Рішення № 106447873, 26.09.2022, Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/303/22

Єдиний унікальний номер 741/196/22

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

іменем України

26 вересня 2022 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Крупини А.О.,

з участю секретарів судового засідання Богдан Н.О., Олійник Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Носівка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Носівського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 14290 грн. 93 коп., що виникла станом на 26 січня 2022 року, а також судового збору в розмірі 2481 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 підписав анкету-заяву № б/н від 12 листопада 2013 року, чим підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами, що діяли на момент підписання анкети-заяви, які згідно із заявою отримані відповідачем для ознайомлення в письмовій формі, а також наказом банку про їх затвердження.

Позивач уважає, що шляхом підписання заяви між сторонами у відповідності до ст. 634 ЦК України був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору як банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України), так і кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).

Банком на підставі договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов користування та обслуговування картрахунку, відповідачу надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 14000 грн. 00 коп.

Оскільки, відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконував, тому станом на 26 січня 2022 року виникла заборгованість на суму 14290 грн. 93 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 11555 грн. 66 коп., заборгованості за простроченим тілом кредиту - 11555 грн. 66 коп., заборгованості за простроченими відсотками - 2735 грн. 27 коп.

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 05 травня 2021 року відкрито позовне провадження в цивільній справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, постановлено розгляд даної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився, але в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення. Окремо 14 лютого 2022 року направив до суду письмове клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, у якому зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі й не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду (а. с. 70).

Відповідач був належним чином повідомлений судом про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями (а. с. 87, 88), однак повторно у судове засідання не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив, відзиву на позов та жодних заяв чи клопотань до суду не подав.

Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядилися своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За письмовою згодою позивача суд постановив 26 вересня 2022 року ухвалу про заочний розгляд справи, у відповідності до ст. 223 ЦПК України.

У відповідності до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд робить висновок, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з нижченаведеного.

Так, у відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Нормою ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з довідкою позичальнику ОСОБА_1 було надано кредитні картки (а. с. 14):

- № НОМЕР_1 , дата відкриття 12.11.2013, термін дії 07/17;

- № НОМЕР_2 , дата відкриття 11.07.2017, термін дії 07/21;

- № НОМЕР_3 , дата відкриття 18.07.2018, термін дії 06/22.

Позивач 12 листопада 2013 року надав ОСОБА_1 у користування грошові кошти в розмірі 5000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок НОМЕР_1 . У подальшому 18 липня 2018 року кредитний ліміт по картці було збільшено до 6500 грн. 00 коп., 16 серпня 2018 року - збільшено до 10000 грн. 00 коп., 18 серпня 2018 року - збільшено до 12000 грн. 00 коп., 06 вересня 2018 року - збільшено до 14000 грн. 00 коп., 03 жовтня 2019 року - збільшено до 14000 грн. 00 коп., 17 листопада 2019 року - зменшено до 13190 грн. 00 коп., 16 лютого 2021 року - зменшено до 8926 грн. 25 коп., 01 березня 2021 року - зменшено до 8896 грн. 21 коп., 24 грудня 2019 року - зменшено до 8826 грн. 21 коп., 23 березня 2021 року - зменшено до 8896 грн. 21 коп., 06 квітня 2021 року - зменшено до 13100 грн. 69 коп., 04 січня 2020 року - зменшено до 13100 грн. 69 коп., 13 лютого 2020 року - зменшено до 13100 грн. 69 коп., 27 лютого 2020 року - зменшено до 12946 грн. 84 коп., 11 березня 2020 року - зменшено до 12946 грн. 84 коп., 24 березня 2020 року - зменшено до 12946 грн. 84 коп., 07 квітня 2020 року - зменшено до 12946 грн. 84 коп., 08 квітня 2020 року - зменшено до 12946 грн. 84 коп., 22 квітня 2020 року - зменшено до 12946 грн. 84 коп., 04 травня 2020 року - зменшено до 12946 грн. 84 коп., 15 травня 2020 року - зменшено до 12946 грн. 84 коп., 26 травня 2020 року - зменшено до 12946 грн. 84 коп., 10 червня 2020 року - зменшено до 12946 грн. 84 коп., 22 червня 2020 року - зменшено до 12946 грн. 84 коп., 03 липня 2020 року - зменшено до 12946 грн. 84 коп., 14 липня 2020 року - зменшено до 12946 грн. 84 коп., 31 липня 2020 року - зменшено до 12492 грн. 24 коп., 11 серпня 2020 року - зменшено до 12492 грн. 24 коп., 25 серпня 2020 року - зменшено до 12492 грн. 24 коп., 07 вересня 2020 року - зменшено до 12492 грн. 24 коп., 23 вересня 2020 року - зменшено до 11950 грн. 65 коп., 07 жовтня 2020 року - зменшено до 11950 грн. 65 коп., 19 жовтня 2020 року - зменшено до 11950 грн. 65 коп., 30 жовтня 2020 року - зменшено до 11950 грн. 65 коп., 11 листопада 2020 року - зменшено до 11950 грн. 65 коп., 26 листопада 2020 року - зменшено до 11605 грн. 70 коп., 08 грудня 2020 року - зменшено до 11605 грн. 70 коп., 22 грудня 2020 року - зменшено до 11605 грн. 70 коп., 05 січня 2021 року - зменшено до 11605 грн. 70 коп., 18 січня 2021 року - зменшено до 11196 грн. 08 коп., 29 січня 2021 року - зменшено до 11196 грн. 08 коп., 09 лютого 2021 року - зменшено до 11196 грн. 08 коп., 23 лютого 2021 року - зменшено до 11196 грн. 08 коп., 10 березня 2021 року - зменшено до 11196 грн. 08 коп., 23 березня 2021 року - зменшено до 11196 грн. 08 коп., 06 квітня 2021 року - зменшено до 11196 грн. 08 коп., 20 квітня 2021 року - зменшено до 11196 грн. 08 коп., 06 травня 2021 року - зменшено до 11196 грн. 08 коп., 19 травня 2021 року - зменшено до 11196 грн. 08 коп., 31 травня 2021 року - зменшено до 11196 грн. 08 коп., 15 червня 2021 року - зменшено до 0 грн. 00 коп. (а. с. 15, 16).

У судовому засіданні установлено, що 12 листопада 2013 року відповідач ОСОБА_1 заповнив анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку. При цьому, окрім анкетних даних відповідача вказана анкета-заява не містить відомостей, на підставі яких можна встановити волевиявлення позичальника на укладення кредитного договору на умовах, що заявлені позивачем, а також запропоновані відповідачу конкретні умови (а. с. 17).

Так, відповідно до положень ч. ч. 1 та 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633 та 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Факт надання в розпорядження відповідачу кредитних коштів та користування ними підтверджується наданим банком до позовної заяви розрахунком заборгованості за вказаним договором, випискою з особового рахунку ОСОБА_1 про рух коштів, з якого вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами банку шляхом зняття готівки у банкоматі, погашав заборгованість, поповнював картку, здійснював перекази на інші картки тощо (а. с. 62-67).

Крім того, відповідач не заперечив самого факту отримання кредиту та жодним чином не спростував розміру заборгованості за кредитом, розрахунок якого наведено банком та який становить 11555 грн. 66 коп.

Укладений між сторонами договір від 12 листопада 2013 року у вигляді підписаної відповідачем заяви-анкети не містить строку повернення кредиту (користування ним).

Ураховуючи ті обставини, що відповідач умови кредитного договору не виконував, використані кредитні кошти банку не повернув, тому позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором, яка складається, зокрема, із заборгованості за тілом кредиту на суму 11555 грн. 66 коп. необхідно задовольнити.

Окрім цього, позивач, звертаючись із позовними вимогами про погашення кредиту, просив у тому числі, крім заборгованості за простроченим тілом кредиту, стягнути заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 2735 грн. 27 коп. станом на 26 січня 2022 року. Вирішуючи дане питання, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633 та 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.

Обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками, позивач посилається на Договір про надання банківських послуг, у редакції, що діяла на момент підписання заяви, згідно з п. 2.1.1.2.12.7.2, за яким в разі непогашення Клієнтом боргових зобов`язань за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку проценти, зазначені в тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6.1 Договору.

Однак, договір про надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» не можна вважати складовою кредитного договору, оскільки він не підписаний та не визнається позичальником, а також тому, що такий договір прямо не передбачений в заяві позичальника від 12 листопада 2013 року, яка безпосередньо ним підписана. Водночас, наявна у справі копія договору Умов та Правил надання банківських послуг (а. с. 19-39) не містить реквізитів щодо дати їх прийняття (затвердження) та набрання ними законної сили, що позбавляє суд можливості встановити дату набрання ними чинності та факт їх поширення на виниклі між сторонами правовідносини.

Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком витяги з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а. с. 18) та Умов та Правил надання банківських послуг (а. с. 19-39) не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків за користування кредитом.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що АТ КБ «Приватбанк» при укладенні договору з ОСОБА_1 дотрималося вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Отже, суд уважає необґрунтованими вимоги банку в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками, нарахованими відповідно до Умов та правил банківських послуг АТ КБ «Приватбанк».

Наведена правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року (у справі № 342/180/17), яка відповідно до положень ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підлягає врахуванню усіма іншими судами при застосуванні таких норм права.

За таких обставин, ураховуючи, що з наведеного неможливо встановити правову підставу та порядок нарахування банком відсотків, які він просить стягнути, відсутні правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за такими відсотками станом на 26 січня 2022 року в сумі 2735 грн. 27 коп., а, отже, вимоги у цій частині задоволенню не підлягають, адже вони є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища відповідача.

Окремо суд звертає увагу на те, що користування ОСОБА_1 кредитною карткою та часткове погашення коштів само по собі жодним чином не свідчить про достеменну обізнаність відповідача, як це передбачено вимогами законодавства, про умови зміни розміру кредитного ліміту, порядку та розміру нарахування відсотків. Отже, факт користування такими коштами не породжує виникнення зобов`язання, яке витікає із заяви відповідача від 12 листопада 2013 року, а має іншу правову природу.

Згідно з ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з положень п. 3. ч. 2 ст. 141 ЦПК України, ураховуючи, що позовні вимоги задоволено частково (80,86 %), суд уважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь позивача в рахунок повернення судових витрат пропорційно до задоволеної частини позовних вимог 2006 грн. 14 коп., які підтверджені документально (а. с. 5).

На підставі ст. ст. 526, 527, 530, 549, 551, 599, 1050, 1048, 1054, 1056 ЦК України та керуючись ст. ст. 141, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором станом на 26 січня 2022 року в загальному розмірі 11555 (одинадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 66 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту, у т.ч. заборгованості за простроченим тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 2006 (дві тисячі шість) грн. 14 коп. у рахунок повернення коштів по сплаті судового збору.

В іншій частині позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» відмовити.

Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 26 вересня 2022 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА