Ухвала суду № 106428855, 22.09.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 706/82/22

2/357/1875/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю. , при секретарі Бутова Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Христинівського районного суду Черкаської області з вказаним позовом, в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква щодо неподання клопотання до Монастирищенської міської ради про виключення з числа службового житла квартири за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 17,4 кв.м.; 2) визнати за ОСОБА_1 право на виключення з числа службового житла квартири за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 17,4 кв.м.; 3) зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква подати до Монастирищенської міської ради Черкаської області клопотання разом з належно оформленими документами про виключення з числа службового житла квартири за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 17,4 кв.м.

27.01.2022 року ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області про направлення матеріалів справи за підсудністю дану справу направлено для розгляду по суті до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за місцезнаходженням відповідача як юридичної особи.

29.04.2022 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено судове засідання, клопотання позивача задоволено частково та ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

В матеріалах справи міститься відзив відповідача з запереченнями по суті справи.

18.08.2022 року на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшло клопотання позивача про розгляд справи без його участі, просив задовольнити вимоги позовної заяви в повному обсязі.

22.09.2022 року представник Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, яке мотивовано тим, що даний спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

При вирішенні клопотання представник відповідача, суд виходить з наступного.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 17 Закону України 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Зі змісту статті 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Разом з цим, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункти 1 і 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у чинній редакції). Близькі за змістом приписи були у пунктах 1 і 2 частини другої статті 17 КАС України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України).

Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є старшим сержантом у відставці, що підтверджується копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині № 125 від 04.06.2019 року.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з реалізацією ОСОБА_1 соціальних гарантій щодо забезпечення його житлових прав, як військовослужбовця.

Як вбачається з постанови Великої Палати Верховного суду від 08.06.2022 р. у справі № 362/643/21 (провадження № 14-32цс22), позови діючих та колишніх військовослужбовців стосовно забезпечення житлових прав, у тому числі, оскарження рішень житлово-побутових комісій військових частин, установ та організацій, підлягають розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду констатувала, що у спірних правовідносинах військова частина наділена повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації військовослужбовцем соціальних гарантій забезпечення жилими приміщеннями в силу його особливого статусу, визначеного Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (тобто внаслідок проходження ним публічної служби, різновидом якої є служба військова).

Також Велика Палата Верховного Суду у п. 82 постанови зауважила, що спори щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій є спорами з приводу проходження позивачами військової служби як різновиду служби публічної. Такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів.

Право, яке позивач вважає порушеним у справі, що розглядається, він набув саме у зв`язку з проходженням військової служби, тому даний спір щодо реалізації цього права слід розглядати за правилами тієї юрисдикції, яка вирішує спори з приводу проходження публічної служби (аналогічно, як і спори, пов`язані з реалізацією інших соціальних гарантій (пільг), визначених для військовослужбовців).

За таких обставин суд вважає, що вказаний спір є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративного суду.

Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Слід зазначити, що в позовній заяві позивач посилається як на правові норми ЦПК України, так і на статті КАС України.

Разом з цим, оскільки позивач заявив вимоги саме керуючись статтями ЦПК України, при цьому даний позов зареєстровано судом та надісланий відповідно до ухвали судді від 27.01.2022 року, що набрала законної сили, саме за правилами цивільного судочинства, тому вищевказане правове питання вирішено судом керуючись Цивільно процесуальним кодексом України.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Керуючись ст. 13, 43, 255, 259-261, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква про закриття провадження - задовольнити.

Провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 - закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

СуддяА. Ю. Цуранов