Рішення № 106447101, 01.09.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/8300/22

Провадження №2/752/6617/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2022 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група лекс», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шарков Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

Адвокат Бондаренко Андрій Олександрович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група лекс», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шарков Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 13.01.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. вчинено виконавчий напис №844 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група лекс» неіснуючої заборгованості.

В порушення вимог чинного законодавства приватний нотаріус перед вчиненням виконавчого напису не надіслав боржнику вимогу про усунення порушень, оскільки після цього він міг лише через тридцять днів вчинити виконавчий напис.

14.02.2022 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Шарковим Олександром Олександровичем на підставі оспорюваного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження №68629729.

Спірний виконавчий напис є протиправним, оскільки вчинений з порушенням вимог чинного законодавства України. Стягувачем нотаріусу не було подано документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Заборгованість, яка значиться у виконавчому написі, не дає можливості зробити висновок щодо правомірності нарахування. Неповідомлення нотаріусом боржника про вимогу кредитора є підставою, для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 та зареєстрованим за №282/20595, передбачена можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Просить суд:

визнати виконавчий напис від 13.01.2022 №844, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група лекс» суму заборгованості в розмірі 22883,58 грн., таким, що не підлягає виконанню;

стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

26.07.2022 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

26.07.2022 судом постановлено ухвалу про забезпечення позову.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

17.06.2014 ОСОБА_1 звернулась до Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» з заявою (офертою) №200048214 про укладання договору про надання та використання платіжної картки з бажаним кредитним лімітом 4000 грн.

13.01.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. вчинено виконавчий напис №844 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група лекс» заборгованості за договором від 17.06.2014 №20004821492, укладеним з Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський», правонаступником всіх прав та обов`язків якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група лекс».

Строк платежу за договором від 17.06.2014 №20004821492 настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 17.06.2014 по 16.11.2021. Сума заборгованості складає 22033,58 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 7223,83 грн., прострочена заборгованість за нарахованими доходами - 14809,75 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача 850 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню, становить 22883,58 грн.

14.02.2022 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Шарковим О.О. було відкрито виконавче провадження №68629729 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису.

3. Релевантні джерела права

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 із змінами та доповненнями (надалі - Порядок).

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

При цьому, ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, пунктом 2 Переліку документів, передбачено, що для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з тим, пункт 2 вказаного переліку був визнаний незаконним та нечинним у повному обсязі згідно із постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 по справі № 826/20084/14. Вказана постанова суду є чинною.

В пункті 1 вищевказаного Переліку документів визначено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14. Таким чином, з 22.02.2017 кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

Суд відзначає, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що відповідно виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж беззаперечно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі та саме за цей період.

Законодавством не визначений вичерпний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Відповідачем не було надано доказів того, що ним нотаріусу були надані будь-які документи, що підтверджують безспірність заборгованості у вказаний у виконавчому написі період. Зокрема, відповідачем не було надано доказів подання ним нотаріусу виписки з рахунку позивача, яка б містила обов`язкові реквізити, що повинні бути вказані у ній згідно п. 61, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України (дата здійснення останніх (попередніх) операцій по рахунку, код валюти, суми операцій (відповідно за дебетом або кредитом) тощо). Без цих відомостей з виписки абсолютно неможливо з`ясувати коли і які саме суми були отримані позивачем від банку, коли були нараховані відсотки, в якому розмірі та за який період було нараховано відсотки, яким є розмір заборгованості та чи існує заборгованість взагалі.

Отже, суду не було надано доказів того, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом за наявності документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Виконавчий напис видано без з`ясування дійсної дати виникнення заборгованості, хоча з`ясування дати виникнення заборгованості має важливе значення з метою виконання нотаріусом вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» в аспекті додержання трирічного строку, встановленого цієї статтею.

Крім того, виконавчий напис вчинено на підставі договору, стосовно якого не надано доказів нотаріального посвідчення. З урахуванням визнання в судовому порядку з 22.02.2017 нечинним пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, видача таких виконавчих написів після 22.07.2017 можлива лише за умови пред`явлення оригіналу нотаріально посвідченого договору (договорів).

Отже, оспорюваний виконавчий напис нотаріуса не відповідає вимогам закону, в той час як заборгованість, яка вказана у цьому написі, не є безспірною. Факт наявності цього виконавчого напису суттєво порушує права позивача.

Також суду не було надано доказів повідомлення боржника нотаріусом про вимогу кредитора щодо стягнення коштів за договором.

Зазначене дає суду підстави зробити висновок, що нотаріус вчинив виконавчий напис не на підставі нотаріально посвідченого договору, при цьому він не перевірив безспірність заборгованості та дотримання стягувачем строків звернення з такою вимогою.

З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання оспорюваного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

5. Розподіл судових витрат, вирішення питання про заходи забезпечення позову

Згідно з ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 992,40 грн. за подання позову до суду та за подання заяви про забезпечення позову у сумі 496,20 грн., у зв`язку з документальним підтвердженням їх понесення.

Щодо стягнення суми судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11200 грн. суд відзначає наступне.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат.

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви долучено копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 18.02.2022 та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 24.04.2012, копію угоди про надання правничої (правової) допомоги від 16.02.2022, попередній розрахунок сум судових витрат, згідно з яким витрати на правову допомогу складають 11200 грн.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зі змісту угоди про надання правничої (правової) допомоги від 16.02.2022 встановлено, що у п.5 сторони цієї угоди визначили, що клієнт відшкодовує адвокату витрати на відрядження та інші витрати в погодженому між сторонами розмірі. Робота адвоката оплачується клієнтом на підставі рахунків, що виставляються адвокатом, або у інший спосіб окремо (додатково) обумовлений сторонами.

Суду не було надано доказів погодження сторонами угоди про надання правничої (правової) допомоги від 16.02.2022 розміру витрат адвоката та вартості роботи адвоката за цією угодою, а також не надано жодних доказів оплати позивачем цих витрат на підставі рахунків адвоката.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відшкодування позивачу за рахунок відповідача витрат на правову допомогу.

Таким чином, загальний розмір судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становить 1488,60 грн. (992,40 грн. + 496,20 грн. =1488,60 грн.)

Керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 13.01.2022 №844, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група лекс» суму заборгованості в розмірі 22883,58 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група лекс» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Бондаренко Андрій Олександрович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Білоруська, б. 5, оф. 28.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група лекс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Льва Толстого, б. 33, оф.75, код ЄДРПОУ 44371579.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Житомирська, б. 16, к. 3.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шарков Олександр Олександрович, місцезнаходження: м. Київ, пров. Бехтерівський, б. 4-б, оф. 2.

Суддя Ж. І. Кордюкова