Рішення № 106441106, 20.09.2022, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1025/22

Провадження № 2-а/163/27/22

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2022 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Павлуся О.С.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в :

В позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить визнати протиправною та скасувати постанову Волинської митниці № 0462/20500/22 від 22 червня 2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та накладення стягнення у вигляді 2 989,14 гривень штрафу.

Заявлені вимоги обґрунтував тим, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем допущено грубе порушення норм процесуального права та неповноту з`ясування фактичних обставин справи. Порушення процесуальних норм полягає у тому, що відповідач розглянув справу без належного його повідомлення, чим порушив вимоги ст.526 МК України, оскільки оскаржувану постанову винесено 22 червня 2022 року, а повідомлення про розгляд справи у цю дату від митниці він отримав лише 02 липня 2022 року, тобто після фактичного її розгляду. Розгляд справи за його відсутності також призвів до неповного з`ясування посадовою особою відповідача фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для її вирішення, а саме, відповідачем не надано оцінку тій обставині, що згідно Договору доручення на надання брокерських послуг № 31/08/20 від 31 серпня 2020 року всю відповідальність за достовірність та справжність поданих до митного оформлення документів та інформації несе не він як митний брокер, а замовник, який надав йому ці документи та інформацію, у тому числі, що впливає на сплату податків та зборів. Застосовуючи штрафну санкцію, відповідач незаконно та безпідставно керувався службовою запискою УМПКМВ та МТР ЗЕД Волинської митниці від 14.04.2022 №7.3-15-02/59, якою визначено різницю між вартістю, визначеною митним органом згідно цінової інформації ЄАІС Держмитслужби та заявленою до митного оформлення, оскільки жодних перевірок в порядку постмитного аудиту не проводилось, акти перевірки відсутні, будь-які рішення митного органу про коригування митної вартості також не приймались. Крім цього вказав, що рішенням Конституційного Суду України від 15.06.2022 року № 4-р(ІІ)/2022 абзац другий статті 485 визнано таким, що не відповідає Конституції України.

На позовну заяву представник відповідача подав відзив. У ньому вказав, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства України, посадовою особою митниці в повній мірі з`ясовано факт вчинення правопорушення і доведено винуватість позивача у його вчиненні. Решта змісту відзиву є аналогічним змісту оскаржуваної постанови. Просив відмовити у задоволенні позову.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Представник позивача в канцелярію суду подав заяву, у якій просив розглянути справу за його і позивача відсутності.

Відповідач про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки свого представника не сповістив, будь-яких клопотань щодо процедури розгляду справи не подав.

З огляду на викладене суд розглянув справу в порядку письмового провадження відповідно до ч.9 ст.205, ч.3 ст.268 КАС України, оскільки не вбачає перешкод для такого розгляду.

Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.

31 серпня 2020 року між ТОВ «УКР-БРОКСЕРВІС» (митний брокер) в особі ОСОБА_1 та ТОВ «ПРОДЖЕКТ ОФІС» в особі ОСОБА_2 (замовник) укладено Договір доручення № 31/08/20 на надання брокерських послуг та декларування товарів, за умовами якого митний брокер від імені, за дорученням, та за рахунок замовника, керуючись законодавством України, надає послуги, пов`язані з декларуванням товарів, які належать замовнику та переміщуються через митний кордон України, та надає митно-брокерські та консультаційні послуги у сфері митного законодавства.

07квітня 2022року ОСОБА_1 як декларант(митнийброкер)подав посадовійособі митногопоста «Луцьк»Волинської митницідо митногооформлення митнудекларацію типуІМ40ДЕ№UA205140/2022/020885та товаросупровіднідокументи натовар (фактурувід 05.04.2022року FE01/22/000132,CMRб/нвід 05.04.2022року таміжнародну експортнудекларацію MRN№22PL331020Е0299592від 06.04.2022), відповідно до яких у митному режимі «імпорт» переміщується товар «Автозапчастини», загальною вартістю 2545,63 Євро, відправником товару виступає компанія «AUTO PARTNER S.A.» (Польща), отримувачем - TOB «ПРОДЖЕКТ ОФІС» (Україна, місто Луцьк).

За результатами повного митного огляду цього товару встановлено розбіжності: країна виробництва, що зазначена в гр.31 та електронному інвойсі МД не відповідає маркуванню, зазначеному на пакуванні товару: товар №10 CN-DЕ, товар №23 CN-NL, CN, CN, CN, товар №57 CN-CZ, а саме:

1. товар №10 заявлено: «привідні безкінечні паси трапецієподібного поперечного перетину, ребристі, з довжиною зовнішнього кола більш як 60 см: ремень генератора арт.31325042 - 1 шт. Торговельна марка немає даних. Виробник ORG VOL. Країна виробництва CN». Фактично, митним оглядом встановлено переміщення: вантаж «привідні безкінечні паси трапецієподібного поперечного перетину, ребристі, з довжиною зовнішнього кола більш як 60 см: ремень генератора арт.31325042 - 1 шт. Країна виробництва DЕ, що не відповідає заявленому.

2. товар №23 заявлено: «пружини стискання: Пружина ходової частини арт.994 812 - 2 шт., Торговельна марка - немає даних. Виробник SAA. Країна виробництва CN». Фактично, митним оглядом встановлено: вантаж «пружини стискання: Пружина ходової частини арт.994 812 - 2 шт. Країна виробництва NL, що не відповідає заявленому.

3. товар №57 заявлено: «системи підвіски та їх частини штамповані із сталі: Пружина ходової частини apт.KYBRA4097 - 2 шт., Пружина TOYOTA T.COROLLA VERSO 2.0D/2.2D 04.04-03.09 apт.KYBRG6542 - 2 шт., Пружина - Подвеска/амортизация FIAT Р. PUNTO/GRANDE HATCHBACK 1.4 09.07- apт.KYBRH2539 - 2 шт., Пружина - Подвеска/амортизация RENAULT Т.LAGUNA III 1.5DCI/1.6/2.0DCI 10.07- apт.KYBRH6394 - 2 шт., Пружина - подвеска/амортизация LANCIA P.YPSILON 1.2/1.4 10.03-12.11 apт.KYBRH3283 - 1 шт., торгівельна марка немає даних. Виробник KYB. Країна виробництва СN». Фактично, митним оглядом встановлено: «системи підвіски та їх частини штамповані із сталі: Пружина ходової частини apт.KYBRA4097 2 шт., Пружина TOYOTA T.COROLLA VERSO 2.0D/2.2D 04.04-03.09 apт.KYBRG6542 2 шт., Пружина - подвеска/амортизация FIAT Р.PUNTO/GRANDE HATCHBACK 1.4 09.07- aрт.KYBRH2539 - 2 шт., Пружина - Подвеска/амортизация RENAULT Т.LAGUNA 111 1.5DCI/1.6/2.0DCI 10.07- apT.KYBRH6394 - 2 шт., Пружина - Подвеска/амортизация LANCIA P.YPSILON 1.2/1.4 10.03-12.11 apт.KYBRH3283 - 1 шт., Торговельна марка немає даних. Виробник KYB. Країна виробництва CZ», що не відповідає заявленому.

Ураховуючи встановлення такої невідповідності країни виробника окремих товарів, на запит посадової особи митного поста «Луцьк» Волинської митниці МПКМВ та МТР ЗЕД Волинської митниці у службовій записці від 14.04.2022 №7.3-15-02/59 визначило різницю платежів між вартістю, визначеною митним органом згідно цінової інформації ЄАІС Держмитслужби (3040,51 гривень), та заявленою до митного оформлення в митній декларації (2044,13 гривень), яка становить 996,38 гривень.

За викладених обставин 15 квітня 2022 року головний державний інспектор Волинської митниці за участі ОСОБА_1 склав щодо нього протокол про порушення митних правил №0462/20500/22 за ознаками ст.485 МК України. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 декларант (митний брокер) ТОВ «УКР-БРОКСЕРВІС» під час оформлення вищевказаного товару в товарних позиціях № 10, 23 та 57 за митною типу ІМ40ДЕ №UA205140/2022/020885 вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в загальній сумі 996,38 гривень, тобто заявив у цій митній декларації неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості.

22 червня 2022 року в.о. начальника Волинської митниці Татарчук М.І. виніс оскаржувану постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, відповідно до змісту протоколу №0462/20500/22 і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 2989,14 гривень.

Постанова винесена за відсутності ОСОБА_1 та 24 червня 2022 року була надіслана митницею на його адресу.

Враховуючи обґрунтування позову, суд виходить із наступних норм митного законодавства України.

У статті 498 МК України визначено, що особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом.

Частинами 1, 4 статті 526 МК України встановлено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Отже, Митним кодексом України визначено порядок провадження у справі про порушення митних правил, визначено зокрема право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності знати про час і місце розгляду справи, брати участь у розгляді справи, подавати пояснення та заперечення.

Крім цього, Митним кодексом України визначено єдину обов`язкову умову розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме: розгляд справи може відбуватись за відсутності особи, яка притягається до відповідальності лише в разі, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Дотримання наведених правил є передумовою належного розгляду справи про порушення митних правил, тобто в порядку, передбаченому МК України.

Позивач у позовній заяві зазначає, що оскаржувана постанова прийнята посадовою особою митниці з порушенням вимог ст.526 МК України, оскільки про час і місце розгляду справи він належно повідомлений не був.

Така позиція позивача знайшла своє підтвердження наданою відповідачем копією справи про порушення митних правил №0462/20500/22.

Із матеріалів цієї справи встановлено, що призначений на 18 травня 2022 року та на 01 червня 2022 року розгляд протоколу відкладався за заявою ОСОБА_1 , у зв`язку із його перебуванням у відрядженні, а його адвоката за кордом / у відрядженні.

Доказів про належне сповіщення ОСОБА_1 про розгляд протоколу 22 червня 2022 року з 10:00 години по 12:00 годину на Волинській митниці матеріали справи про порушення митних правил не містять.

Відтак, судом встановлено обґрунтовані підстави для висновку, що про час і місце розгляду справи про порушення митних Волинською митницею позивач належним чином повідомлений не був, відповідно, розгляд справи проведено з порушенням вимог ч.ч.1, 4 ст.526 МК України.

Зазначене вочевидь позбавило позивача можливості скористатися своїми процесуальними правами, надати пояснення, докази, мати захисника тощо. Порушення органами державної влади встановленої законом процедури здійснення контрольних повноважень, зокрема, позбавлення права на участь особи, щодо якої здійснюють контрольні заходи, є істотним, а не формальним порушенням.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 20 червня 2018 року, від 29 березня 2019 року у справах, відповідно, № 806/2554/16, №502/1664/16-а.

Таким чином, в даному випадку мало місце порушення відповідачем норм процесуального права при розгляді справи, що в свою чергу зумовило порушення прав позивача, передбачених ст.498 Митного кодексу України, в тому числі і права на захист.

За змістом ст.ст.458, 487 МК України, ст.ст.9-11 КУпАП підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак суб`єктивної та об`єктивної сторони складу правопорушення.

Стаття 485 МК України встановлює відповідальність, в тому числі, за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Диспозиція ст.485 МК України передбачає наявність спеціальної протиправної мети - неправомірне зменшення розміру сплати митних платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Відтак, зі змісту даної статті слідує, що в діях винної особи має міститись прямий умисел як форма вини та особлива мета ухилення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.

Крім цього, в постанові від 13 грудня 2018 року у справі №759/360/17 Верховний Суд зазначив: «склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі)».

В провину позивачу ОСОБА_1 як митному брокеру ставиться заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості.

Відповідно до ч.1 ст.416 МК України митний брокер - це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Стаття 417 МК України передбачає, що взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором.

Як встановленоу справі,декларування товаруза митноюдекларацією типуІМ40ДЕ№UA205140/2022/020885 ОСОБА_1 як митний брокер здійснював на підставі укладеного із ТОВ «ПРОДЖЕКТ ОФІС» Договору доручення № 31/08/20 на надання брокерських послуг та декларування товарів.

Цим Договором дорученням № 31/08/20 визначені права та обов`язки замовника та митного брокера, зокрема:

- замовник надає митному брокеру справжні, достовірні товарно-супровідні та інші передбачені Митним кодексом документи (оригінали та завірені належним чином копії) необхідні для переміщення для переміщення через митний кордон України товарів та їх митного оформлення, а також повідомляє інформацію та відомості, які необхідні для митного контролю і митного оформлення та не зазначені у товаросупровідній документації (п.2.1. Договору доручення).

- замовник терміново повідомляє брокера про будь-які нові дані та відомості, пов`язані із митним оформленням (п.2.6 даного Договору доручення).

- митний брокер надає брокерські послуги замовнику та забезпечує декларування товарів митному органу; надає митному органу митні документи, які необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів; пред`являє товари митному органу (п.п.4.1-4.3 Договору доручення).

- замовник несе повну відповідальність за справжність і достовірність документів та інформації (наданих брокеру та поданих до митного оформлення), необхідної для митного контролю і митного оформлення, в тому числі тих, які впливають на сплату податків та зборів (п.7.6. Договору доручення).

Отже, ураховуючи положення ст.417 МК України та умови Договору доручення вбачаються підстави для висновку, що митний брокер ОСОБА_1 не є відповідальною особою у даних правовідносинах щодо подання митному органу документів, які містять неправдиві відомості щодо задекларованого товару з метою ухилення від в повному обсязі сплати митних платежів.

Суд також звертає увагу на те, що у письмових поясненнях від 15 квітня 2022 року ОСОБА_1 зазначав, що декларування товару здійснював на підставі наданих йому замовником ТОВ «ПРОДЖЕКТ ОФІС» товаросупровідних документів, при цьому із заявою до митного органу щодо фізичного огляду товару не звертався, оскільки жодних підстав не довіряти наданим йому замовником документам не мав.

До того ж за змістом ч.2 ст.266 МК України здійснення фізичного огляду товарів перед подачею митної декларації з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, є правом декларанта, а не обов`язком.

Посадова особа митного органу під час розгляду протоколу на наявні у справі письмові пояснення ОСОБА_1 уваги не звернула, не надала їм належної оцінки і не вжила заходів для їх перевірки, зокрема, не здійснила опитування уповноваженої особи ТОВ «ПРОДЖЕКТ ОФІС», не перевірила їх договірних правовідносин та на яких умовах вони базуються.

Як зазначалось вище, диспозиція статті 485 МК України передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей.

Відповідно до ст.10 КУпАП України, адміністративне правопорушення вважається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинили, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Проте, матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу ОСОБА_1 на вчинення дій, передбачених диспозицією ст.485 МК України, шляхом заявлення у митній декларації типу ІМ40ДЕ №UA205140/2022/020885 неправдивих відомостей про товар щодо його країни виробництва.

Крім цього, належить зазначити про формальний підхід до розгляду протоколу зі сторони посадової особи митниці як органу владних повноважень, про що свідчить сам зміст оскаржуваної постанови. Зокрема, у постанові зовсім не розкрито суб`єктивної сторони у діях ОСОБА_1 , а саме, що він діяв умисно, в інтересах ТОВ «ПРОДЖЕКТ ОФІС», між ними існувала неправомірна змова, через що він діяв усвідомлено, цілеспрямовано чинив так, щоб ТОВ «ПРОДЖЕКТ ОФІС» уникнуло від сплати у повному обсязі митних платежів.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, обов`язок доводити правомірність рішення у цій справі покладається на суб`єкт владних повноважень, яким у цій справі є Волинська митниця.

У цій справі суб`єкт владних повноважень в особі Волинської митниці в порушення вимог ст.77 КАС України не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин умисного заявлення ОСОБА_1 у митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, з метою зменшення розміру митних платежів, а також не довів здійснення розгляду справи з дотриманням вимог чинного митного законодавства.

За таких обставин, суд вважає, що суб`єкт владних повноважень не надав доказів правомірності прийнятого рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" від 18 липня 2006 року).

Оскільки відповідач не підтвердив належними і допустимими доказами наявності у діях позивача складу передбаченого ст.485 МК України порушення митних правил, наведені позивачем інші доводи не впливають на зроблені судом висновки, тому судом не розглядаються і не оцінюються.

Таким чином, з аналізу чинних норм законодавства, досліджених доказів та встановлених на їх фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що оскаржена постанова відповідача від 22 червня 2022 року № 0462/20500/22 винесена з порушенням вимог як процесуального, так і матеріального законодавства, та без урахування обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак підлягає скасуванню, а справа про порушення митних правил закриттю.

У зв`язку з цим та відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України позов підлягає повному задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет на 2022 рік" розмір такого прожиткового мінімуму визначено у 2481 гривень.

Отже, за подання такого позову підлягає сплаті судовий збір в сумі 496,20 гривень (2481 х 0,2).

Як вбачається з квитанції АТ КБ «Приватбанк» № 0.0.2601423577.1 від 08 липня 2022 року, за подання до суду цього позову позивач сплатив судовий збір в сумі 992,40 гривень, тобто у більшому розмірі.

За таких обставин, у відповідності до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», ч.1 ст.139 КАС України, 496,20 гривень належить повернути позивачу з державного бюджету, як надмірно сплачені, а решту 496,20 гривень стягнути з відповідача як суб`єкта владних повноважень за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.242-247КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Постанову в.о. начальника Волинської митниці Татарчука Миколи Івановича від 22 червня 2022 року в справі про порушення митних правил №0462/20500/22 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу визнати протиправною і скасувати.

Провадження в справі за протоколом про порушення митних правил №0462/20500/22 закрити.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір в сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок, як зайво ним сплачений згідно з квитанцією АТ КБ «Приватбанк» № 0.0.2601423577.1 (код 9274-5457-8912-0962) від 08 липня 2022 року.

Стягнути з Волинської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його складення.

Ім`я позивача ОСОБА_1 ; місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Найменування відповідача Волинська митниця; місце знаходження - вулиця Призалізнична 13, село Римачі Ковельського району Волинської області; код ЄДРПОУ 43958385.

Головуючий: суддя

О.С. Павлусь