Ухвала суду № 106443417, 27.09.2022, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/5490/19

провадження №2-п/489/9/22

УХВАЛА

про перегляд заочного рішення

27 вересня 2022 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленко І.В.,

при секретарі судового засідання Нірши Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєвазаяву представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 29.09.2020 по цивільній справі за позовом Миколаївської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення коштів за безоплатне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів

встановив:

У лютому 2022 року представник відповідача звернулася до суду із заявою в якій просить скасувати заочне рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 29.09.2020, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_3 на користь Миколаївської міської ради кошти в сумі 153064,99 грн. за безоплатне користування земельною ділянкою площею 3716 кв.м. по АДРЕСА_1 та судовий збір в сумі 2295,00 грн.

Заява обґрунтована тим, що копія заочного рішення отримана представником відповідача 31.01.2022, а про його ухвалення стало відомо відповідачу у грудні 2021 після отримання постанови державного виконавця від 21.12.2021 про відкриття виконавчого провадження за № 67941688. Тому подається клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Вказує, що про розгляд справи відповідач не була належним чином повідомлена, а тому була позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права та надати суду заперечення проти позову.

Відсутність позиції відповідача у даній справі позбавило суд можливості ґрунтовно дослідити всі обставини та докази, які могли би вплинути на правильне вирішення спору.

Представник позивача Миколаївської міської ради 31.03.2022 надав заперечення проти заяви про перегляд заочного рішення, вказавши на безпідставність доводів представника відповідача.

Суд не врахував, що позивачем не надано витягу про нормативно-грошову документацію на земельну ділянку та погодився з даними про оцінку земельних ділянок, що вказані у розрахунках, наданих позивачем.

Розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213.

Судом не оцінено належним чином наявні у матеріалах справи, в тому числі дані застосування позивачем коефіцієнтів, які характеризують функціональне використання земельних ділянок при розрахунку їх нормативної грошової оцінки, а також ставку сплати відповідачем, саме як фізичною особою, плати за землю.

Вказане має важливе значення для правильного визначення розміру орендної плати, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Посилаючись на наведені обставини заявник просить визнати поважною причиною пропуск строк на перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному позовному провадженні.

У судове засідання, призначене на 21.09.2022, сторони не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду заяви. Крім того, представник відповідача надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності відповідача і просила заяву задовольнити.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За положеннями частин п`ятої, дев`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення судового рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, встановив наступне.

Згідно частини першої статті 288 ЦПК Українизаочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З аналізу наведеної норми слідує, що скасування заочного рішення можливе за наявності одночасно двох умов 1) відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Із матеріалів цивільної справи встановлено, що заочним рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 29.09.2020 стягнуто з ОСОБА_3 на користь Миколаївської міської ради кошти в сумі 153064,99 грн. за безоплатне користування земельною ділянкою площею 3716 кв.м. по АДРЕСА_1 та судовий збір в сумі 2295,00 грн.

Судові засідання у справі призначалися на 21.04.2020, 14.07.2020 та 22.09.2020. Про розгляд справи відповідач повідомлена розміщенням відповідного оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України та направленням судових на адресу її місця реєстрації проживання, але судова кореспонденція була повернута з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.

При цьому, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, наявні у справі докази спростовують доводи представника відповідача про неналежне повідомлення відповідача про судові засідання, а тому її право на справедливий судовий розгляд порушено не було.

Щодо заперечень проти позову, суд вважає їх недостатніми для скасування заочного рішення, оскільки до заяви відповідачем не надано власного розміру збитків, нанесених територіальній громаді в зв`язку з безоплатним використанням земельної ділянки із урахуванням наведених в заяві доводів.

Враховуючи наведе та оцінивши наявні справі докази, суд приходить до висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Щодо заяви в частині поновлення строку на перегляд заочного рішення то такий строк підлягає поновленню, оскільки копію заочного рішення представник відповідача отримала 31.012022, а направлена на адресу відповідача його копія повернута поштовим відлунням з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що вважається неналежним врученням судової поштової кореспонденції.

Керуючись статями 287, 288 ЦПК України, суд

ухвалив:

Клопотання представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_3 , про поновлення строку звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення задовольнити.

Заяву представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_3 , про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 29.09.2020 по цивільній справі за позовом Миколаївської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення коштів за безоплатне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів залишити без задоволення.

Роз`яснити відповідачу, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 27.09.2022.

Суддя І.В.Коваленко