Рішення № 106427647, 20.09.2022, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/11481/21

Провадження № 2/686/587/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді - Козак О.В.,

при секретарі - Коваль І.Ю.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Черняковського А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гардіан», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

11.05.2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гардіан», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що 02 вересня 2020 року об 11 год. 40 хв., ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Renault», номерний знак НОМЕР_1 , по просп. Миру, 44 в м. Хмельницькому, здійснюючи поворот ліворуч з відповідного крайнього положення, на порушення п.п. 8.5.1, 10.4 Правил дорожнього руху перетнув горизонтальну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1 «Горизонтальна розмітка», не дав дорогу автомобілю «Mercedes», номерний знак НОМЕР_2 , який під керуванням водія ОСОБА_2 рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого допустив з ним зіткнення, транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Вина водія ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) підтведжується постановою Хмельницького міськрайонного суду від 18 вересня 2020 р. у справі № 686/22719/20. Так, у даній постанові вказано наступне: " ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) грн."

Позивачем було подано заяву про здійснення страхового відшкодування до ТДВ "Гардіан", де була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на суму 100000 грн.

11 листопада 2020 року ОСОБА_2 отримано страхове відшкодування внаслідок ДТП, яка сталася 02.09.2020р., в сумі 40255.84 грн. від ТДВ "Гардіан", що підтверджується випискою з рахунку позивача в АТ "Приватбанк" від 06.04.2021р.

Однак, Позивачем на ремонт автомобіля «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_2 , було витрачено грошові кошти в розмірі 97053.50 грн. Таким чином, залишок невідшкодованої шкоди позивачу становить: 97053.50грн. - 40255.84 грн. = 56797.66 грн.

Частиною 2 ст.1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже, відповідач зобов`язаний відшкодувати йому різницю між фактичними витратами, понесеними у зв`язку із ремонтом автомобіля та сумою отриманою страхового відшкодування, а саме - 56797.66 грн.

З врахуванням наведеного позивач просить: стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю "Гардіан", код ЄДРПОУ 35417158 на його користь залишок майнової шкоди в розмірі 56797.66 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити з підстав вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, пояснивши, що у порядку визначеному законом було визначено розмір збитку та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, за відрахуванням фізичного зносу, та франшизи. Страховою компанією проведено виплату страхового відшкодування, тому проти задоволення позовних вимог заперечують.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 02 вересня 2020 року об 11 год. 40 хв., керуючи автомобілем "Renault", номерний знак НОМЕР_1 , по просп. Миру, 44 в м. Хмельницькому, здійснюючи поворот ліворуч з відповідного крайнього положення, на порушення п.п. 8.5.1, 10.4 Правил дорожнього руху перетнув горизонтальну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1 «Горизонтальна розмітка», не дав дорогу автомобілю "Mercedes", номерний знак НОМЕР_2 , який під керуванням водія ОСОБА_2 рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого допустив з ним зіткнення, транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18.09.2020 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні вищезазначеної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Автомобіль "Mercedes", держ.номер НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

На час вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Renault", номерний знак НОМЕР_1 була застрахована в ТзДВ "Страхова компанія "Гардіан" на підставі Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/200794649 (строк дії з 01.08.2020р. по 31.07.2021р., розмір франшизи - 2600грн.), яка здійснила позивачу виплату страхового відшкодування в сумі 40458,13 грн., згідно платіжного доручення № 4187 від 11.11.2020р..

Згідно акту виконаних робіт ФОП ОСОБА_4 від 26.02.2021р. вартість ремонтних робіт та запчастин по ремонту автомобіля "Mercedes", держ.номер НОМЕР_2 становить 35560грн. з ПДВ, з яких 12360грн. запчастини, 23200грн. вартість роботи. Їх оплата підтверджується товарними чеками на 9800грн., 2520грн., 23240грн., виданими ФОП ОСОБА_4 .

Також для відновлення пошкодженого автомобіля "Mercedes", держ.номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 придбано запчастини в постачальника ПАТ «Хмельниччина-авто»: 08.12.2020р. на суму 13286,70грн., з яких ПДВ 2214,45грн.; 08.12.2020р. на суму 13286,70грн., з яких ПДВ 2214,45грн.; 04.12.2020р. на суму 13156,68грн., з яких ПДВ 2192,78грн.; 04.12.2020р. на суму 9010,92грн., з яких ПДВ 1501,82грн.; 04.12.2020р. на суму 12752,50грн. з яких ПДВ 2125,42грн., а всього на суму 61493,50грн.

Вказані обставини підтверджуються: свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ; випискою АТ КБ "ПриватБанк" по рахунку ОСОБА_2 ; полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/200794649; постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18.09.2020 року; платіжним дорученням № 4187 від 11.11.2020р.; протоколом огляду транспортного засобу від 10.09.2020р.; аварійним сертифікатом від 02.10.2020р.; рахунками-фактурами ПАТ «Хмельниччина-авто» від 16.11.2020р., 04.12.2020р., 08.12.2020р., чеками з терміналу про оплату вказаних рахунків від 04.12.2020р., 08.12.2020р..

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

Спірні правовідносини регулюються також Законом України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі - Закон № 1961-IV) та главою 82 розділу ІІІ ЦК України.

Закон № 1961-IV є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).

Відповідно до статті 29 Закону № 1961-IV, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 цього Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Таким чином, у разі звернення потерпілого до страховика винної особи у ДТП, страховик має виплатити потерпілому страхові відшкодування у розмірі ліміту страхових виплат, передбачених договором, у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням фізичного зносу деталей.

Крім наведеного, згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Ставка податку на додану вартість встановлюються від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту193.1статті193 Податкового кодексу України).

Здійснення страхової виплати з урахуванням податку на додану вартість можливо лише у разі здійснення відновлювального ремонту автомобіля платником цього податку.

Таким чином, вартість ремонту автомобіля з урахуванням податку на додану вартість виплачується страховою компанією винної сторони або стягується судом лише після дослідження обставин, чи є надавач послуг з ремонту автомобіля, який був пошкоджений під час дорожньо-транспортної пригоди з вини іншої особи, платником податку на додану вартість.

Відповідні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 619/2671/16-ц; від 11 грудня 2019 року у справі № 206/5271/14-ц.

Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, положень ст.ст. 22, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у відповідача виник обов`язок відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу. Та оскільки таке відшкодування здійснювалось безпосередньо на рахунок позивача (потерпілої особи), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, підлягає зменшенню на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження розміру заподіяної матеріальної шкоди з врахуванням зносу автомобіля, та податку на додану вартість.

Відповідно до Витягу з Реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_4 не є платником ПДВ, у зв`язку з чим, сума сплачена позивачем ФОП ОСОБА_4 35560грн (12360 - вартість запчастин та 23200грн. - вартість робіт) при визначенні страхового відшкодування підлягає зменшенню на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість, який становить 20%. Так, вартість зазначених робіт без ПДВ становить 18560 грн. (23200/100 х80 = 18560), вартість запчастин без ПДВ становить 9888грн. (12360/100х80).

Згідно наданого суду представником відповідача аварійного сертифікату № 22-D/75/0 від 02.10.2020 коефіцієнт фізичного зносу автомобіля "Mercedes", держ.номер НОМЕР_2 , 1994 року випуску, становить - 0,7.

З наданих позивачем суду доказів на підтвердження витрат здійснених на придбання запчастин автомобіля встановлено, що ним було придбано запчастин у ФОП ОСОБА_4 на суму 12360грн. ( без ПДВ 9888грн.), в ПАТ «Хмельниччина-авто» на суму - 61493,50грн.

Понесені позивачем витрати на придбання запчастин та матеріалів підлягають відшкодуванню страховою компанією з врахуванням фізичного зносу автомобіля, а саме 9888грн. + 61493,50грн.= 71381,50 х (1-0,7) = 21414,45грн.

З врахуванням наведеного, розмір страхового відшкодування, який би підлягав виплаті відповідачем позивачу на підставі документів, що підтверджують фактичні витрати останнього на ремонт автомобіля "Mercedes", держ.номер НОМЕР_2 , становить 21414,45 + 18560 грн. = 39974,45грн. - 2600грн. = 37374,45грн. (з урахуванням зносу, ПДВ та франшизи).

Відповідачем здійснено виплату позивачу страхового відшкодування в розмірі 40458,13грн., розрахованого на підставі аварійного сертифіката з вирахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля та франшизи.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гардіан», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про відшкодування шкоди відсутні, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 77, 79, 80, 89, 141, 258, 259, 263-265ЦПК України, ст.ст. 22, 1166, 1188, 1192, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні порзову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гардіан», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_4 , житель: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (код ЄДРПОУ: 35417298, адреса: 04080, м.Київ, вул.Саксаганського, 96).

Дата виготовлення повного тексту рішення суду - 26.09.2022р.

Суддя: