Ухвала суду № 106457767, 26.09.2022, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"26" вересня 2022 р. справа № 344/5707/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про виконанням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2022 у справі №344/5707/19,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі №344/5707/19 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо встановлення позивачу щомісячного грошового утримання суддівської винагороди без урахування до стажу роботи, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці половини строку навчання за денною форму на юридичному факультеті Львівського державного університету 2 роки 5 місяців 2 дні, календарного періоду проходження строкової військової служби 2 роки 20 днів. Зобов`язано відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплатити різницю з врахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 по справі №344/5707/19. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 19.04.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2019 у справі №344/5707/19 скасовано, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 в частині, в якій позов задоволено, залишено без змін. В іншій частині рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 скасовано, а справу направлено на новий розгляд в цій частині до суду першої інстанції.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську щодо встановлення ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання суддівської винагороди без урахування до стажу роботи, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, три роки стажу роботи у галузі права, який вимагався законом як мінімальний для набуття права для призначення на посаду судді на дату такого призначення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, три роки стажу роботи у галузі права, який вимагався законом як мінімальний для набуття права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, та провести з 07.03.2019 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження граничного розміру та виплатити різницю з врахуванням фактично виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2021 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року у справі № 344/5707/19 без змін.

01.12.2021 позивачем подано заяву від 30.11.2021 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2021 у справі № 344/5707/19. Заява обґрунтована тим, що станом на день її подання відповідачем не вчинено дій по належному виконанню рішення суду в даній справі, яке набрало законної сили.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю судом встановлено бездіяльність відповідача в частині повного та належного виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019

У зв`язку з наведеним, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській місячний строк з дня постановлення цієї ухвали для подання звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019, ухваленого в адміністративній справі №344/5707/19, яким, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною форму на юридичному факультеті Львівського державного університету 2 роки 5 місяців 2 дні, календарного періоду проходження строкової військової служби 2 роки 20 днів, та провести з 07.03.2019 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження граничного розміру та виплатити різницю з врахуванням фактично виплачених сум.

Попереджено Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про те, що у разі невиконання ухвали суду та не подання у встановлений судом строк звіту про виконання рішення суду, відповідно до положень частини 2 статті 382 КАС України, на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду буде накладено штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №0900-0903-7/2875 від 24 січня 2022 року про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у справі №344/5707/19. Вважати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у справі №344/5707/19, прийняте в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, виконаним.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року про прийняття звіту у справі № 344/5707/19 скасовано та встановлено новий місячний строк з дня прийняття цієї постанови для подання звіту до суду першої інстанції про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у справі №344/5707/19.

15.09.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2022 у справі №344/5707/19. Згідно змісту якого представниця зазначила, що рішення Івано-Франківського адміністративного суду від 21.07.2021 у справі №344/5707/19 набрало законної сили 26.10.2021. Стаж на посаді судді до моменту виконання рішень суду ОСОБА_1 становив 17 років 4 місяці 21 день, після проведення перерахунку з 03.07.2019 до суддівського стажу ОСОБА_1 зараховано період служби в армії 2 роки 20 днів та половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Львівського державного університету 2 роки 5 місяців 2 дні, три роки стажу роботи у галузі права, відповідно стаж роботи на посади судді з урахуванням рішень суду становить 24 роки 10 місяців 14 днів.

23.09.2022 позивачем скеровано суду заяву із запереченнями щодо прийняття звіту про виконання судового рішення, в якому просив встановити відповідачу новий строк подання звіту про виконання судового рішення і накласти штраф на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення. Звернув увагу суду, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суд від 15.08.2022 відповідачу встановлено місячний строк для подання звіту до суду першої інстанції про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі №344/5707/19, натомість відповідачем подано звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2022. Тобто, відповідач повторно належним чином не подає звіту про виконання судового рішення, а подана ним інформація з приводу виконання дій, до яких його зобов`язано судовим рішенням є неправдивою і спрямованою на ухилення від виконання судового рішення, що є підставою для накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області штрафу. Станом на 23.09.2022 відповідач не виплатив визначені судом суми коштів на виконання рішення суду від 03.07.2019.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статями 129 та 129-1 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов`язковість судових рішень. Суд ухвалює рішення іменем України, яке є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частинами 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд наголошує, що обов`язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов`язковості судових рішень вони підлягають виконанню, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.

Згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (надалі, також - ЄСПЛ, Суд).

У рішенні по справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначається, що …право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6.

Що стосується обов`язковості судових рішень, то ЄСПЛ постановлене пілотне рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine) від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04. Суд зазначив, що ця справа стосується існуючої проблеми, яка постійно нагадує про себе, породжуючи порушення Конвенції, які найчастіше виявляє Суд у справах проти України; більше ніж половина рішень, винесених Судом у справах проти України, стосуються питання тривалого невиконання остаточних судових рішень, відповідальність за які несуть органи влади України.

Європейський суд з прав людини також у справах Іммобільяре Саффі проти Італії, Горнсбі проти Греції, Жовнер проти України, Бурдов проти Росії, Ясіун`єне проти Литви, Руйану проти Румунії зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або не спроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані стороні статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на судовому етапі, втрачають свою мету.

При цьому, належним виконанням судового рішення є його виконання в повному обсязі. Так, Європейський суд з прав людини у пункті 44 рішення від 20 липня 2004 року, справа "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) зазначив, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу. Зрозуміло, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Але затримка не може бути такою, що зводить нанівець сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії" ( 980_075 ) [GC], заява N 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Відповідно до частини 3 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. Враховуючи те, що порядок розгляду звіту про виконання рішення не встановлений статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду такого звіту в порядку письмового провадження без виклику сторін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Із вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть вживатись заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.

Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають застосуванню виключно у разі не подання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини не виконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

На підтвердження зазначеного ГУ ПФУ в Івано-Франківській області подано копію розпорядження від 15.08.2022 та розрахунку стажу.

Зі змісту розпорядження від 15.08.2022 про перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 , який долучений до звіту про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2022 у справі №344/5707/19 вбачається зарахування позивачу до стажу роботи на посаді судді періоду служби в армії 2 роки 20 днів та половини строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Львівського державного університету 2 роки 5 місяців 2 дні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі №344/5707/19 виконано частково, позаяк до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, зараховано половину строку навчання за денною форму на юридичному факультеті Львівського державного університету 2 роки 5 місяців 2 дні, календарного періоду проходження строкової військової служби 2 роки 20 днів, та проведено з 07.03.2019 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження граничного розміру.

Однак, не виконано рішення зобов`язального характеру в частині виплати різниці з врахуванням фактично виплачених сум.

Так, відповідачем до звіту від 15.09.2022 долучено витяг з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Проте, такий документ не підтверджує факт виплати різниці з урахуванням виплачених сум в розумінні закону.

Враховуючи вищенаведене, встановлення факту часткового невиконання рішення суду та ненадання вичерпних доказів вчинення усіх передбачених законом дій з метою виконання цього рішення, суду дійшов до висновку про необхідність надання нового місячного строку для подання звіту про виконання рішення суду в частині виплати різниці з врахуванням фактично виплачених сум.

Враховуючи наведене, керуючись статями 241-243, 248, 250, 256, 294, 295, 382, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

встановити Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області новий місячний строк з дня постановлення цієї ухвали для подання звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі №344/5707/19.

Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, що у разі невиконання ухвали суду та не подання у встановлений судом строк звіту про виконання рішення суду в повному обсязі, відповідно до положень частини 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення буде накладено штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно, після її проголошення.

Суддя Главач І.А.