Ухвала суду № 106452085, 27.09.2022, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/4709/15-а

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2022 Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого судді Каліуш О. В. , за участісекретаря судовогозасідання ХомерікиЮ.С.,розглянувши уписьмовому провадженні заяву ОСОБА_1 , боржник Костянтинівський міський центр зайнятості про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 згідно із ст. 383 КАС України звернувся до суду із заявою (а.с.195-197), в якій просить: визнати протиправною бездіяльність Костянтинівського міського центру зайнятості щодо не проведення перерахунку допомоги по безробіттю з 08.07.2015 з урахуванням його заробітної плати за період його роботи у ФОП ОСОБА_2 з 23.12.2014 по 30.06.2015.

В обґрунтування заявлених вимог заявник послався на таке.

З 23.12.2014 по 30.06.2015 він працював юристом у фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 що підтверджується копією трудової книжки.

Наказом Костянтинівського міського центру зайнятості від 02.07.2015 № НТ 150702 йому надано статус безробітного.

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28.09.2015 по справі № 233/4709/15, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду від 01.12.2015, було зобов`язано Костянтинівський міський центр зайнятості призначити йому допомогу по безробіттю з урахуванням страхового стажу з 23.12.2014 по 30.06.2015 з 08.07.2015 з виплатою недоотриманих з 08.07.2015 сум.

На виконання наведеного судового рішення 06.10.2015 відповідачем призначено та виплачено йому допомогу по безробіттю з врахуванням страхового стажу за період з 23.12.2014 по 30.06.2015. Водночас розмір допомоги визначено в мінімальному розмірі у відповідності до п. 3 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності від 15.06.2015 № 613, оскільки страховий стаж позивача протягом 12 місяців, які передують реєстрації його як безробітного, менший шести місяців.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо нарахування та виплати йому допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі, він звернувся до суду з іншим позовом.

Згідно із його позовною заявою, Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області було відкрито адміністративну справу № 233/101/17.

В обґрунтування позовних вимог він посилався на те, що з 23.12.2014 по 30.06.2015, працюючи у фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на посаді юриста, отримував заробітну плату в розмірі 45000 грн. З цієї суми ОСОБА_3 не сплачувала єдиний страховий внесок, але це не може бути підставою відмови врахувати ці суми заробітної плати при обчислені допомоги по безробіттю, оскільки така несплата була здійснена не з його вини, крім того, страховий стаж роботи, що передував постановці на облік до центру зайнятості, складає більше 6 місяців.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28.02.2017 провадження в частині позовних вимог, що стосуються повторного перерахунку допомоги по безробіттю з врахуванням трудового стажу в період з 15.08.1997 по 30.06.2015 з 08.07.2015, з виплатою недоотриманих сум з 08.07.2015 - закрито.

У задоволенні іншої частини позовних вимог постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28.02.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 - відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що за приписами частини 2 ст. 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-7) йому під час роботи у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 було нараховано заробітну плату в розмірі 45 000 грн. за кожний місяць з січня 2015 року по червень 2015 року, водночас, сплата єдиного соціального внеску за цей період роботодавцем не здійснена.

З огляду на зазначене, суди дійшли висновку, що оскільки його страховий стаж протягом 12 місяців, які передують реєстрації особи як безробітної, менший шести місяців, то відповідачем правомірно було визначено розмір допомоги по безробіттю у відповідності до вимог п. 3 Порядку №613, а саме в мінімальному розмірі.

Відповідно до вимог ч. ч. 2, 4 ст. 257 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду) судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно із ст. 267 КАС України (в зазначеній редакції) визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Постановою Верховного Суду від 06 квітня 2022 року по справі № 233/101/17 було встановлене таке:

Відповідно до вимог частини дев`ятої статті 267 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

У постановах від 17.04.2019 (справа №355/1648/15-а), від 12.05.2020 (справа №815/2252/16), від 16.12.2021 (справа №170/167/17) Верховний Суд дійшов висновку, що «…зазначені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень».

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28.09.2015 у справі № 233/4709/15, визнано неправомірним рішення відповідача від 09.07.2015 щодо відмови йому у призначенні допомоги по безробіттю та зобов`язано відповідача призначити йому допомогу по безробіттю з урахуванням страхового стажу з 23.12.2014 по 30.06.2015 з виплатою недоотриманих з 08.07.2015 сум.

Відповідачем зазначене рішення суду виконано шляхом призначення та виплати йому допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі.

Не погодившись з розміром призначеної та виплаченої йому допомоги по безробіттю, вважаючи, що таке здійснено відповідачем без врахуванням висновків Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області у рішенні від 28.09.2015 у справі № 233/4709/15 стосовно тривалості його страхового стажу, він звернувся до суду з цим позовом.

Такі фактичні обставини вказують на те, що публічно-правовий спір між ним та відповідачем вирішено рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28.09.2015 у справі №233/4709/15, а спір виник у зв`язку з неналежним, на його думку, виконанням відповідачем зазначеного рішення.

Таким чином, його вимоги не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статті 267 КАС України (в редакції до 15.12.2017) або ст. 383 КАС України (в діючій редакції) в межах справи № 233/4709/15.

Враховуючи позицію Верховного Суду та той факт, що боржник до теперішнього часу в повному обсязі рішення Костянтинівського міськрайонного суду по справі № 233/4709/15 не виконав, та не врахував при розрахунку допомоги по безробіттю з 08.07.2015 його заробітну плату за період його роботи у ФОП ОСОБА_2 з 23.12.2014 по 30.06.2015, та згідно із наданою відповіддю відмовляється в повному обсязі виконувати вищезазначене рішення суду, просить визнати протиправними бездіяльність посадових осіб Костянтинівського міського центру зайнятості щодо не проведення перерахунку допомоги по безробіттю з 08.07.2015 з урахуванням його заробітної плати за період його роботи у ФОП ОСОБА_2 з 23.12.2014 по 30.06.2015.

Боржник - Костянтинівський міський центр зайнятості подав письмові пояснення на заяву ОСОБА_1 (а.с.202-203), в яких зазначив таке.

ОСОБА_1 02.07.2015 звернувся до Костянтинівського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи та 02.07.2015 йому було надано статус безробітного відповідно до частини 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» за поданою заявою про надання статусу безробітного.

09.07.2015 йому було відмовлено у виплаті допомоги по безробіттю відповідно до п. 4, п. 5 ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі Закону) та п. 6.13 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики № 307 від 20.11.2000 (далі Порядку). У разі визнання в установленому порядку особи безробітною за межами дворічного періоду після її працевлаштування допомога по безробіттю визначається відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Якщо особа не була працевлаштована або без сплати внесків на страхування на випадок безробіття то допомога по безробіттю їй не призначається.

Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, у тому числі за даними про трудову діяльність працівників, внесеними відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а за періоди, за які не внесені дані до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Дата закінчення дворічного періоду за попередньою реєстрацією ОСОБА_1 06.05.2015. Період працевлаштування після попередньої реєстрації з 23.12.2014 по 30.06.2015 (2616722146, ОСОБА_3 ). На час призначення допомоги по безробіттю за даними Державного реєстру застрахованих осіб була відсутня сплата страхових внесків.

Після надходження необхідних даних про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, здійснюється перерахунок виплати допомоги по безробіттю з дня її призначення.

Тому, після надходження даних, 06.10.2015 безробітному була призначена виплата допомоги по безробіттю з 09.07.2015 відповідно до частини 2 та 4 ст. 22 та частини 3 ст. 23 Закону, як застрахованій особі без урахування страхового стажу строком 360 к.д. (застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців).

28.09.2015 постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від по справі № 233/4709/15-а було зобов`язано Костянтинівський міський центр зайнятості призначити ОСОБА_1 допомогу по безробіттю, з урахуванням страхового стажу за період роботи у ФОП ОСОБА_3 з 23.12.2014 по 30.06.2015 з виплатою недоотриманих сум. Постанова набрала законної сили 01.12.2016.

На виконання рішення суду та згідно із наказом Костянтинівського міського центру зайнятості від 10.01.2017 ОСОБА_1 була призначена допомога по безробіттю з 09.07.2015 по 02.07.2016 з урахуванням страхового стажу за період роботи у ОСОБА_3 з виплатою недоотриманих сум.

Згідно із п. 31 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266, зі змінами, внесеними постановою КМУ від 26.06.2015 № 439, середня заробітна плата дохід обчислюється центром зайнятості з використанням даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На час припинення реєстрації в Державному реєстрі застрахованих осіб була відсутня інформація про сплату страхових внесків за період роботи ОСОБА_1 у ОСОБА_3 для обчислення страхового стажу та розрахунку середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення). Сплата внесків була здійснена лише за грудень 2014 року. Тому виплата допомоги по безробіттю нараховувалася у мінімальному розмірі, встановленому правлінням Фонду (1800 грн на місяць).

Ухвалою судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08.09.2022 заяву ОСОБА_1 , боржник Костянтинівський міський центр зайнятості про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень, прийнято до розгляду. Розгляд справи призначено у письмовому провадженні (а.с.200).

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд прийшов до таких висновків.

Судом установлено, що постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 вересня 2015 року № 233/4709/15-а, ухваленою в справі адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити певні дії, позов задоволено. Визнано неправомірним рішення Костянтинівського міського центру зайнятості від 09 липня 2015 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні допомоги по безробіттю. Зобов`язано Костянтинівський міський центр зайнятості призначити ОСОБА_1 допомогу по безробіттю з урахуванням страхового стажу з 23.12.2014 по 30.06.2015 з 08.07.2015 з виплатою недоотриманих сум з 08.07.2015 сум. Постанова набрала законної сили 01.12.2016 (а.с. 34-35, 154-156).

На час набрання постановою № 233/4709/15-а законної сили, судом виконавчі листи не видавалися у зв`язку із відмовою позивача від отримання виконавчого листа. Зазначене підтверджується довідкою секретаря суду від 23.12.16 на довідковому листі по справі.

01.07.2022 за заявою позивача від 20.06.2022 судом був виданий виконавчий лист у справі № 233/4709/15-а (а.с.162,168-169).

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 04.08.2022 ОСОБА_1 поновлено строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого на підставі постанови Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області № 233/4709/15-а від 28.09.2015 в справі адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії (а.с. 187-192).

На виконанняпостанови судувід 28.09.2015№ 233/4709/15-а,Костянтинівським міськимцентром зайнятості(наказвід 10.01.2017№ НТ170110 а.с.226) ОСОБА_1 було призначено та виплачено допомогу по безробіттю з 09.07.2015 по 02.07.2016 як застрахованій особі залежно від страхованого стажу відповідно до частин 1,3,4 ст. 22, ч.1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, в мінімальному розмірі у відповідності до п.3 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності від 15 червня 2015 року № 613.

Згідно із ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч.1). За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченомустаттею 249цього Кодексу (ч.6).

Спірним питанням цієї заяви є не згода ОСОБА_1 з діями відповідача щодо нарахування та виплати йому допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі, без врахування його заробітку за період з 23.12.2014 по 30.06.2015 роботи у ФОП ОСОБА_3 на посаді юриста.

Даючи оцінку таким доводам заявника, суд прийшов до такого.

Судом установлено,що з 23.12.2014 по 30.06.2015 позивач ОСОБА_1 працював юристом у фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , що підтверджується копією трудової книжки (а.с.9-11).

Відповідно до відомостей з ДРЗДСС за період січень 2011 травень 2016, наданих Костянтинівським міським центром зайнятості (а.с. 208-216) щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 , вбачається, що в період з 23 грудня 2014 року по 30 червня 2015 року роботодавцем ФОП ОСОБА_3 була нарахована заробітна плата в розмірі 144942,00 грн (20706,00 грн х 7 міс = 144942,00 грн), сплата єдиного соціального внеску не відбувалась у період з січня 2015 року по червень 2015 року не здійснювалася.

У частині 1 статті 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Відповідно до п.2 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затверджено наказом Міністерства соціальної політики України 15 червня 2015 року № 613, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 09 липня 2015 року за № 821/27266 (далі Порядок №613), якщо страховий стаж протягом 12 місяців, що передують реєстрації особи як безробітної, становить шість або більше місяців, допомога по безробіттю визначається у відсотках до її середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), визначеної відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

У п.3 Порядку №613 визначено, що якщо страховий стаж протягом 12 місяців, які передують реєстрації особи як безробітної, менший шести місяців або особа була звільнена з останнього місця роботи на підставах, передбачених пунктами 3, 4, 7 і 8 частини першої статті 40, статтями 41 (крім пункту 5) і 45 Кодексу законів про працю України, та в разі, якщо ця робота була її останнім видом зайнятості, допомога по безробіттю призначається в мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд).

Порядок обчислення страхового стажу встановлено ст. 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», згідно із ч. 1 якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

За приписами частини 2 цієї статті страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

З відомостей Державного реєстру застрахованих осіб (а.с.206) вбачається, що під час роботи ОСОБА_1 у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в період з січня 2015 року по червень 2015 року сплата єдиного соціального внеску роботодавцем не здійснена.

За таких обставин, суд вважає, що оскільки страховий стаж ОСОБА_1 протягом 12 місяців, які передують реєстрації особи як безробітної, менший шести місяців, то боржником правомірно було визначено розмір допомоги по безробіттю у відповідності до вимог п.3 Порядку №613.

Отже, заяву ОСОБА_1 належить залишити без задоволення.

Керуючись ст. 383 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , боржник Костянтинівський міський центр зайнятості про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень залишити без задоволення.

Повний текс ухвали складено 27.09.2022.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О. В. Каліуш