Ухвала суду № 106425811, 26.09.2022, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3125/22

Провадження № 2/456/1076/2022

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 вересня 2022 року суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н. М. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Стрийського відділу державної виконавчої служи у Стрийському районі Львівської області про зняття арешту з майна,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду заявою згідно якої просить зобов`язати Стрийський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з житлового будинку АДРЕСА_1 , який було накладено у межах виконавчого провадження за виконавчим листом 2-35093 від 22.12.2009 Личаківського районного суду м. Львова, реєстраційний номер обтяження 9582466. Також просить стягнути судові витрати.

Проаналізувавши матеріали позовної заяви вважаю, що таку слід залишити без руху, як подану без додержання вимог ч. 4 ст.177 ЦПК України.

Так у відповідності до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України«Про судовийзбір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року.

Відповідно до статті 1цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно роз`яснень, що містяться в п.26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17 жовтня 2014 року № 10, передбачено, що законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).

Оскільки, законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбаченіЦивільним процесуальним кодексом України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху. При цьому у відповідній ухвалі суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

З метою забезпечення виконання вимог Закону між Державною судовою адміністрацією України та Державною казначейською службою України (далі - ДКСУ) укладено угоду від 26 серпня 2015 року про інформаційне співробітництво. Державним підприємством "Інформаційні судові системи" (далі ДП "ICC") оновлено програмне забезпечення автоматизованої системи документообігу суду КП "Д-З" та КП "ДСС" (далі - АСДС), що забезпечує централізоване отримання виписок з ДКСУ в електронному вигляді, їх розподіл по судах; автоматичне приєднання відомостей про сплачений судовий збір при реєстрації платіжного документа в суді за наявності виписки з ДКСУ або автоматичне приєднання таких відомостей при надходженні відомостей від ДКСУ про зарахування судового збору, що надійшли після реєстрації платіжного документа в АСДС.

Позивачем до позовної заяви долучено фіскальний чек про оплату судового збору 992,40 грн. №0.0.2682678279.1 від 21.09.2022.

Однак, в автоматизованій системі документообігу суду відсутні відомості від ДКСУ про зарахування судового збору сплаченого ОСОБА_1 за подання даної позовної заяви до спеціального фонду Державного бюджету України, а саме не знайдено підтверджень платежів з Казначейства.

За наведених обставин, суд позбавлений можливості перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України,

Таким чином,на підтвердженнясплати судовогозбору досуду необхіднонадати належні докази,а саме довідку Державної казначейської служби України про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (за подання даної позовної заяви).

У відповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали, для усунення недоліків такої.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.175,177 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Стрийського віділу державної виконавчої служи у Стрийському районі Львівської області про зняття арешту з майна,- залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків на протязі 10-ти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі виконання вимог суду у встановлений строк, заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду, а інакше вважатися неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н. М. Янів