Ухвала суду № 106424527, 26.09.2022, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/259/22

Номер провадження 1-кс/305/51/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2022 Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахів клопотання старшого слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця с. Комендантівка, Кобилянського району, Полтавської

області, мешканця

АДРЕСА_1 , українця, громадянина

України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого,

військовозобов`язаного,

ВСТАНОВИВ :

Старший слідчий СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 . Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження, що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014070140000189 від 04.03.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 07 червня 2013 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, 16 червня 2013 року відносно нього обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, крім цього 08 липня 2013 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, 16 липня 2013 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а 26 липня 2013 року обвинувальний акт за підозрою ОСОБА_5 направлено до Рахівського районного суду, однак на даний час міру покарання не визначено. ОСОБА_5 продовжуючи свою злочинну діяльність, скоiв кримінальне правопорушення при таких обставинах: 10 лютого 2014 року близько 23 години ОСОБА_5 , діючи умисно повторно, з метою протиправного заволодіння чужим майном, знаходячись в АДРЕСА_1 , шляхом видавлення віконної шибки проник до будинку АДРЕСА_2 , належного громадянину ОСОБА_8 , звiдки таємно викрав металеві лещата бувші у користуванні, вартістю 580 гривень та 28 бувших у користуванні металевих молотків вартість яких становить 8 гривень, загальною сумою 224 гривні, внаслідок чого даними своїми протиправними діями спричинив ОСОБА_8 матерiальної шкоди на загальну суму 804 гривні. 13.03.2014 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру, яку 13.03.2014 року вручено ОСОБА_5 для ознайомлення. За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, а тому згідно зі ст. 12 КК України даний злочин належить до категорії тяжкого злочину. Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_8 ; показаннями свідка ОСОБА_9 ; повідомленням про підозру ОСОБА_5 ; та іншими доказами, якими підтверджується дане клопотання. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у пунктах 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177КПК України, а саме підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Наявність ризиків в даному кримінальному провадженні підтверджуються також тим, що ОСОБА_5 на даний час переховується від органу досудового розслідування, може незаконно впливати на свідків, які дають відносно нього свідчення, що доказують причетність ОСОБА_5 до вчинення ним вказаного кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він схильний до вчинення адміністративних та кримінальних правопорушень, що підтверджується його характеристикою від місцевих жителів та витягом про судимості, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто знищити або пошкодити речові докази, які на даний час не виявлені та не вилучені органом досудового розслідування. Окрім цього, ОСОБА_5 ніде не працює, не одружений, не має міцних соціальних зв`язків та утриманців. Застосування більш м`якого запобіжного заходу, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, застава або домашній арешт не дадуть змогу органу досудового розслідування всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального правопорушення, у розумні строки провести необхідні слідчі дії, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, в тому числі забезпечити його явку до слідчого, прокурора чи слідчого судді, а також попередити можливий незаконний вплив на потерпілих та вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Таким чином, застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою забезпечить виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбачених пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України. Беручи до уваги вищевикладене, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комендантівка, Кобилянського району, Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, військовозобов`язаного, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, з дня винесення ухвали.

Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали клопотання, просять таке задовольнити, оскільки обрання найсуворішого запобіжного заходу мотивоване наявними ризиками, які зазначені у клопотанні. Отже, на їх думку, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не дасть змогу запобігти зазначеним ризикам та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Захисник ОСОБА_6 заперечив проти обрання щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважає за необхідне застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, або ж то, у разі задоволення клопотання слідчого, просить застосувати до ОСОБА_5 грошову заставу у мінімальному розмірі, оскільки матеріальний стан підозрюваного є важким.

Підозрюваний ОСОБА_5 заперечив щодо клопотання органу досудового розслідування, пояснив, що весь з повідомлення йому про підозру він перебував у місті Києві, де працював та боявся повернутися через кримінальне провадження щодо нього. Не заперечує щодо обрання запобіжного заходу щодо нього, але іншого, більш м`якого, ніж тримання під вартою.

Заслухавши учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Згідно зі статтею 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно дост. 29 Конституції Україникожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Статтею 177 КПК Українипередбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно дост. 176 КПК Українизапобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідуванняслідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ч. 1 та п. 4 ч. 2ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5ст. 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно дост. 178 КПК Українипри вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. 1ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з витягом з кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12014070140000189 від 04.03.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, вбачається, що в період з 10 по 18 лютого 2014 року у АДРЕСА_3 , невстановлена особа проникла до будинку АДРЕСА_2 , звідки таємно викрала молотки в кількості близько 50 штук та одні лещата, заподіявши власнику ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 900 гривень.

ОСОБА_5 13.03.2014 в порядку ст. ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів.

Підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_8 ; показаннями свідка ОСОБА_9 ; та іншими доказами, якими підтверджується дане клопотання.

Отже, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке є тяжким злочином та за яке передбачено покарання - позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з врахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув`язнення.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Наявність ризиків, передбачених ст. 177КПК України, зазначених органом досудового розслідування, слідчий суддя вважає обґрунтованими.

Зокрема суд враховує те, що 06.05.2014 було оголошено розшук ОСОБА_5 , оскільки він з 30 березня 2014 року покинув місце проживання у АДРЕСА_1 й не повідомив орган досудового слідства та прокурора про зміну свого місця проживання, а отже знаючи про кримінальне провадження щодо нього підозрюваний переховувався від органів слідства.

Згідно з протоколом затримання від 26.09.2022 року ОСОБА_5 був затриманий 26.09.2022 о 07:70 год, але в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 фактично був затриманий 25.09.2022 року о 22:00 годині.

Враховуючи, що ОСОБА_5 тривалий час переховувався від слідства, через що перебував у розшуку, отже є доведеним, що усвідомлюючи покарання, яке йому загрожує за даний злочин, перебуваючи на волі може й далі переховуватись від органів досудового розслідування чи суду з метою уникнення відповідальності. Також є ризик, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, адже останній на даний час ніде не працює та не має жодних доходів. Крім того, ОСОБА_5 перебуваючи на волі матиме змогу незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, взявши до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, та те, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 матиме змогу перешкоджати досудовому розслідуванню, ухилятися від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання, прихожу до переконання, що для запобігання вказаних ризиків застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, в даному випадку, не може забезпечити виконання процесуальних обов`язків підозрюваного, отже до нього слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків.

Межі розміру застави залежать від установленого кримінальним законом ступеня тяжкості злочину, у вчиненні якого особа підозрюється (ч. 5 ст. 182 КПК України).

Відповідно до частини 4 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Враховуючи, що до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави ще не обирався та й відповідно ним не порушувався, тому слідчий суддя вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 заставу, встановлену ст. 182 КПК України у 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 78000 гривень, оскільки обставини даного кримінального правопорушення, обґрунтована підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, який негативно характеризується за місцем проживання, не має на утриманні інших осіб, а також критерії, зокрема те, що розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та водночас не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним засобів для гідного людини проживання. Злочин, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 належить до категорії тяжких злочинів, тому межі розміру застави частиною 5 статті 182 КПК України встановлені від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 липня 2022 року встановлено на рівні 2600 гривень. Отже, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде забезпечувати виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків та не становитиме для нього надмірного тягаря.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини,ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ :

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комендантівка, Кобилянського району, Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 , українець, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, військовозобов`язаного, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 22:00 год 24.11.2022.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Комендантівка, Кобилянського району, Полтавської області, мешканцю АДРЕСА_1 заставу в розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 78000 гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, зокрема на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комендантівка, Кобилянського району, Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комендантівка, Кобилянського району, Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 , у зв`язку з внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 24 листопада 2022 року.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комендантівка, Кобилянського району, Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 такі обов`язки:

1. прибувати до слідчого чи суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду;

3. повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5. утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками по кримінальному провадженню.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 на строк до 24 листопада 2022 року.

У разі невиконання зазначених вище обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_5 слід визначити до 22:00 год 24 листопада 2022 року.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя : ОСОБА_1