Рішення № 106456722, 18.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року Справа № 160/11883/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області, в якій позивач, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформленого у вигляді листа №0400-010310-8/56654 від 21.04.2021р. про відмову в призначені пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 29.03.2021р.

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що 29.03.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», проте відповідач рішенням, яке оформлено листом №0400-010310-8/56654 від 21.04.2021р. відмовив позивачеві у призначенні такої пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу роботи. Однак, за твердженням позивача, до його пільгового страхового стажу відповідачем було зараховано лише ті періоди роботи, які зазначені у довідці ТОВ «Україна» від 03.02.2020р. №16 та де вказана посада «тракторист-машиніст», а ті періоди роботи, де в Архівних довідках, сформованих з книг обліку праці та нарахування заробітної плати не вказана посада, останнім до пільгового стажу зараховано не було, незважаючи на те, що позивач має трудову книжку, в якій існують відповідні записи про роботу на посаді тракториста, в тому числі, вказана кількість відпрацьованих днів та відсутні відомості про переведення на інші посади, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Крім того позивачем зазначається, що в рішенні відсутня інформація про стаж, який не було враховано відповідачем та причини його не врахування, а лише міститься загальне посилання на відсутність необхідного стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. За наведених обставин, позивач вважає оскаржувану відмову відповідача протиправною та такою, що призводить до порушення конституційного права позивача на належний соціальний захист, а тому вважає, що заявлені ним позовні вимоги є таким, що підлягають задоволенню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/11883/21 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 30.08.2021 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Крім того, вищезазначеною ухвалою суду було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області всі докази, на підставі яких ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відмовлено у призначенні пенсії.

18 серпня 2021 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (Царичанський район) та отримує з 15.05.2014 року пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 29.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до відділу перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про перехід на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV. Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, розглянувши заяву ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, за вислугу років 11.03.2021 встановила, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 працював в КСП "Україна", який реорганізовано в ТОВ «Дружба»: з 1982 по 05.05.1984 - трактористом; з 06.05.1984 по 28.05.1986 проходив службу в радянській армії; з 01.06.1986 по 26.03.2000 трактористом, проте, в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме: не зазначено про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції. Документи ліквідованого колгоспу «Україна» передані на зберігання до Комунальної установи «Царичанський районний трудовий архів». В довідках від 23.05.2019 № 673 - № 679, виданих на підставі книг обліку праці та нарахування заробітної плати працівникам колгоспу "Україна" вказана кількість відпрацьованих днів та суми нарахувань. Посада тракторист вказана: з червня 1982 року по липень 1982 року, з вересня 1982 року по липень 1983 року; з вересня 1983 року по січень 1984 року, з червня 1986 року по січень 1989 року; з січня по вересень 1996 року, з січня по березень 2000 року. В 1987 році ОСОБА_1 трактористу оголошена подяка за підсумками соцзмагань. За наведених вище обставин, 11.03.2021 Комісією прийнято рішення № 13 про підтвердження періодів роботи з 01.06.1982 по 31.07.1982, з 01.09.1982 по 31.07.1983, з 01.09.1983 по 31.01.1984, з 01.06.1986 по 31.01.1989, з 01.01.1996 по 30.09.1996, з 01.01.2000 по 26.03.2000, для зарахування до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Оскільки Рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.03.2021 № 13 позивачем не оскаржувалось, означене Рішення є чинним та є обов`язковим для виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при вирішенні питання про призначення/відмову в призначенні пенсії. Відповідач, розглядаючи заяву ОСОБА_1 від 29.03.2021 року про призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, врахував наведені в рішенні висновки Комісії, а також зарахував до стажу періоди роботи з 26.03.2000 по 12.11.2010 роки, з 15.03.2011 по 30.11.2011, з 12.03.2012 по 28.11.2012 роки, з 01.04.2013 по 18.11.2013 роки згідно пільгової довідки, виданої ТОВ «Україна». Таким чином, страховий стаж позивача при розрахунку пенсії склав 31 рік 11 місяців 00 днів, в тому числі пільговий стаж роботи на посадах «тракториста-машиніста» склав - 17 років 3 місяці 28 днів, що недостатньо для призначення пільгової пенсії. З огляду на викладене, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-1V у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, про що ОСОБА_1 направлено лист від 21.04.2021 за вих. № 0400-010310-8/56654. Таким чином, на думку відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області діяло в межах повноважень, згідно з діючим законодавством, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Крім того, 18 серпня 2021 року на виконання вимог ухвали суду від 28 липня 2021 р. відповідачем надано копію пенсійної справи ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (Царичанський район) та отримує з 15.05.2014 року пенсію по інвалідності, призначену на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

29.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перехід на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питань підтвердження пільгового стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років від 11.03.2021 року № 13 підтверджено періоди роботи ОСОБА_1 з 01.06.1982 по 31.07.1982, з 01.09.1982 по 31.07.1983, з 01.09.1983 по 31.01.1984, з 01.06.1986 по 31.01.1989, з 01.01.1996 по 30.09.1996, з 01.01.2000 по 26.03.2000, для зарахування до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Означене рішення направлено на адресу позивача листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 19.03.2021р. за вих. №0400-010304-8/38981.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про перехід на пенсію за віком на пільгових умовах, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області листом «Про відмову в перерахунку пенсії» №0400-010310-8/56654 від 21.04.2021 року відмовило позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із відсутністю у позивача необхідного пільгового стажу роботи.

Крім того, у вищезазначеному рішенні було зазначено, що станом на 29.03.2021 загальний стаж ОСОБА_1 складає 31 роки 11 місяців 00 днів, в тому числі пільговий стаж роботи на посаді «тракториста-машиніста» складає - 17 років 3 місяці 28 днів, що недостатньо для призначення пільгової пенсії.

Незгода ОСОБА_1 з відмовою відповідача у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах стала підставою для звернення останнього до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058-IV).

Відповідно до пункту третього частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Зазначеній нормі Закону № 1058-IV кореспондує інша норма іншого Закону. А саме, відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах за п. «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №7, згідно якого до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві.

Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії тракторист-машиніст, запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист.

До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботі трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2017 року у справі №681/813/17 (провадження №К/9901/1458/17).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналіз вищезазначених положень свідчить, що для призначення пенсії за віком за даними трудової книжки необхідна наявність в ній відомостей щодо стажу роботи.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі Порядок №637).

Відповідно до п.1, п.2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з абз.1 п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, ст.62 Закону №1788-XII та п.1 Порядку №637, слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за №310, та чинних на час розгляду справи (надалі по тексту також - Основні Положення).

Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).

Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Також слід відмітити про встановлений взірець трудової книжки колгоспника, відповідно до якого трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: ІІІ "членство в колгоспі", де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення , відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV "відомості про роботу" - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V "трудова участь у громадському господарстві" - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.

Відповідно до пункту 8 Основних Положень, трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.

Трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем при зверненні до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах подано трудову книжку серії НОМЕР_2 , яка містить інформацію про трудову діяльність ОСОБА_1 з 12.03.2012 року по 28.11.2012 року, з 01.04.2013 року по 18.11.2013 року в ТОВ «Україна».

Вказані записи в трудовій книжці є чіткими та не містять жодних виправлень чи неточностей.

Крім того, згідно відомостей, які містяться в трудовій книжці колгоспника №1025 від 15.03.1982 року, ОСОБА_1 працював у періоди з 1981 року по 1983 рік, з 1985 року по 26.03.2000 року у КСП «Україна», яке було реорганізоване в ТОВ «Дружба» та з 26.03.2000 року по 12.11.2010 року в ТОВ «Україна».

В трудовій книжці колгоспника позивача в розділі «Відомості про роботу» містяться відомості стосовно відпрацьованого часу, судом встановлено, що позивачем було відпрацьовано більше днів ніж встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві, визначений у графі «встановлений мінімум трудоднів (або людино-днів)».

Поважність причини невиконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві вказано в трудовій книжці колгоспника у відповідному розділі.

Таким чином, записами в трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_3 від 15.03.1982 року та трудовій книжці серії НОМЕР_2 зафіксовано стаж роботи ОСОБА_1 за періоди з 1981 року по 1983 рік, з 1985 року по 26.03.2000 року у КСП «Україна», яке було реорганізоване в ТОВ «Дружба» та з 26.03.2000 року по 12.11.2010 року, з 12.03.2012 року по 28.11.2012 року, з 01.04.2013 року по 18.11.2013 року в ТОВ «Україна».

Суд зазначає, що факт виконання роботи тракториста-машиніста підтверджується посвідченням тракториста-машиніста серії НОМЕР_4 .

У пункті 1 роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства», яке було надане до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначено, що до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).

Крім того, ОСОБА_1 , як до пенсійного органу, так і до суду було надано наступні документи, які додатково підтверджують пільговий трудовий стаж останнього, а саме архівні довідки від 23.05.2019р. №673, №674, №675, №676, №677, №678, №679, №680, №681, №682, №683, №701, №702, №703, №704, №705, №706, №707 та довідка від 03.02.2020 р. №16.

Також, рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 14.07.2014р. №196/874/14-ц, було встановлено факт належності вищезазначених архівних довідок саме ОСОБА_1 .

Відповідно до Листа №633 від 11.06.2019р. Архівного відділу Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області в документах колгоспу (КСП) «Україна» за 1981-2000 роки відсутня інформація про переведення поозивача на іншу роботу або на роботу з неповним робочим днем.

Відповідно до Інформаційної довідки №1 від 14.04.2014р., виданої Царичанським міжрайонним управлінням Головного управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області, зазначено що ОСОБА_1 у період з 12.02.1982р. по 26.03.2000р. працював на посаді тракториста в машинно-тракторному парку; у період з 26.03.2000р. по 2.11.2010р. працював на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва в машинно-тракторному парку ТОВ «Україна»; з 15.03.2011р. по 30.11.2011р. працював на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва в машинно-тракторному парку ТОВ «Україна»; з 12.03.2012 р. по 28.11.2012 р. працював на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва в машинно-тракторному парку ТОВ «Україна»; з 01.04.2013 р. по 18.11.2013 р. працював на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва в машинно-тракторному парку ТОВ «Україна».

Зважаючи на те, що дослідженими судом записами трудової книжки та трудової книжки колгоспника, архівними довідками та довідками уточнюючими особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно працював на посадах тракториста-машиніста, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року, справа № 275/615/17, провадження №К/9901/768/17.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року у справі №677/277/17, провадження №К/9901/1298/17.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

З аналізу наведених норм, судом встановлено, що відповідальність за ведення трудової книжки, в том числі і трудової книжки колгоспника, покладається на підприємство, відтак, не зазначення посади позивача в Архівних довідках не може бути підставою для виключення певних періодів роботи зі страхового та пільгового стажу позивача.

Суд зазначає, що не зарахування спірного стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки або інших бухгалтерських документів. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці або бухгалтерських документах.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки або бухгалтерських документах.

В даному випадку, суд звертає увагу, що вказані записи в трудовій книжці зроблено чітко, зрозуміло та без будь-яких виправлень та неточностей, відсутні ознаки підчисток та підробок, у зв`язку з чим відсутність відбитку печатки колгоспу на кількості відпрацьованих трудоднів не може бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні зазначеного періоду роботи до стажу.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги відповідачем при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пільгової пенсії позивачеві.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що відмова відповідача, викладена у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оформлена листом №0400-010310-8/56654 від 21.04.2021р. є протиправною, а питання про призначення останньому пенсії за віком на пільгових умовах було розглянуто формально та не враховані усі обставини, які мають значення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в п.3.1. Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах «Beyelerv. Italy» № 33202/96, «Oneryildizv. Turkey» № 48939/99, «Moskalv. Poland» № 10373/05).

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, враховуючи положення статті 245 КАС України з метою ефективного відновлення порушеного права позивача та дотримання його соціальних гаратній і реалізації права на належне соціальне утримання суд дійшов висновку, що позивач має право на належний розгляд його заяви від 29.03.2021 року про перехід на пенсію за віком на пільгових умовах, документів для призначення пенсії та отримання належної відповіді за наслідками такого розгляду (рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії), та встановивши протиправність не зарахування періодів його роботи на пільговій посаді, вважає за необхідне вийти за межі позову та зобов`язати розглянути повторно заяву з урахуванням спірних періодів та висновків суду.

Разом з тим, вимоги позивача про призначення пенсії на пільгових умовах є передчасними, оскільки органом пенсійного фонду не проведено обрахунок пільгового та загального стажу, а такі дії органу пенсійного фонду входять до його дискреційних повноважень та суд не має права в них втручатися.

Такий спосіб захисту, на переконання суду, матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

При цьому, суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

Одже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, ч.3 ст.139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на положення вказаної статті та зважаючи на часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 908,00 грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 454,00 грн., шляхом стягнення коштів на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Керуючись ст. ст. 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оформлене листом №0400-010310-8/56654 від 21.04.2021р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 29.03.2021 року про перехід на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами чинного законодавства.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева