Рішення № 106456408, 26.09.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 вересня 2022 р. Справа № 120/1575/22-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

-Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві №905290173012/21023 від 22.09.2021 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії по віку згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

-Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати і виплачувати ОСОБА_1 з 20.09.2021 пенсію по віку згідно ст. 26 та в порядку визначеному ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позов обґрунтовує тим, що позивач отримує пенсію, як мати інваліда з дитинства, з досягненням пенсійного віку вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії по віку згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак ГУ ПФУ у м. Києві відмовило у призначенні пенсії за віком, оскільки вони можуть лише перевести позивача з одного виду пенсії на інший.

Із вказаним рішенням відповідача позивач не погоджується, а тому звернулась до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 11.02.2022 позовну заяву залишено без руху. Позивачем було усунуто недоліки зазначені в ухвалі суду.

Ухвалою суду від 11.04.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Цією ж ухвалою Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

04.05.2022 представник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області направив пояснення стосовно заявлених позовних вимог ОСОБА_1

12.05.2022 Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві направило відзив на позовну заяву.

23.05.2022 відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві направив клопотання, у якому просить суд залучити до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, оскільки саме у цьому пенсійному органі позивач перебуває на обліку та отримує пенсію.

Ухвалою суду від 23.05.2022 замінено процесуальний статус Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача на співвідповідача. Розгляд справи розпочато спочатку. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

27.05.2022 Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві надало відзив, у якому вказує, що вважає позов ОСОБА_1 необґрунтованим та просить суд відмовити в задоволенні позову. Свою позицію обґрунтовує тим, що позивачу вже призначена пенсія із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (мати особи з інвалідністю з дитинства) та з наданих ОСОБА_1 документів до заяви не вбачалося підстав для переведення на пенсію за іншим Законом. Тому, враховуючи вищевикладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві прийнято рішення про можливість переведення ОСОБА_1 на інший вид пенсії.

02.06.2022 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області направило відзив, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки позивач з 10.11.2011 вже отримує пенсію за віком і помилково вважає, що Головне управління Пенсійного фонду у м. Києві повинно призначити їй пенсію за віком. Також звертає увагу суду на те, що до заяви від 20.09.2021 ОСОБА_1 надала трудову книжку, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, і з наданих документів не вбачаються підстави для переведення на пенсію за іншим Законом.

Ухвалою суду від 27.06.2022 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області належним чином засвідчені матеріали пенсійної справи ОСОБА_1

04.08.2022 на виконання ухвали суду від 27.06.2022 відповідачем надано документи пенсійної справи ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що з 10.11.2011 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком, призначену із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (мати особи з інвалідністю з дитинства).

20.09.2021 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До заяви позивач надала трудову книжку, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу.

22.09.2021 Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві у рішенням №905290173012/21023 відмовило ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за іншим Законом, у зв`язку з відсутністю законних підстав.

Вважаючи вказане рішення протиправним позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058IV (далі Закон № 1058-IV) пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Суд зазначає, що не бере до уваги посилання представника позивача у позовній заяві на Постанову Верховного суду України від 31.03.2015 про роз`яснення застосування п. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки Верховним Судом висловлено нову позицію щодо застосування ч. 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зокрема, у постановах від 10.04.2019 року (справа № 211/1898/17) та 10.07.2018 року (справа № 520/6808/17), які передбачають наступне.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 10 цього ж Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Водночас частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Буквальний зміст наведених норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону № 1058-IV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого Закону, то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, проведене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Суд звертає увагу, що у постановах від 10.04.2019 року (справа № 211/1898/17) та 10.07.2018 року (справа № 520/6808/17) Верховний Суд зауважив, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, позивачу у 2011 році була призначена пенсія за віком із зниженням пенсійного віку (в пільговому обчисленні) відповідно до ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (мати особи з інвалідністю з дитинства), яка відповідно також обрахована згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Звернувшись із заявою 20.09.2021 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, поданій після досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку, позивач просила Головне управління призначити їй пенсію за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За таких обставин фактично йдеться про призначення позивачу іншого виду пенсії, однак суд зазначає, що ОСОБА_1 вже призначена пенсія за віком з використанням пільгових умов із заниженням пенсійного віку, як матері особи з інвалідністю з дитинства, а тому призначення пенсії з досягненням пенсійного віку, не є зміною виду пенсії. Враховуючи вказані обставини, для зміни пенсійних виплат пенсійним органом може бути застосовано тільки переведення з одного виду пенсії на інший.

Переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством (аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 23.10.2018 (справа № 334/2653/17) та у постанові від 13.12.2018 (справа № 185/860/17).

Таким чином, у випадку, коли особі було призначено пенсію згідно Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення пенсії.

Отже, при призначенні позивачу 10.11.2011 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2008-2010 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), згідно частини 2 статті 40 цього Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.01.2019 року у справі № 577/2457/17 (провадження № К/9901/19962/18).

Такої ж правової позиції дотримується Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 560/4328/20.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідачем правомірно відмовлено позиву у призначенні пенсії по віку згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві №905290173012/21023 від 22.09.2021 скасуванню не підлягає.

Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом й в іншій справі (постанова від 17.07.2019, справа № 316/358/17), за обставинами вказаної справи заява позивача до Управління теж стосувалась призначення того самого виду пенсії ( за віком), яка вже йому була призначена раніше.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053; ЄДРПОУ 42098368).

Суддя Віятик Наталія Володимирівна