Справа № 2-401/
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 серпня 2010 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим
в складі: головуючого судді Тощевої О.О.
при секретарі Ібрагімової А.С.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Таврія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про порядок проведення розрахунків,
в с т а н о в и в :
СВК «Таврія» 14 червня 2010 року звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором про порядок проведення розрахунків у розмірі 16659 гривень 37 копійок.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах із позивачем та у процесі своєї трудової діяльності отримував від підприємства сільськогосподарську продукцію, розрахунок за яку проводив шляхом перерахування коштів зі своєї заробітної плати. Позивач зазначає, що на підставі досягнутої згоди про спосіб погашення заборгованості, між СВК «Таврія» та ОСОБА_2 01 червня 2008 року був укладений договір про реструктуризацію заборгованості, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобовязання про погашення заборгованості перед підприємством у рівних долях в строк до 31 грудня 2008 року. Проте, взяті на себе зобовязання відповідач виконав лише частково, тому 01 липня 2009 року між сторонами був укладений договір про порядок проведення розрахунків за умовами якого ОСОБА_1 зобовязався погасити наявну перед позивачем заборгованість у строк до 31 грудня 2009 року, при цьому сума заборгованості станом на 31 грудня 2009 року склала 16659 гривень 37 копійок. Однак у визначений договором строк взяті на себе зобовязання відповідач не виконав, у звязку з чим, СВК «Таврія» звернувся до суду із зазначеним позовом.
У попередньому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 посилаючись на викладені у позовній заяві обставини, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_1 у попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, погодившись із наявною перед позивачем заборгованістю у сумі 16659 гривень 37 копійок.
При таких обставинах, враховуючи, що визнання відповідачем позову у попередньому судовому засіданні, не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи і інтереси інших осіб, з огляду на те, що представник позивача наполягає на стягненні з відповідача заборгованості за договором про порядок проведення розрахунків, а відповідач не заперечує проти його вимог та згоден на задоволення позову, у звязку з чим, суд вважає за можливе розглянути позов під час попереднього судового засідання у відповідності до положень ст.ст. 130 ч. 4, 174 ч. 4 ЦПК України.
Заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.
Судом встановлено та не спростовується учасниками судового процесу, що 01 липня 2009 між сторонами укладений договір про порядок проведення розрахунків № 14 (а.с.5).
Відповідно до умов вищезазначеного договору відповідач ОСОБА_1 погодився, що на момент його підписання має перед СВК «Таврія» заборгованість у сумі 15371 гривня 84 копійки та зобовязався погасити заборгованість рівними долями в строк до 31 грудня 2009 року.
Крім того, відповідно до п. 2.4 Договору про порядок проведення розрахунків № 14 від 01 липня 2009 року, погашення заборгованості провадиться шляхом утримання із заробітної плати ОСОБА_1, а при відсутності коштів шляхом внесення встановлених сум до каси підприємства.
Частиною 1 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
З огляду на це, враховуючи укладений між сторонами договір про порядок проведення розрахунків прямо не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства, переліченим у ст. 3 ЦК України, а також беручі до уваги, що дійсність зазначеного договору сторонами у судовому засіданні не оспорюється, у звязку з чим, суд доходить висновку, що укладений між сторонами договір у відповідності до положень ст. 11 ЦК України є підставою для виникнення у них цивільних прав та обовязків.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (в тому числі сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема із договорів.
При цьому, положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено у судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 взяті на себе згідно з договором про порядок проведення розрахунків зобовязання у встановлений цим договором строк та навіть на час розгляду справи у суді не виконав, тому станом на 31 грудня 2009 року має перед позивачем заборгованість у сумі 16659 гривень 37 копійок, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою-розрахунком (а.с.6).
Разом з тим, вищенаведені обставини в силу ст. 61 ч. 1 ЦПК України не підлягають доказуванню, оскільки визнаються сторонами.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Таким чином, позовні вимоги СВК «Таврія» заявлені до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу в розмірі 16659 гривень 37 копійок за договором про порядок проведення розрахунків № 14 від 01 липня 2009 року, є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
В силу ст. 88 ЦПК України та Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ та їх розмірів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21 грудня 2005 року, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 166 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.
На підставі викладеного, ст.ст. 6, 11, 509, 526, 530 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 60, 61, 88, 130 ч. 4, 174 ч. 4, 208, 209, 212-218, 294 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Таврія» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Таврія» (ідентифікаційний код 30825338) суму боргу за договором про порядок проведення розрахунків у розмірі 16659 (шістнадцять тисяч шістсот пятдесят девять) гривень 37 копійок, а також 166 (сто шістдесят шість) гривень 00 копійок у рахунок відшкодування судового збору та 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок у рахунок відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а всього 16 945 (шістнадцять тисяч девятсот сорок пять) гривень 37 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Головуючий суддя:
Судове рішення № 10643324, Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 04.08.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-401/2010. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: