Рішення № 106459149, 27.09.2022, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/2130/22

Провадження № 2-а/0158/80/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2022 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Польової М.М.,

з участю секретаря судового засідання Сороки І.Є.,

представника позивача Паш`ян Д.Р.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Крупінської Н.Л.,

перекладача Поліщук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ківерці справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України у Волинській області до громадянки Республіки ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) про продовження строку затримання з метою забезпечення примусового видворення,

В С Т А Н О В И В :

Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (далі УДМС у Волинській області) звернулося до суду із адміністративним позовом до громадянки Республіки ОСОБА_2 про продовження строку затримання з метою забезпечення примусового видворення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.04.2022 працівниками УДМС у Волинській області було виявлено громадянку Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.04.2022, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2022, відповідача було затримано з метою забезпечення примусового видворення за межі території України. На підставі даного рішення відповідач поміщена до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України.

Для забезпечення виконання рішення суду про примусове видворення УДМС у Волинській області зверталось із листами до Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України та до Посольства Республіки Куба в Республіка Польща. 11.08.2022 та 18.08.2022 працівниками УДМС у Волинській області спільно з працівниками поліції було здійснено супровід відповідача до пункту пропуску через державний кордон «Мамалига» на кордоні з Республікою Молдова, однак Прикордонна служба Республіки Молдова (ПП «Крива») не погодила виїзд громадян Республіки Куба, зокрема відповідача на територію Молдови, при цьому прийнявши рішення про відмову у в`їзді осіб, через не підтвердження мети поїздки та загрозу національній безпеці, громадському порядку і здоров`ю громадян.

Видворити до країни громадянської належності відповідача з України на даний час виявилося не можливим у зв`язку з відсутністю будь-якого авіасполучення з території України, продовженням терміну дії карантину через спалах COVID-19 до 31.12.2022 та введенням на території України воєнного стану до 21.11.2022.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 27.09.2022 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити у задоволенні позову. Також зазначили, що відповідач має кошти, щоб самостійно залишити територію України та родичів, які можуть їй допомогти.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Так, судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.04.2022 відповідача примусово видворено та затримано з метою забезпечення примусового видворення за межі України, строком на шість місяців, з поміщенням до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України (а.с.5-7).

Вказане рішення залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2022 (а.с.11-12).

26.04.2022 та 13.06.2022 УДМС у Волинській області зверталось із листами №0701.11-1331/0701.1.2-22 та №0701.11-1976/0701.1.2-22 до Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України та до Посольства Республіки Куба в Республіка Польща з метою забезпечення виконання рішення суду про примусове видворення громадянки Республіки ОСОБА_2 (а.с.13-15).

Рішенням від 18.08.2022 прикордонної служби Республіки Молдова (ПП «Крива») було відмовлено громадянці Республіки Куба ОСОБА_1 на в`їзд в Республіку Молдова у зв`язку із не підтвердження мети поїздки та загрозу національній безпеці, громадському порядку і здоров`ю громадян (а.с.24).

Судом встановлено, що особа відповідача ідентифікована, відповідач має діючий паспорт громадянина Республіки Куба № НОМЕР_1 , виданий 11.06.2021 та дійсний до 11.06.2027.

Відповідач не зверталася із заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту на території України.

Відповідно до частини одинадцятої статті 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Частина тринадцята статті 289 КАС України встановлює, що умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:

1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;

2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

З наведених норм слідує, що видворення іноземного громадянина, який не має жодних документів, за межі України обумовлює необхідність встановлення його особи, тобто, чіткої ідентифікації компетентними органами країни походження та наявність офіційної відповіді з дипломатичних/консульських органів відповідної країни для належного виконання рішення суду про видворення іноземця.

При цьому частиною тринадцятою статті 289 КАС України регламентовано дві умови, наявність хоча б однієї з яких надає підстави для прийняття адміністративним судом рішення про продовження затримання такої особи в межах максимально можливого строку (18 місяців).

Разом з тим, у судовому засіданні не встановлено підстав, визначених частиною тринадцятою статті 289 КАС України, за наявності яких неможливо виконати судове рішення про примусове видворення іноземця, особа якого ідентифікована.

Суд звертає увагу на те, що, у даному випадку, особу відповідача вже було належним чином ідентифіковано, однак через карантинні та воєнні обмеження не було виконано рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.04.2022 про видворення відповідача за межі території України.

Разом з тим, посилання позивача на карантинні та воєнні обмеження та відсутність авіасполучення з території України не є підставою для продовження строку затримання відповідача, оскільки наведене не відноситься до обставин, передбачених статтею 289 КАС України, які є вичерпними.

Крім того, продовження строку затримання відповідача без належних та вичерпних на те підстав не відповідає статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже покладає на відповідача додаткові обов`язки, що мають наслідком обмеження свободи пересування, які відповідно до законодавства, мають забезпечуватись саме з боку держави - відповідним міграційним органом.

Так, пункт 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має на увазі фізичну свободу особи, і мета цього положення полягає в недопущенні свавільного позбавлення такої свободи. Перелік винятків стосовно права на свободу, яке гарантує пункт 1 статті 5, є вичерпним, і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідатиме меті цього положення.

Європейський суд з прав людини у справі «Амюр проти Франції» (рішення від 25.06.1996) та у справі «Дугуз проти Греції» (рішення від 06.03.2001) вказав, що у разі, якщо національне законодавство передбачає можливість позбавлення волі - особливо стосовно іноземного громадянина - шукача притулку - таке законодавство повинно бути максимально чітким і доступним для того, щоб уникнути ризику свавілля.

З огляду на вказані обставини, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Таким чином, враховуючи, що чинним законодавством наведено вичерпний перелік підстав, які передбачають неможливість примусового видворення особи, а продовження строку затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, можливе лише за їх наявності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог про продовження строку затримання громадянки Республіки ОСОБА_2 .

Керуючись статтями 9, 72-77, 268-272, 289 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову Управління Державної міграційної служби України у Волинській області до громадянки Республіки ОСОБА_2 про продовження строку затримання з метою забезпечення примусового видворення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27 вересня 2022 року.

Позивач: Управління державної міграційної служби у Волинській області (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Градний Узвіз, 4; код ЄДРПОУ 37821586).

Відповідач: громадянка Республіки ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 ).

Суддя Ківерцівського районного суду М.М. Польова