достатніми на цьому етапі розслідування доказами, які містяться у матеріалах досудового розслідування, а саме: - заявою потерпілого ОСОБА_8 ;-рапортом про виявлення кримінального правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом затримання ОСОБА_5 ; протоколом огляду місця події; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності. протоколом затримання піджозрюваного в порядку ст. 208 КПК України.

При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Слідчий суддя враховує особу підозрюваного, що на час вирішення даного питання, за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має типові соціальні зв`язки для особи його віку та статусу.

Крім цього, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється - кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, за яке санкцією статті Кримінального Кодексу України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти років до восьми років, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, враховуючи.

Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, а саме те, що останній раніше не судимий, неодружений, офіційно не працює, проживає у м. Києві, обставини вчинення злочину, свідчать про існування з боку підозрюваного ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому, на думку слідчого судді, більш м`які запобіжні заходи не призведуть до запобігання наведеним вище ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України.

Слідчим суддею враховується, що стороною захисту не доведено обставин, які б вказували на можливість застосування відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

Статтею 176 КПК України передбачено, що одним із запобіжних заходів є домашній арешт.

Згідно ч.ч. 1,2, ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Домашній арешт, відповідно до ч. 2 та 6 ст. 181 КПК України може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі та не може перевищувати двох місяців.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто постановлення обвинувального вироку (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді поміщення під цілодобовий домашній арешт для підозрюваного буде достатнім, необхідним для забезпечення належної його поведінки і таким, що зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено.

Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Керуючись ст.ст. 32, 110, 131-132, 176-178, 181, 193-196, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваногоОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч. 5ст.194 КПК Україниобов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання нею покладених на нього обов`язків, йому може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Визначити строк дії ухвали до 14 год. 06 хв. 17.11.2022 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: