Ухвала суду № 106455047, 23.09.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/18059/22

Провадження № 1-кс/947/9242/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , власниці майна ОСОБА_4 , представника власників майна ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_6 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42022164010000076 від 11.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше початку квітня 2022 року, невстановлена група службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) перебуваючи в попередній змові між собою, виник злочинний умисел, спрямований на одержання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди за видачу тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 18.07.2022 року та довідку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби № 1272 від 18.07.2022 року, що є підставою для перетину державного кордону України.

З метою документування злочинної діяльності та встановлення причетних осіб до вчинення кримінального правопорушення у порядку ст. ст. 40, 41 КПК України було надано доручення співробітникам Одеського управління ДВБ Національної поліції України.

Відповідно до даних, отриманих з Одеського управління ДВБ НП України, встановлено що, вчинення вказаного кримінального правопорушення може бути причетна ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є медичним директором Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради та одноособово підписує висновки та діагнози призовникам, для подальшого проходження військово-лікарської комісії, ОСОБА_8 здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, 05.09.2022 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси було проведено обшук, за місцем діяльності

ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «iPhone 11», s/ НОМЕР_2 , в чохлі жовтого кольору з ІМЕІ: НОМЕР_3 з сім-картою НОМЕР_4 , який належить лікарю-неврологу Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради ОСОБА_4 ; мобільний телефон «Хіаоmi Redmi Note 8 Pro» з ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 з сім-картою НОМЕР_7 , який належить медичному директору Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради ОСОБА_8 ; завірена копія наказу №141-л від 14.11.2019 року на 1 арк.;завірена копія витягу з наказу №96-л від 11.08.2015 року на 1 арк.; завірена копія посадової інструкції медичного директора ОСОБА_8 від 01.07.2022 року на 6 арк.: зразки печатки №2 «Міністерство охорони здоров`я України Одеська обласна рада Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради» на 5 арк. формату А4; зразки печатки №1 «Міністерство охорони здоров`я України Одеська обласна рада Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради» на 5 арк. формату А4; зразки печатки круглої «Міністерство охорони здоров`я України Одеська обласна рада Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради» на 5 арк. формату А4; журнал КУ ООКМЦ обліку осіб спрямованих на обстеження військкоматом з 30.01.2015 року по теперішній час; палатний журнал (журнал госпіталізації по терапевтичному відділенні) з 17.01.2022 року по 30.08.2022 року.

Враховуючи, що вказані речі та документи, можуть бути предметом протиправних дій та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчим з дотриманням вимог ст. 110 КПК України прийнято рішення про визнання вищевказаних речей та документів речовими доказами у кримінальному провадженні № 4202216401000076.

У зв`язку з викладеним, прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вимоги поданого клопотання підтримала у повному обсязі та просила клопотання задовольнити.

Представник власників майна адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення в частині накладення арешту на: мобільний телефон марки «iPhone 11», s/ НОМЕР_2 , в чохлі жовтого кольору з ІМЕІ: НОМЕР_3 з сім-картою НОМЕР_4 , який належить лікарю-неврологу Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради ОСОБА_4 та мобільний телефон «Хіаоmi Redmi Note 8 Pro» з ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 з сім-картою НОМЕР_7 , який належить медичному директору Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради ОСОБА_8 , посилаючись на те, що вказане майно не відповідає критеріям речових доказів в рамках кримінального провадження, так як воно не набуте злочинним шляхом та будь-якого відношення до кримінального провадження не має та належить третім особам, які не є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення та не мають до кримінального провадження будь-якого відношення. Також зазначив, що прокурором було порушено строк на подачу клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, що є підставою для відмови у його задоволенні.

Власник майна ОСОБА_9 у судовому засіданні підтримала думку свого представника.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приймаючи до уваги думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст.170КПКУкраїни - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 42022164010000076 від 11.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

Відповідно до даних, отриманих з Одеського управління ДВБ НП України, встановлено що, вчинення вказаного кримінального правопорушення може бути причетна ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є медичним директором Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради та одноособово підписує висновки та діагнози призовникам, для подальшого проходження військово-лікарської комісії, ОСОБА_8 здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, 05.09.2022 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси було проведено обшук за місцем діяльності

ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , уході якого було виявлено та вилучено майно, перелік якого зазначено у клопотанні.

За результатами проведення огляду вказаних вилучених документів встановлено, що вони мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, та містять відомості, які мають доказове значення, у зв`язку з чим, слідчим винесено постанову про визнання їх в якості речових доказів, та долучені до матеріалів вказаного кримінального провадження, у зв`язку з чим, з метою проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно, з метою проведення ряду судових експертиз.

Крім того, в ході обушку виявлено, та вилучено, документи які містять індивідуально визначені особливості, та на яких можливо містяться завідомо неправдиві відомості. Таким чином, з метою, встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а саме виявлення, експертами/спеціалістами індивідуально визначених особливостей які містяться на вилучених документах, та ймовірно документах, що містять завідомо неправдиві відомості, слідчим і було вилучено вищезазначену документацію.

В подальшому слідчим своєчасно було подано клопотання про арешт вищевказаного майна, розгляд якого слідчим суддею мав місце 16.09.2022 року. За результатом розгляду слідчим суддею винесено ухвалу про повернення клопотання прокурору для усунення недоліків, визначивши строк для їх усунення в 72 години, яку було отримано прокурором та 19.09.2022 року повторно подано до суду клопотання про арешт майна з виправленими недоліками для розгляду.

Відповідно до чого слідчий суддя вважає поважними причини пропуску строку звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

Слідчий суддя відхиляє заперечення представника власників майна в частині того, що пропущення зазначеного строку є підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна з огляду на наступне.

Такої підстави для відмови в арешті майна, як пропущення строку звернення з клопотанням КПК не передбачено ні серед умов, які враховуються при вирішенні питання про арешт майна як речових доказів (чи навіть з інших підстав), ні серед підстав для відмови в задоволенні клопотання про арешт.

Сам по собі факт порушення строку звернення до слідчого судді для вирішення питання про арешт не може бути підставою для відмови в арешті майна, яке відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні. Вказане обумовлюється тим, що порушення строку на звернення з клопотанням про арешт майна, яке має ознаки речового доказу, не позбавляє таке майно доказової сили в кримінальному провадженні, тому потребує забезпечення його збереження, зокрема, шляхом накладення арешту.

Сплив процесуального строку виконання обов`язку вжити заходи до збереження речових доказів не припиняє необхідності виконати цей обов`язок стороною обвинувачення і не тягне за собою припинення повноважень службової особи на здійснення обов`язкової дії. (Аналогічна правова позиція щодо правових наслідків пропуску строку виконання обов`язку детально висвітлена в Постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №63/15845/2019).

Положення ч. 5 ст. 171 КПК у взаємозв`язку із положеннями ч.1 ст. 169 КПК визначають лише тривалість законного перебування (утримання) чужого майна (вилученого в результаті обшуку) в розпорядженні сторони обвинувачення. Будь-яке подальше перебування (поза межами встановленого процесуального строку та часу, необхідного для негайного повернення), утримання такого майна є таким, що не має правових підстав та є втручанням в право власності особи, якій належить це майно, без законних на те підстав.

Правові наслідки можливих порушень процесуальних строків, про які йдеться, лежать в площині матеріально-правової юридичної відповідальності (наприклад, цивільно-правова відповідальність за утримання відповідного майна без законних на те підстав або у разі втрати чи знищення речового доказу (ч. 4 ст. 100 КПК), дисциплінарна відповідальність прокурора, слідчого за неналежне виконання службових обов`язків, кримінальна відповідальність у разі наявності відповідних підстав) тощо.

Так, слідчим суддею встановлено, що вилучене майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки можливо зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а також може містити в собі відомості щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення виявити які вдасться лише за допомогою проведення додаткових слідчих дій.

Вищевикладене також підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою слідчого 05.09.2022 року про визнання вилученого під час обшуку майна речовими доказами в рамках кримінального провадження № 4202216401000076.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою збереження речових доказів, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно може бути речовими доказами в рамках кримінального провадження та містити собі відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

Заперечення сторони захисту в частині того, що мобільні телефони були вилучені помилково та не відповідають критеріям речових доказів в рамках кримінального провадження свого підтвердження під час дослідження слідчим суддею матеріалів клопотання не знайшли.

Отже, оскільки майно вилучене в ході обшуку визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на вилучене майно.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. TheUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_6 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42022164010000076 від 11.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, яке було виявлено та вилучено 05.09.2022 року в ході проведення обшуку в приміщеннях КНП «ООКМЦ» ООР, за місцем здійснення діяльності ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

-мобільний телефон марки «iPhone 11»,s/ НОМЕР_2 , в чохлі жовтого кольору з ІМЕІ: НОМЕР_3 з сім-картою НОМЕР_4 , який належить лікарю-неврологу Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради ОСОБА_4 ;

-мобільний телефон «Хіаоmi Redmi Note 8 Pro» з ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 з сім-картою НОМЕР_7 , який належить медичному директору Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради ОСОБА_8 ;

-завірену копію наказу №141-л від 14.11.2019 року на 1 арк.;

-завірену копію витягу з наказу №96-л від 11.08.2015 року на 1 арк.;

-завірену копію посадової інструкції медичного директора ОСОБА_8 від 01.07.2022 року на 6 арк.;

-зразки печатки № 2 «Міністерство охорони здоров`я України Одеська обласна рада Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради» на 5 арк. формату А4;

-зразки печатки №1 «Міністерство охорони здоров`я України Одеська обласна рада Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради» на 5 арк. формату А4;

-зразки печатки круглої «Міністерство охорони здоров`я України Одеська обласна рада Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради» на 5 арк. формату А4;

-журнал КУ ООКМЦ обліку осіб спрямованих на обстеження військкоматом з 30.01.2015 року по теперішній час;

-палатний журнал (журнал госпіталізації по терапевтичному відділенні) з 17.01.2022 року по 30.08.2022 року.

Виконання ухвали покласти на прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_6 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її отримання до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1